Просто. Відпусти почуття © Мері
- 03.12.08, 12:50
Відпусти почуття, відпусти й не тікай,
А з захоплених мрій завари чорний чай
І розбав його запахом смутку.
Мов гілля молоде, до знемоги тонкий,
Кришталева вода - то ядро тих надій,
Що у серці збиваються в грудку.
Відпусти почуття, хай буяють вони,
Не веди їх на розстріл, не став до стіни,
Де принишкла надія остання.
Хай вогонь не згасає від черствості днів,
І лунає густий, концентрований спів,
Поховай на узбіччі мовчання.
Відпусти почуття, доторкнись до життя,
До одвічного криги та жару злиття,
Там і спокій, і рев буревіїв.
Серед променів моря візьми лиш один,
Хай у серці живе й проливається він
На заплутану стежку до мрії.
А з захоплених мрій завари чорний чай
І розбав його запахом смутку.
Мов гілля молоде, до знемоги тонкий,
Кришталева вода - то ядро тих надій,
Що у серці збиваються в грудку.
Відпусти почуття, хай буяють вони,
Не веди їх на розстріл, не став до стіни,
Де принишкла надія остання.
Хай вогонь не згасає від черствості днів,
І лунає густий, концентрований спів,
Поховай на узбіччі мовчання.
Відпусти почуття, доторкнись до життя,
До одвічного криги та жару злиття,
Там і спокій, і рев буревіїв.
Серед променів моря візьми лиш один,
Хай у серці живе й проливається він
На заплутану стежку до мрії.
3
Коментарі
Гість: Ангедония
13.12.08, 19:43
Кожне слово твоє
повернулось жорстоким похміллям.
Кожен дотик – вже спогад,
а все ще хвилює й щемить...
Проростаєш у пам’ять –
дурманячим гаспидським зіллям.
Божевіллям тавруєш
бентежно тікаючу мить...
(Дана Рудик)