А ти люби її...

А ти люби її без макіяжу...
Веселу, злу, ображену, розлючену...
Бо легко полюбити з гарним настроєм,
Ти полюби без настрою, засмучену!

Ти полюби, як світ уверх ногами,
Коли на серці важко і істерика.
Коли об землю телефон і каблуками...
Не лекція потрібна, а риторика.

Ти полюби засмучену, заплакану,
Сумну, негарну , що прийшла невчасно...
Ти полюби серед подій налякану,
Люби й в грозу, не лиш в погоду ясну.

А ти зроби, щоб просто усміхнулася,
Ти обійми і стане знов царицею.
Щоб заспокоїлась і просто пригорнулася,
І відгукнеться це тобі сторицею.
©