Профиль

Muza78

Muza78

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Про жизнь и добрый шепот за спиной...

  • 10.08.18, 08:49
А стоит ли кого-то упрекать
За то, что он устал общаться с вами?
А может, вы и не были друзьями…
Здесь нужно не держать, а отпускать…

И пусть летит поспешно из судьбы,
Чтоб место для других освободилось…
Чтоб сердце не от слёз, от счастья билось…
Чтоб мы не стали прошлого рабы…

А стоит ли кого-то обвинять,
Что наши чувства слишком охладели?
А может мы любить и не умели,
Раз не умели искренне прощать?

А стоит ли сомненьями кромсать
Ту душу, что измучена до боли?
И хватит выбирать чужие роли,
Пора уже самих себя сыграть…

И стоит ли кого-то осуждать
За их ошибки в жизни и паденья…
Мы все умеем падать, к сожаленью…
Не все умеют руку подавать…

Лишь свет улыбки детской и родной
Достоин всех чудес большой вселенной…
И было бы, наверно, очень ценно
Услышать добрый шёпот за спиной…
©

Быть женщиной

  • 29.07.18, 11:26
Я мир прекрасный создаю,
В котором я так совершенна!
Я открываюсь и пою,
Поддержку чувствуя Вселенной!

Люблю с ума сводить мужчин,
Люблю своё лелеять тело!
Быть женщиной – почётный чин,
И им я пользуюсь умело.

Я одобряю всю себя –
Лицо, улыбку, ножки, плечи…
Живу себя всегда любя,
Покой и мир мне обеспечен!

Быть женщиной – прекрасный дар:
Свою реальность создавая,
Мне зажигать в груди пожар,
По правилам своим играя.

Быть женщиной – стихи читать,
Мечтать при лунном ярком свете…
Себя любимым отдавать,
И жизнь дарить, и быть в ответе.

Ранимой, ласковой, родной,
Желанной вечно оставаться,
Быть сладкой, яркой и живой,
Играть, любить и наслаждаться!
©

Разговор по душам...

  • 28.07.18, 19:24
Давай поговорим с тобой, душа,
О том, что так тебя тревожит...
За чашкой кофе, не спеша,
Обсудим то, о чём не спросят...

Мы поговорим с тобою по душам,
О шрамах, что внутри так ноют,
О том, что шепчешь чуть дыша,
И этот стон безумно болен...

Мы поговорим о том, как излечить,
Чтоб сердце вновь не искалечить,
Как научиться просто жить
Счастливою дорогой в вечность.

Давай поговорим с тобой наедине -
Без лишних слов поймем друг друга,
Ты всё расскажешь откровенно мне,
А я решу, что делать дальше будем...

Давай поговорим с тобой, душа,
Обсудим всю тревогу честно,
Чтоб не вернуться больше никогда
Туда, где не хватает солнцу места... ©

Жорстоко, але правдиво! Вимоги сучасного світу до жінки..

  • 28.07.18, 10:50
Життя в сучасному суспільстві диктує жінці багато умов і правил.

Вона повинна встигати все: бути завжди красивою, молодою, успішною, хорошою господинею, ростити розумних і слухняних дітей, піклуватися про чоловіка, стежити за будинком, розвиватися, заробляти гроші, добиватися успіхів на роботі… З усіх боків нам нав’язують десятки речей, які повинна робити жінка, щоб бути конкурентоспроможною. Але давайте поглянемо на ситуацію тверезо. Історія з життя.

«Сьогодні до нас прийшли гості. Люди звичайні, як-то кажуть, з середнім достатком. Вони почали обговорювати свою співробітницю, а точніше той факт, що до неї «підкралася» старість. Вони сиділи і голосно реготали, посмикуючи пивними животами і поблискуючи вгодованими мордочками. І я чомусь вирішила, що тій жінці близько 70-ти років, але потім вирішила уточнити… Виявилося, що їй…

Всього 35 років. Це її вони назвали “старою”?! Вони продовжували пити. А я пішла в іншу кімнату. Я сиділа і плакала від несправедливості: за неї, за себе, за всіх жінок. Іноді я готова проклясти той день, коли з’явилася на світ жінкою. Вже за фактом народження виходить, що я повинна. Я повинна бути незалежною (ні в якому разі не утриманкою). Повинна завжди міцно стояти на ногах. Повинна вміти оплатити свої витрати і заробити на життя, щоб не просити гроші у чоловіка. І краще взагалі нічого не вимагати.

В той же час я повинна нарівні вчитися з хлопцями, пробиватися в житті нарівні з юнаками, заробляти нарівні з чоловіками. Але тут є одна невелика «дрібниця»… Ви знаєте, в чому полягає колосальна несправедливість? Я скажу. Все це я повинна робити «на шпильках»!
Не в тому суть, що я завжди повинна ходити на підборах (хоча якщо я не буду цього робити, мене вважатимуть «нежіночною»). Я повинна не допускати “рослинності” на ногах, утримувати в ідеальному порядку руки, показувати світові тільки бездоганне доглянуте обличчя, і, зрозуміло, не розпускати фігуру. Я повинна робити макіяж вранці, одягати красивий одяг, готувати неймовірно смачні страви і постійно наводити порядок вдома. І вставати на годину раніше, щоб все це встигнути.

Я, безсумнівно, повинна робити це на свої гроші. А якщо я позичаю на “красу” у свого чоловіка, можуть сказати, що я утриманка. В той же час я не повинна витрачати занадто багато. Хоча косметологи — не благодійники, а хороший манікюр ніхто не буде робити в кредит.

Якщо у мене в будинку безлад, то в будь-якому випадку (виправдання за хвороби не приймаються) буду винна я, бо дівчинка апріорі повинна стежити за чистотою. Якщо я нездорова і погано виглядаю, то мені не слід показуватися на люди, адже дівчинка має бути лише красивою. Якщо я мало часу приділяю дітям, то відразу випливає висновок, що я погана мама, а дівчинка повинна… І цей список нескінченний.

При цьому чоловіки часто не сприймають нас всерйоз – “баба”. А деякі можуть дозволити собі гордовито-поблажливе ставлення, в кращому випадку.
Вони можуть прискіпливо вивчати мене, немов під лупою. Заглянуть в зуби, перевірять стан моєї шкіри, а ще трицепсів. Вони вирішують для себе, наскільки я ще приваблива, “в строю” я ще, заслуговую їх уваги. Вони постійно порівнюють мене з тими, хто навіть трохи молодше, і не забудуть сказати про це. Але я не можу стукнути кулаком по столу, напитися (у зв’язку зі стресом), і тим більше побитися. Я ж дівчинка, я леді. Я завжди повинна бути стриманою і вміти прощати.

Огидні товстуни будуть сміятися наді мною, не помічаючи своїх недоліків. Вони обговорять кожну мою зморшку, але не помітять своє черево в центнер вагою. Вони прискіпливо “просканують” мої сідниці, але більшість з них не подолають без автомобіля і 500 метрів. А якщо мої успіхи виявляться більш істотними, ніж у них, вони ляпнут мені вслід: “Знала з ким переспати”. Перелік обов’язків у мене давно вже нарівні з мужиками. А привілеїв — непоказна чашка кави в ресторані (він пригощає!). І це, звичайно, в тому випадку, якщо я ще — “в строю”.

Згадала анекдот. «Важка жіноча доля: мізки повинні бути чоловічими, руки — ласкавими, потрібно виглядати молодо, а працювати, як кінь. І посміхатися при цьому, посміхатися!»

І ось я біжу на шпильках, у вузькій ажурній сукні, з довгими нігтями, ту ж дистанцію, що хлопці біжать у зручних черевиках і штанях. Холодний вітер наскрізь пронизує моє “мереживо”. Від каблуків ниють ноги. Мої тонкі панчохи — такі красиві! Але вони не гріють. А я біжу…
Я біжу, зваливши на собі тягар життєвих проблем, розділивши їх чесно навпіл.
Я біжу в невигідних умовах. Але я посміхаюся. Адже я народилася в епоху рівноправності!
Я – жінка, найсильніша істота на землі… Але, Боже мій, як же хочеться плакати!»

Джерело

Пoцeлуй начинаeтcя...

  • 27.07.18, 14:42
Пoцeлуй начинаeтcя с глаз,
Bзгляд cильнee и cлoв, и oбъятий
Пoцeлуй - зачаpoванный вальc,
Чeреда cокрoвeнныx заклятий.

Пoцелуй начинаeтся с pук,
У щeки их тeпло так тpевoжнo.
C лаcки пальцeв, pисующиx кpуг,
И противитьcя им нeвозмoжнo.

A закoнчитcя он на губаx,
Подтверждeниeм пеpвыx жeланий.
Поцeлуй начинаeтcя c глаз
Heзавиcимo oт pаccтoяний.©

Необъяснимое

  • 27.07.18, 08:45
Есть в мимолётных встречах нечто
Необъяснимое подчас,
Сам не поймёшь: о чем и речь-то;
Произойдёт – и в самый раз!..

Вам так легко, непринуждённо,
Ни сожалений, ни скорбей.
Глядишь на девушку влюблённо,
И с каждой встречей всё слабей…

Но в запоздалом осмысленье,
Припомнив каждый жест и взгляд,
Душа почувствует томленье,
Желанье всё вернуть назад.

Поверить в то, что было мило,
задорно, радостно, светло,
И что ж так сердце защемило,
До боли челюсти свело?.. ©

Мужчина, которому буду нужна...

  • 26.07.18, 05:18
Мужчина, которому буду нужна,
Меня не оставит, он будет со мною.
Не скажет, что слёзы мои ерунда,
И нежно укроет от бури собою.

Найдёт 5 минут, чтобы мне позвонить,
Узнать, как дела, что я ела сегодня.
Не станет в проблемах слабее винить,
Мужчина сильнее, ему я неровня.

Мужчина, которому буду нужна,
Оценит черту мою главную — верность.
И я для него тоже стану одна,
Его же девиз под названием смелость.

Он будет любить, уважать и беречь,
Он будет мужчиной не словом, а делом.
Смахнет все заботы с моих хрупких плеч,
И будет гордиться душой, а не телом.

Мужчина, которому буду нужна,
В минуты раздора не скажет мне грубо.
Хоть пусть не всегда я бываю права,
Но он не допустит в любимой испуга.

Меня не заставит свидания ждать,
А сам поспешит, чтоб скорее увидеть.
Желания сможет в глазах угадать,
Табу для него, чем возможно обидеть.

Мужчина, которому буду нужна,
Наивность мою посчитает талантом.
Не даст усомниться — ему я важна,
И стала единственной, не вариантом.

Себе не позволит исчезнуть и лгать,
И боль причинять никогда не посмеет.
А слабость его — страх меня потерять,
Он сможет сберечь, знаю точно — сумеет.
©

Букет для дочки

  • 25.07.18, 23:23
ДухОв изящный аромат
Составлю для любимой дочки,
Тепло и верность пусть хранят
В них фрукты, травы и цветочки.

Добавлю рыжий апельсин,
С ним радость в жизнь её ворвётся,
И защебечут соловьи,
И рыжее заглянет солнце.

Добавлю мяты лепесток,
Мелиссы, розмарин цветущий,
И еле слышный шепоток,
Тех ноток аромат растущий.

И эхо звонкое цветов,
Жасмин вплету великолепный,
Чуть легкомысленных тонов,
Чуть ироничных, боголепных.

По каплям «образ» соберу
И в маленький флакон закрою,
То не подвластно и перу,
Что разливается порою.

И в зиму вспомнится июль
Я сотворю «Букет для дочки».
Пусть множество прольётся лун,
И пусть мои прольются строчки.
©

Я люблю...

  • 25.07.18, 11:06
Я люблю запах кофе и мяты.
И хрустящую корочку хлеба.
И рассветы люблю, и закаты —
Ту зарю, что целует полнеба.
Эти капельки нежного света,
Что пронзают небесную просинь.
И когда уходящее лето,
Провожает багряная осень.
Ветку вишни, что стуком в окошко,
Будит утром, плодами алея.
Воробьёв, полосатую кошку,
Что крадётся за ними, наглея.
Я люблю, если ливень по веткам…
Лист, ручьём в горизонт уносимый…
И когда в твоих весточках редких,
Между строчек читаю — любима...
И от счастья тогда, улыбаться,
И летать обнимая планету!
А ещё… только, чур… по секрету…
Я безумно люблю… целоваться!
©

Я Женщина...

  • 24.07.18, 23:24
Я, Женщина, восторг, твоя мечта!
Я, Муза, лунной ночи наваждение!
Найди меня! Я счастье, красота!
Я страсть твоя, тоска! Я наслаждение!
Пусть до сих пор не видел ты меня,
Но я в твоих мечтах уже витаю.
Ищи меня и наяву, и в снах.
В любви своей восторженной сгорая!
©