ЧАС ВОВКА
Наш бактько був вовком. Його ви колись розстріляли.
І маму убили. А нас убивати не стали.
І в місто велике привезли ви нас, звіролови.
І змалку ретельно нас вчили собачої мови.
Спасибі, мисливці, за вашу собачу науку,
Але ми, вовки, вам лизати не будемо руку.
І ваші маєтки не будемо ми сторожити,
Бо ми пам*ятаєм, чиї ми онуки і діти.
І рано чи пізно, як місяць нам в очі загляне,
Завиємо ми, і час Вовка нарешті настане.
Настане час Вовка, і батько...
Читати далі...