Хаос думок в дощ або Всі пригоди починаються зі слів F*k you

   Я ще не знаю, чи дадуть мені італійську візу, але в мене буде один
вільний день в Італії, і я не хочу в "гламурну" Венецію, тим більше туди
нічим не доберешся. Або я погано шукаю, бо всі поїзди - ранішні, а я
прилечу по обіді. Як на мене, рулез злітати на Сіцилію, типу
"батьківщина мафії", і все таке. Або вже подивитись на Пізанську вежу, й
поїхати в Пізу чисто для цього. Я вже знайшла якийсь страшний
мотель-хостел.
     А якщо мій колега поїде в Венецію. Я полечу сама на Сіцилію? Як хто гадає? Мені вже стрьомно.
     Найкращий метод залагодити стосунки  й навести порядок в своїй
голові - це кудись поїхати. Я сьогодні подумала, що в серйозних
стосунках основне тільки віддавати, нічого не вимагаючи взамін. Я вже
пробую. А якщо я хочу більше? Мабуть, переживу. Або я чогось не
розумію.)
     Я люблю і не люблю таку погоду. І письменник з мене ніякий.
Мабуть, пишу замітку тільки тому, що надворі дощ, всі сплять, я замерзла
в ніжки , пити не хочу, а поговорити ні з ким. Дивлюсь вже другий фільм
про подорож. Перший був "сонце ацтеків". В ньому один раз було вжито
слово "ацтеки".
     А нескінчене коло "робота - дім - гулянка - інет - кафе - кіно -
дім - робота", здається, позбавляє мене всього найцікавішого. що є в
житті. І задуматись над цим можна, мабуть, тільки в дощ, коли сама вдома
і нічого робити.
     Отакий хаос в голові))). Світосприйняття на межі to beer or not to beer, але завтра точно випадає решка.)