Et cetera ( скор. etc.)

  • 18.10.11, 00:08
    Півроку спілкуюсь по роботі з іноземцем. З моїм знанням інгліша він уже на мені давно хрест поставив як на повній блондинці.  Особливо діставало словосполученння, яке він часто вживав, чим відправляв мене в повний нокаут, чортів знавець латини. В словниках цього слова не було, а когось спитати при такому частому вживанні цього слова я не могла собі дозволити.)
    Et cetera - і так далі, і тому подібне. В словниках -тільки в скороченому вигляді etc. Але все одно, я мусила здогадатися раніше! А так, латинський Лінгво мені щойно відкрив очі.
    Яке це щастя - бути блондинкою. Я таки блонді.
    Жезть.

   

День сурка чи CarpeDiem?

    Найекстремальніші і найцікавіші події  завжди починаються зі слів "Та скільки того життя!!"
    Екстрім завжди зав"язаний на ризику та здоровому пофігізмі і означає цікаве та наповнене сюрпризами (іноді позитивними, іноді негативними) життя з вірою в щоденне "диво". Чи варто так жити?
    Можливо, день Сурка, стабільність та респектабельність рулять? В житті за планом немає місця диву, бо все вже розплановано і відомо зазделегідь.
    Я не знаю, що правильно.

33%, 3 голоси

11%, 1 голос

56%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

"ПутьОвІ" замітки

     Живу в готелі, в найкриміногеннішому по якомусь з рейтингів обласному центрі України. Готель - один з найкращих в місті. Я, обережна дівчинка, з наступом темноти з нього не виходжу. Сьогодні проїхалась в центр, їсти хотілось, а в ресторані готелю - весілля. Комусь свято, а я голодна). Тому довелось вийти в люди. Громадським транспортом якось безпечніше, ніж на таксі.

     Місто не курортне, тому всі, хто в відрядженні, з готелю пороз"їждждались. Напівпустий, крім весілля, готель. Висовуюсь з вікна, покурити. І - моя ж радість, під вікном прив"язана величезна гарнюня вівчарка! Так от хто вчора цілу ніч торохтів ланцюгом і заважав мені спати! Окрім того, задня сторона готелю оточена 2-метровим муром, на який накручений кільцями колючий дріт. Нудьгую в номері. Зате в мене з"явилась подруга - вівчарка під вікном. Тепер мен хоч хтось охороняє і я не одна!!

      Дах в мене ще не поїхав, людина  соціальна істота, телек дивитись не можу, обдзвонила всіх, кого можна, з аськи всі потікали від надмірного сплеску моєї балакучості.

     Треба якось вівчарку назвати. Мені ще разом з нею пару вечорів коротати..

 

Ольвія з погляду "чайника", 2 серпня

     Тільки опинившись недалеко від нього, дізналась, що національний історико-археологічний заповідник "Ольвія" існує!!! й знаходиться в 30 км від Очакова та трохи більшій відстані від Миколаєва. До цього з старовинних грецьких поселень в Україні знала тільки Херсонес та гору Мітрідат в Керчі.
     Отож, про дату заснування -  647646 р. до н. е. та інші історичні аспекти можна глянути й у вікіпедії. В моїй замітці  - лише власні враження, декілька фоток та смайлів.
          Вирішено було поїхати з Очакова, де на даний момент знаходились. З місцевого автовокзалу двічі на день ходить автобус в с.Парутино, де й знаходиться заповідник (до речі, 30 км автобус долає приблизно хв за 50, дорога туди - жахлива). Від парутинської автостанції місцеві жителі вказали напрям до Ольвії - через 20 хв ми були на місці.
       Курган Єврисивія та Арети (жертовний склеп) - перше, що бачимо при наближенні, спочатку сплутали його з купою сіна). Такий він ззовні:


 І зсередини: ( + невдала спроба зобразити жертвоприношення:))


     Придбавши вхідні білети, йдемо по спец. екскурсійному маршруту - музей на відкритому повітрі, ще 2 музеї в приміщеннях - з великою кількістю речей давньогрецького вжитку. Особливо багато амфор різних форми й місткості. Як вони могли стояти рівно, щоб вино не розхлюпувалось, знав мабуть тільки гід. На жаль, послуги гіда надаються тільки при наявності 10 чоловік в одній екскурсії, а ми були самі по собі. На мою думку, їх просто обпирали об стінку храма.)))
     Далі було дещо цікавіше - залишки цілих житлових кварталів, агори, пари храмів, вівтаря та Теменоса. З усіх цих місць відкривається чудовий вигляд на лиман. В естетичному виборі місцерозташування еллінам можна тільки позаздрити:


     В низині, ближче до берега видно археологічну експедицію - студентів істфаку ймовірно. Копають тут ще з 1901 р.


     Але спуск до місця розкопок суворо заборонено - тут і досі знаходять "скарби". Судячи зі слів одного з копачів, за час роботи його групи було знайдено стародавню монету та уламки декількох амфор, піфосів, киликів тощо (загалом, глечиків :).
     Всі підходи до розкопок знаходяться під пильним оком декількох охоронців. Один з них незворушно сидить на Зевсовому кургані під самими хмарами і хай вразять блискавки Зевса того, хто цей спокій порушить.)) Побачити ближче свіжі знахідки археологів шансів не було.


     З посеред багатьох статуй найбільше вразила ось ця - з яскраво вираженим профілем елліна:

     Крім вдалого місцерозташування для торгівлі, віддаленості та свободи від монополії, багатих природних ресірсів, що шукали представники однієї з найрозвинутіших цивілізацій у цих краях? З економічної точки зору цього цілком досить.  Я ж, йдучи звідти, відчувала незворушний спокій, як той зевсів охоронець, і якусь внутрішню всеосяжну гармонію з природою.Інакше б я про це не писала.  І покидати Ольвію зовсім не хотілося.

Річниця

     Рік тому я прийняла важливе рішення, а наступного дня реалізувала його. Це змінило і мене, і моє життя.

Сьогодні ввечері буде паті на честь моїх правильних рішень.)

Все, що не робиться - на краще.

Котик - привіт.

Пора в відпустку

     Пару років тому читала на Баші прикол про те, як  муху з монітора зганяли курсором мишки.
     Я тільки що повторила!!!! Зачьот, нарешті таки поїхав дах, можна брати відпустку)))

Хаос думок в дощ або Всі пригоди починаються зі слів F*k you

  • 28.06.11, 00:25
   Я ще не знаю, чи дадуть мені італійську візу, але в мене буде один
вільний день в Італії, і я не хочу в "гламурну" Венецію, тим більше туди
нічим не доберешся. Або я погано шукаю, бо всі поїзди - ранішні, а я
прилечу по обіді. Як на мене, рулез злітати на Сіцилію, типу
"батьківщина мафії", і все таке. Або вже подивитись на Пізанську вежу, й
поїхати в Пізу чисто для цього. Я вже знайшла якийсь страшний
мотель-хостел.
     А якщо мій колега поїде в Венецію. Я полечу сама на Сіцилію? Як хто гадає? Мені вже стрьомно.
     Найкращий метод залагодити стосунки  й навести порядок в своїй
голові - це кудись поїхати. Я сьогодні подумала, що в серйозних
стосунках основне тільки віддавати, нічого не вимагаючи взамін. Я вже
пробую. А якщо я хочу більше? Мабуть, переживу. Або я чогось не
розумію.)
     Я люблю і не люблю таку погоду. І письменник з мене ніякий.
Мабуть, пишу замітку тільки тому, що надворі дощ, всі сплять, я замерзла
в ніжки , пити не хочу, а поговорити ні з ким. Дивлюсь вже другий фільм
про подорож. Перший був "сонце ацтеків". В ньому один раз було вжито
слово "ацтеки".
     А нескінчене коло "робота - дім - гулянка - інет - кафе - кіно -
дім - робота", здається, позбавляє мене всього найцікавішого. що є в
житті. І задуматись над цим можна, мабуть, тільки в дощ, коли сама вдома
і нічого робити.
     Отакий хаос в голові))). Світосприйняття на межі to beer or not to beer, але завтра точно випадає решка.)

Adios, цивілізація!)

  • 03.06.11, 14:25
Що може бути краще, ніж збирати рюкзак в подорож? Легке тремтіння рук в передчутті  нових пригод та нових зустрічей.  Нова палатка , спальник, який ніяк не хоче влазити до рюкзака(очевидно, потрібен ще й новий наплічник:-)).Улюблені шорти а ля "гудбай, Амєріка", складаний ножик, фотоапарат, плеєр, 3 пачки сигарет... Ну все, adios, місто)

:):):)

Do you speak English? - Yes! - Name? ...- Abdul al-Rhazib. - Sex?
...- Three to five times a week. - No, no...I mean male or female? -
Yes, male, female, sometimes camel. - Holy cow! - Yes, cow, sheep,
animals in general. - But isn't that hostile? - Horse style, doggy
style, any style! - Oh dear! - No, no! Deer run too fast...

"Ангел-хранитель"

И еще:вспоминая,каким тоном он признался в то утро,что любит меня, я была почти уверена, что, будь я с головы до пят в лишаях, он бы и то не заметил.
(с)Франсуаза Саган