Випадковий вірш, знайдений на Фейсбуці

Ірина Старовойт

       *   *   *
Робота любові - чекати.
Не тому, що все інше для неї - це хобі.
А тому, що ніхто, крім любові,
не зробить цього професійно.
 
Так, вона на це вчилась:
у неї інтернатура і захищена кандидатська
з чекання.
І стаж - довший, ніж деякі язики.
 
Триста разів їй казали,
що чеканням на хліб не заробиш,
що є ліпші оферти
і час плюнути і повісити своє резюме
де-небудь на work.ua.
 
А не чекати напам'ять,
завченим рухом і третім оком.
Чекати швидко й повільно:
25 кадром у фільмі,
25 годиною в добі.
Чекати, переходячи всі межі
людяності.
Чекати, не вірячи власним очам.
 
Тож коли гасне світло поволі
і ми один за одним виходимо
кожен із іншого кіножиття
"Почекайте, - виводить вона на тачскріні, -
почекайте, це ше не кінець".

Равель - Бежар - Плісецька

Апофеоз вітальності. 

Музика вводить в транс, танець заворожує остаточно.


Sleuth

Класний фільм, суперовий саундтрек!

Римейк фільму 1972 року з Лоренсом Олів'є, де Майкл Кейн грав роль коханця, а тут він грає роль чоловіка.


hateroom

hateroom

я ненавиджу цю кімнату

в підземеллі одного з пагорбів
я зненавидів тут чекати
з моря вітру із неба райдуги
я зненавидів тут курити
розглядаючи жовті стіни
краще б мати якесь корито
плисти в ньому по морі синьому
але моря немає й близько
але неба немає й далеко
задушив би себе в колисці
не приніс би себе лелекою
не зачав би себе я сіменем
не створив би себе людиною
обділив би себе я іменем
щоб не бути нічиїм виявом
взагалі б на цей світ не з'являтись
чи відплисти в «ніколи»
в «нікуди»
лиш не знати б цієї кімнати
де немає тебе
і не буде



canonical hours

canonical hours

час зупиняється десь за годину до зустрічі
замість годинника серце працює за двох
це дезертирство природи нагадує пустощі
може у спосіб такий розважається бог
хто б то не був – простимо йому нерви попсуті
вибачим слабкість й любов до жорстоких забав
все що просили ми він уже дав нам по суті
лиш безсенсовного господи нас ти позбав
збав нас від ока чужого недоброго й хитрого
збав нас від зваб і затаєних заздрощів злих
довгу годину чекання пожертвуєм ми тобі
зший собі вічність нову із миттєвостей тих
зший собі вічність і не пошкодуєш нітрохи ти
зший собі вічність а нам тільки час відпусти
і на побачення двох божевільних закоханих
свідком і дружбою будеш запрошений ти


Ще з Рільке

* * * 
О дивні зблиски боязких подоб!
Де взявсь той блиск, якщо нема тривання?
Жіночу спрагу самоспоглядання
гамує люстро, що як склеп, могло б
за світ їм стати. В мерехті отім
ми чуєм скритий стік своєї суті.
Єство ж жіноче - там, де, в люстро вкуте,
воно, подвоєне, стає цілим. 
(Переклад Василя Стуса)

Згаси мій зір...
Згаси мій зір - я все ж тебе знайду,
Замкни мій слух - я все ж тебе почую,
Я і без ніг до тебе домандрую,
Без уст тобі обітницю складу.
Відломиш руки — я тоді тебе
Впіймаю серцем. Наче між долонь,
А спиниш серце — мозок запульсує;
Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,
Тебе в крові палючій понесу я.
(Переклад Миколи Бажана)

Райнер Марія Рільке

*   *   *

Ти — мій останній, пізнаний до краю,
нещадний біль,— мене ти владно стис;
Як в духові палав я — так палаю
тепер в тобі. Протививсь довго хмиз
вогню, яким палахкотиш поривно,
та ось в тобі й з тобою я горю.
На муки пекла обернув ти гнівно
оцю сумирну схованку мою.
Я, майбуття позбавлений і чистий,
на вогнище страшних страждань зійшов.
Нічого ні придбати, ні посісти
в своєму серці сили не знайшов.
Хіба це я, хто тут ось догоряє?
Вже спогадів не збуджує чуття.
Життя, життя: по той бік всебуття.
Я в полум'ї. Ніхто мене не знає.
Це — зречення. Це не таке, як хворість
дитячих літ. Відстрочка. Привід стати
ще більшим. Все шепоче й зве кудись.
Не встрянь же в те, чим тішився колись.

1926, останній запис в останньому нотатнику поета

(Переклад Миколи Бажана)


Прикольне від північно-східних сусідів

  ИГОРЬ ИРТЕНЬЕВ
  Женщины носят чулки и колготки,
  И равнодушны к вопросам культуры.
  Двадцать процентов из них - идиотки,
  Тридцать процентов - набитые дуры.
  
  Сорок процентов из них - психопатки,
  В сумме нам это дает девяносто.
  Десять процентов имеем в остaтке,
  Да и из этих-то выбрать не просто.
  
  ТАМАРА ПАНФЕРОВА: Oтвет Иртеньеву
  Носят мужчины усы и бородки,
  И обсуждают проблемы любые.
  Двадцать процентов из них - голубые.
  Сорок процентов - любители водки.
  
  Тридцать процентов из них - импотенты,
  У десяти - с головой не в порядке.
  В сумме нам это дает сто процентов,
  И ничего не имеем в остатке.
  
  КОНСТАНТИН ЭРНСТ: Ответ Иртеньеву и Панферовой
  Сорок процентов из тех, что в колготках
  Неравнодушны к любителям водки.
  Любят порой голубых психопатки,
  Правда у них с головой не в порядке.
  
  Дуры всегда импотентов жалели
  А идиоток придурки хотели.
  В сумме, конечно же, нас - сто процентов:
  Дур, идиоток, козлов, импотентов
  
  ВИКТОР БИЧЕВ: ответ всем троим
  Сорок процентов из женщин артистки
  С ними иметь надо крепкие нервы
  Десять процентов из них феминистки
  А половина - обычные стервы
  
  Что ж предпринять мужикам при бородках
  Если проценты тут вышли такие?
  Что-то из двух: иль довериться водке,
  Или всем скопом пойти в голубые.