Пам’яті «Небесної сотні»

Пам’яті «Небесної сотні»

Свист куль і вибухи –

«Працюють» режиму пси сторожові.

І падають на барикадах

Євромайдану вартові.

На їх знекровлених обличчях –

Страшного спокою печать,

Заплющені навіки очі,

І зімкнуті уста мовчать.

Скінчилось все… було у хлопців

По вінця сподівань і мрій:

Про справедливість,

Про свободу,

Про щастя на землі своїй.

Та не судилось в цьому світі,

Лиш – доста зла пустих словес,

Тому знялась і полетіла

Відважна сотня до небес.

З-під зір нам в очі зазирають

Їх чисті душі в грізний час,

Не слів, рішучих дій чекають

Задля майбутнього від нас.

Іван Коломієць

tarasylo