Апостиль або легалізація?
- 07.11.13, 13:40
Офіційні українські документи, що призначаються для використання за кордоном, повинні бути оформлені відповідним чином. Так, якщо документ видано українським РАЦСом, то він має бути нового зразка із штампом головного управління юстиції області або міста (тільки для Києва і Севастополя), де безпосередньо було видано такий документ. Як варіант, такий штамп можна поставити і в Державній реєстраційній службі України в м. Київ, але це займе додаткових 20 робочих днів.
Міністерство освіти і науки України, а також Міністерство закордонних справ України приймають лише оригінали документів для процедури з проставлення штампу апостиль. А от Міністерство юстиції України проставляє апостиль як на оригіналах документів, так і на їх нотаріально засвідчених копіях.
Так в чому ж полягає різниця між процедурою легалізації та апостилювання? Країна, що підписала Гаазьку конвенцію застосовує спрощену процедуру визнання документів, а саме проставлення штампу апостиль. В усіх інших випадках вимагається проставлення штампу легалізації. Виключенням є лише країни СНД, що приймають українські документи без процедури визнання за наявності нотаріального перекладу, а також Польща, Туреччина і Чехія щодо деяких категорій документів.
Питання оформлення апостиля чи легалізації не є складним, але в українських реаліях треба зважати на бюрократичну машину і відсутність чітких вимог до оформлення документів навіть на офіційних сайтах міністерств. Тому ця процедура вимагає досконального вивчення всіх можливих нюансів і вимог. Набагато ж простіше звернутись до професійного бюро перекладів або ж юридичної компанії за кваліфікованою допомогою щодо цього питання. Інакше існує великий ризик відправитись у довготривале "захоплююче" турне по різноманітним українським міністерствам, установам, консультсвам, тощо.
0
Коментарі