Луганская газета призывает сбросить русскую классику с парохода современности. Об этом сообщает пресс-служба Луганского областного совета.

Заседание постоянной комиссии Луганского облсовета по вопросам образования, науки, культуры, молодежи и спорта началось с рассмотрения обращения в адрес учредителей газеты «Бесплатка» и ряда FM-радиостанций региона.

«На протяжении нескольких месяцев в радиоэфире звучит рекламный ролик газеты, в котором собрание произведений русской классики сравнивается с хламом, который надо выбросить, со старыми лыжами. По-моему, это недопустимо. Причем неважно, идет ли речь о русской классике, украинской или зарубежной. Таким образом, авторы ролика формируют у общества неправильное отношение к книге и чтению как таковому», - заявил председатель комиссии Валерий Филиппов.

Депутаты с позицией председателя комиссии согласились и готовятся вынести коллективный запрос на сессию облсовета, в котором обратятся к учредителям «Бесплатки» и FM-радиостанций с просьбой пересмотреть текст ролика.

БЮТовец Владимир Яворивский заявляет, что для проезда кортежа президента Виктора Януковича в Украине останавливают электрички.

Об этом он сказал с трибуны парламента в среду. «У нас сегодня полный маразм в худшем его проявлении – вместе с «Межигорьем», вместе с золотыми унитазами, которые, кстати, имеют катапульту. У них есть катапульта, у этих унитазов!» – заявил Яворивский.

«Уже вчера электрички останавливались для того, чтобы проехал Янукович – не просто машины, а электрички!» – возмутился он.

Яворивский также раскритиковал большинство, а также некоторых депутатов из оппозиции, которые не проголосовали во вторник за декриминализацию статьи Уголовного кодекса, по которой судили Юлию Тимошенко.

«Здесь сидят люди, которые на плечах Юлии Тимошенко въехали в парламент, и у них не хватило совести нажать две кнопки и проголосовать за декриминализацию статьи, по которой судили Тимошенко», – возмутился он.

Украинская правда

Для тих, хто ревно захищає право російської мови стати в Україні другою офіційною, буде дуже корисним ознайомитися з даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2011 році». Його сьогодні — з нагоди Дня української писемності та мови — презентує в Києві рух «Простір свободи», чиї волонтери за підтримки інтернет–видання «Тексти» працювали над дослідженням.

Як зазначають організатори проекту, з важливих сфер суспільного життя українська мова сьогодні домінує лише в середній освіті, кінопрокаті та офіційному діловодстві. Натомість у радіо– й телеефірі, сфері послуг, на ринку преси та книг панує переважно російська. І це, зауважують автори дослідження, — потужні чинники русифікації. Адже телебачення, радіо, ринок преси і книгодрукування, та й зрештою наше повсякденне життя (магазини, транспорт тощо), практично не дає нам вибору: там панує здебільшого російська.

Вдумайтеся лишень: російською мовою в Україні видається 2/3 сумарного тиражу газет і 9/10 — журналів. Понад 87% книжок на полицях наших книгарень — також російськомовні (переважна їх частина — імпорт iз Росії). Під час моніторингу прайм–тайму восьми найрейтинговіших телеканалів, проведеного волонтерами «Простору свободи» у жовтні цього року, лише 22% часу ефіру отримали програми та фільми українською мовою. 47% часу займали російськомовні програми, 31% — двомовні.

Ситуація на радіо — ще гірша. За підсумками моніторингу прайм–тайму шести провідних радіостанцій, пісні українською мовою становили менше 5% від загальної кількості пісень, що лунали в ефірі! А парламент ще бере й скасовує ефірні квоти на українську музику — мабуть, щоб і ті жалюгідні 5 відсотків з ефіру зникли.

У сфері послуг російська узагалі почувається, мов у себе вдома. Дослідники промоніторили заклади харчування та транспорт у 29 найбільших містах України (зокрема всі обласні центри). Найбільшої дискримінації українська мова зазнає в Макіївці, Луганську, Сімферополі, Севастополі, Одесі та Запоріжжі. Із 290 закладів харчування, розташованих у центрі великих міст, лише в 53% вивіска написана українською мовою, у 46% є меню українською, і лише в 34% працівники відповідають українською мовою україномовним клієнтам (ще у 8% працівники перейшли на українську мову пiд час розмови). А почути українською відповідь у довідкових бюро можна лише у двох із восьми найбільших аеропортів, на 48% залізничних  вокзалів і на 59% автовокзалів.

У цій бочці дьогтю дослідники знайшли і кілька ложок меду. Наприклад,69% фільмів у легальному кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта — 31% — має українські субтитри. А 82% школярів навчаються українською (правда, у Криму таких дітей лише 8%).

Як змінюватиметься мовна ситуація в Україні, автори проекту планують відслідковувати й надалі. Такі огляди, повідомив «УМ» один iз керiвникiв «Простору свободи» Тарас Шамайда, вони хочуть проводити щорічно.

АКЦІЯ Усі — на диктант!

Сьогодні, в День української писемності та мови, о 13 годині 30 хвилин на першій та третій програмах Українського радіо відбудеться традиційний Всеукраїнський диктант національної єдності.

Цьогоріч його проведе доцент Київського університету імені Б. Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Як і зазвичай, диктант складатиметься зі 100–120 слів. Ті, хто напише його без помилок, будуть відзначені призами: грошовими преміями, книжками, компакт–дисками з унікальними записами Українського радіо.

Важлива умова — перевірятимуться лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада (дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті). Адреса Українського радіо: Київ–1, Хрещатик, 26. Індекс — 01001.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», керівник проекту «Огляд становища української мови»:

— Готуючи це дослідження, ми не очікували, що ситуація, скажімо, на радіостанціях буде аж настільки поганою. І якщо це можливо зараз, коли ще діє закон про квоти на українську продукцію в радіоефірі, то можна уявити, що буде в разі їх скасування! Існує й серйозна проблема з телебаченням: скажімо, законодавство вимагає, що іншомовні програми мають бути озвучені або дубльовані українською, тобто мати звуковий супровід саме державною мовою. Але й без моніторингу будь–яка людина, ввімкнувши телевізор, може переконатися, що цю норму ігнорують, а телекомпанії викручуються із ситуації, наприклад субтитрами. Хоча це — пряме порушення закону. Бо якщо ці субтитри використовують у мультфільмах, то можна говорити про пряму русифікацію дітей. Наш огляд показав, що радіо, телебачення є найбільшими інструментами русифікації в Україні. А от освіта, попри те що профільне міністерство докладає неабияких зусиль для утвердження російської мови, залишається однією із сфер, де домінує українська. І це нас приємно потішило.

Ліна КУШНІР (Україна Молода) PS: це яким циніком і ненависником всього українського потрібно бути, щоб при такій русифікації говорити про утиски російської мови і "тотальную украинизацию" - невже у цьому ми станемо їм помагати?

Стаття буде корисною тим песимістам, що не вірять у власну країну і вважають, що ми ні на що не здатні без прихисту "старшого брата", що намагається втягнути нас у свої військові блоки.

“При будівництві села швейцарці спочатку будують тир, потім банк і лише потім церкву.”

(Швейцарська приказка.)

Уявіть собі державу з найбільшим в світі відсотком населення, що знаходиться в армії. Держава, в якій всі чоловіки від 20 до 50 - військовослужбовці, в буквальному сенсі слова, сплять з автоматом під ліжком. Держава, яка і
після 50 просто дарує тобі “ствол”, і рада бачити тебе до труни на зборах і полігонах. Держава, яка просить тебе купити хоч би пістолет (а краще-гвинтівку) зі знижкою.

Держава, що здатна розгорнути з 22-тисячної, за дві-чотири години (!), - 650-тисячну, а за дві доби - 1,7-мільйонну (!) армію, чудово навчену, організовану, і дуже непогано озброєну.

Для прикладу - армія США - 1,3 мільйона плюс такий же резерв, армія Китаю - 2,4 млн., плюс 1 млн. резерв.

Уявіть собі найбільш мілітаризовану державу у світі.

До того ж, врахуйте, що майже вся ця моторошна, озброєна до зубів країна, від Женеви до Давосу, від Цюріха до Лугано - високі гори, зриті тунелями, протиатомними притулками, сховищами зброї, «засіками батьківщини», і ракетно-артилерійськими опорними вогневими точками, врізаними в граніт.

Армія Швейцарії - не єдина країна в світі, що має кадрово-міліційну структуру. За цим же принципом (в деякому наближенні) побудований, наприклад, Бундесвер, що є по суті певним величезним аналогом радянських «кадрованих» дивізій.

Тобто система - «трошки солдат + багато кадрових офіцерів і унтер-офіцерів + резервісти на "цивілці" + навчальні збори = розгортання тільки коли потрібно».

Відмінність швейцарської в доведенні до абсолюту ідеї «народ і армія єдині».

Виглядає це так.

Кадрових військових в країні всього близько 9000, в основному в авіації.Тих, хто перебувають на службі і перепідготовці - близько 10-15 тис. одноразово. Солдат призивається на 90 днів у т.зв. Rekrutenschule -
Ecole de recrue (рекрути). Після "дембеля" держава віддає бійцю особисту зброю з двома повними магазинами (автоматична гвинтівка SAG і/або пістолет), «консерву міністра», три комплекти форми на всі пори року, спорядження, бронежилет і каску, з якими він і убуває додому. Зберігає він його як хоче - ніхто перевіряти не буде.

До 32 років солдати знаходиться в положенні «аусцуг», до 42-х «ландвер», і до 50 - «ландштурм».

Рядовий "Аусцуг" за 10 років проходить в своїй частині вісім зборів по три тижні, "Ландвер" - три рази по два тижні, "Ландштурм" - 1 раз за два тижні.

Як тільки виповнюється 51 рік, його офіційно звільняють з армії, забирають гвинтівку, пістолет і «консерву», і дарують споряджений помповий дробовик і мобілізаційне розпорядження - на випадок Великих Неприємностей і тотальної мобілізації.

Особливість швейцарської армії - посилена підготовка офіцерів - резервістів. Бажаючі стати офіцерами проходять додаткові збори - кожен ранг - приблизно 100 днів в сумі. Цим, до речі, користуються, до незадоволення роботодавців (особливо Банківської Асоціації), все начальство - від СЕО до дрібного начальника відділу.

Подейкують, що вони просто із законним збереженням з/п звалюють від дружини і роботи на пікніки, - парубочі зі стріляниною, але це не зовсім так - служба там йде.

Причина вже скоріше в тому, що грамотно потрапивши на збори можна полежати за кулеметом і заодно поспілкуватися з потрібними людьми,поточними або можливими колегами, корисними політиками-депутатами, та й
просто з сусідом, бо ніхто не може ухилитися від служби, зовсім ніхто -ні студент (та прямо з аудиторії, запросто), ні сам президент, якщо вони чоловіки.

А знаєте, який військовий бюджет країни в 7.5 млн населення? Майже п'ять мільярдів(!!!) доларів - майже 20 відсотків.
Що на озброєнні?

Багато чого - понад 800 (!) танків і бронемашин (420 "Леопардів-2", 150 "М-109"). У країні протяжністю всього 300 км - 14 ескадрилій з більш ніж 350 бойовими, 120 навчальними літаками і 100 вертольотами!

Парк постійно оновлюється, такого як, наприклад, в американській армії (не кажучи про українську), коли пілот часто молодше свого літака тут не допускають.

Неліквід і ретельно відремонтовану і відновлену армійську зброю держава продає громадянам із значною знижкою, причому особливо пропонує його жінкам. Реєстрація проста, і тільки для нового, купленого в магазині. При покупці з рук - не потрібно.

За обережними оцінками, тільки армійської зброї, карабінів-напівавтоматів і мисливської зброї на руках у населення - до півтора мільйонів. Плюс приблизно два мільйони пістолетів.

Четверте місце в світі за стволами (перше посідає, як не дивно, "флегматична" Фінляндія, певно, - через "приємну" близкість Росії, - кампанія 39-го року позначилася на мілітаризації фінів, - прим."Аратти") - на душу населення і друге по відсотку населення зі стволами.
У країні десятки стрілецьких клубів, тирів майже стільки ж, скільки кав`ярень

Як служить солдат?

Начебто непогано - два вихідних на тиждень з звільнення, сортири не будує, картоплю не чистить, посуд не миє, паркани не фарбує - все роблять приватні фірми.

А тепер взагалі присядьте - він навіть в караул не ходить! Периметр в/ч охороняють також приватні охоронні фірми!

Та це просто свято якесь, а не служба! Курорт!

Ну що ж, бочку меду ми зобразили, можна і про дьоготь. Почнемо з цього ж «курорту».

Підйом о 5-00, і далі - все бігом. З перервами на обід і туалет - суцільна війна: фізпідготовка, стрільба, рукопашна, водіння, техніка, альпінізм і знову по колу. І так до відбою. А відбій - о 24-00. А о 5-00- знову підйом. Кажуть, таке напруження мало в якій армії є.

Солдат ганяють так, що вони перетворюються в "Термінаторів" і "Рембо" в одній особі. Приклад - офіцер, що потрапив в лауреати премії "Дарвіна-2007". Спочатку він до знеможення вчить свій взвод поводитися з пістолетом,
а потім для перевірки (як звик) кидається з багнетом на замученого бійця. Результат - той пристрелив офіцера на повному автоматі.

Навіть якщо ви прочитали те саме оголошення - «потрібний швейцарець за національністю, католик у віці від 19 до 30 років, неодружений, освічений, зростом не менше 1 м 74 см», то не розраховуйте, що у Ватикані будете тільки стирчати з алебардою в клоунському костюмі Мікеланжело.

За десять метрів від алебарди в будочці буде прихований автомат, і увільний від туристів час ви точнісінько так само будете скакати в камуфляжі з кулеметом вже по італійських горах. Можна навіть не згадувати той 1527 рік, є приклад більш недавній.

Творець держави Ватикан, дуче Муссоліні спочатку спробував рівно навпаки - навести італійський порядок в цих кварталах з неясним статусом. І поки, теж озброєні, Палатинська і Дворянська Гвардії готували слізні меморандуми всьому світу, Швейцарська Гвардія готувала вогневі точки і кулеметні гнізда. Ця неповна сотня і справді готувалася
воювати зі всієї італійської армією!

Далі

Ну так, стрілецький ентузіазм, здоровий патріотизм, і т.д., але чіпкі лапи батьківщини також в наявності.При неявці за повісткою (сесія, весілля, запій, відпустка і т.д.) світить штраф і в'язниця по такій страшній статті, що рядовий швейцарець може ставити хрест на своїй кар'єрі. Його більше ніхто і ніколи на пристойну роботу не візьме.

“Білий квиток”? Ти сліпий, хворий або емігрант? Отримай 3-процентний податок на утримання армії.

Пацифіст-альтернативник? Отримуй ті ж повістки, але на розгрібання муніципального сміття, і в півтора рази частіше.

Працюєш за кордоном і без причин забув або не дістався до зборів? Див вище - в'язниця.

Спокійна тиха країна?

Міф! Друге місце в світі (не воює) за смертністю від вогнепальної зброї на душу населення! Втім, справедливості заради - це підсумок надконцентрації зброї. Якщо в решті Європи нехлюя, злодюжку або самовбивцю чекають граблі,
сковорідка в лоб або петля на шию, то у Швейцарії - СІГ, Сфінкс, або Глок.

Стабільний нейтралітет підтримується не тільки армією, але й суворим “ні-до-кого-неприєднанням”.

Звичайно, розмови про те, що «всі зберігають там гроші» - дитячий лепет.

Перед і відразу після Другої Світової таким же банківським раєм була і Бельгія. І що в підсумку? Розкатали її танками всіх країн, а загиблих від англійських бомб чи не більше, ніж від німецьких.

Визнаємо чесно - Швейцарію рятує становище - ніякийї вона не плацдарм, і ніякий не тактичний коридор. Вона не потрібна жодній армії. Тим більш сучасною, яка Грозний бере одним десантним полком або розганяє АльКаїду просто показавши їй вартість Томагавк. От тільки самі швейцарці, так не вважають.

На землі

- Pz87 LEO WE (варіант німецького Леопарда-2);
- PzHbz88/95 KAWEST (варіант американської самохідки М-109);
- SPz2000 (варіант шведського CV9030);
- RadSPz Piranha (БТР власного виробництва комп. Mowag);
- патрульний MOWAG Eagle (також місцевий, але шасі американського HMMWV).

У небі

Досить вдалий гвинтовий Pilatus в декількох варіантах, вертольоти Eurocopter Super Puma і Alouette III, і ударна основа ВПС - F-5 Tiger II і F/A-18 C / D Хорнет.

Стрілецьке озброєння виглядає не надто розкішно, але зате яке!

Воно пов'язане з традиційно розвиненим виробництвом на чолі з лідером - Swiss Arms AG (це колишній SIG - Schweizerische Industrie Gesellschaft, ви його напевно знаєте по торговим маркам SIG ARMS і
SIG-Sauer) в Нойхаузені.Післявоєнне озброєння почалося з розробки SIG AK-53 дуже оригінальної конструкції - газовий поршень при пострілі штовхає не затвор назад, а ствол далеко вперед, і плюс - наступний постріл
відбувається не в крайньому задньому положенні, а трохи до нього. Вдалося знизити скорострільність до прекрасних 300 пострілів/хв.

Потім на озброєння став SIG 510 / Sturmgewehr 57. Ця гвинтівка, розроблена на SIG на основі SIG AMT Рудольфа Амслера під патрон GP11 7.5x 55 виявилася настільки хорошою, що довгий час вона не тільки стояла на озброєнні армії, а й непогано йшла на експорт.
Пізніше з'являється сімейство SIG SG 540 під 5.56 NATO, з АК-подібним болтовим поворотним затвором.
Моделі з 510 по 540 непогано продавалися на експорт, але для армії на їх базі була розроблена SIG 550, вона ж Fass 90, вона ж Stgw 90.На її базі народилося ціле сімейство зброї, у тому числі і варіант укороченого 552-го під патрон 7.62 NATO, і зброя спецпідрозділів SG 553.Гвинтівка дуже непогана, надійна, точна і зручна.
Основний пістолет-кулемет - B&T 96 SMG від місцевої фірми Brugger & Thomet, фактично той же H&K MP5.
Основний післявоєнний 9-мм пістолет SIG P-201, з автоматикою короткого ходу ствола, вельми точний, але морально застарілий зараз (починаючи з 1975) повністю замінений на SIG P-220 у варіанті 9 мм.
Основний кулемет - старий добрий MG3, легкий - FN Minimi.
Також на озброєнні армії - дробовик Mehrzweckgewehr 91, який є по суті Remington 870.
Снайперські гвинтівки - фінська Sako TRG-42 і 12,7 x99 PGM Hekato
Ну і решта - джентльменський набір - Panzerfaust 3, ПТУР M47 Dragon, УРС FIM-92 Stinger.
Ну, і зрозуміло - куди ж швейцарському солдату без Schweizer Taschenmesser або Couteau Suisse, куди ж без ножа зі штопором...

Банк Росії випустив в обіг пам’ятні срібні монети номіналом 1 рубль із зображенням українського танка Т-84 “Оплот”.

                                                                      
Срібні монети серії "Збройні сили Російської Федерації" (Танкові війська) номіналом 1 рубль (маса дорогоцінного металу в чистоті 7,78 г, проба сплаву 925) мають форму кола діаметром 25,0 мм.
З лицьового та зворотного боків монет по колу є виступаючий кант. На лицьовій стороні монет у колі розташоване рельєфне зображення емблеми Банку Росії - двоголового орла з опущеними крилами, під ним напис півколом "Банк Росії".

Також по колу є написи, розділені крапками: номінал монет - "один рубль" і рік карбування.

На зворотному боці другої монети (каталожний № 5109-0097) розташоване рельєфне зображення сучасного танка.

                                                       
За інформацією блогера szhaman, на монеті зображено український танк Т-84 "Оплот".

"Я сперечаюся на що завгодно, що художнику було просто ліньки шукати зображення сучасного танка у всіляких каталогах і альбомах. Він просто вбив у Google "сучасний танк" і першу картинку в пошуку намалював на монеті", - пише блогер. Блогер просить звернути увагу на дуже характерні низькі екрани, які прикривають гусениці, - "у російських танків таких немає".
Наклад монет з українським танком - 5 тисяч штук.

Джерело:http://aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=15730

Якщо хтось пригадує, я виставляв замітку про те, що сперечались німець, англієць і українець - чия мова краща..... http://blog.i.ua/community/662/807313/ про твір на букву "П" ось ще на цю тему: твір на букву "М"

Мово моя материнська! Мальовнича, м’яка, милозвучна. М’ятою, материнкою мита, мальвами, матiолами, маками мережена, мажорною мелодiєю милуєш мене.

Мордована московськими монархами, манiпульована, мучена можновладцями, мiняна манкуртами (мовляв, малорозвинена, мужицька) мова мiльйонiв мусила мачухою мандрувати манiвцями.

Марно мрiяли мстивi манiяки! Минає морок. Магiя материнської мови мiтлою мете мерзенних могильникiв.

Мово мами моєї Марiї! Моя молитво! Моя музо! Моя Мадонно! Мiцнiй, молодiй! Маю можливiсть мовити маловiрам, мовоненависникам:Мужня, мудрiстю могутня Мова матиме майбутнє!

Лідія Гончарова, учителька, Маріуполь, Донецька область.

4 листопада — 100 років від народження першого командира УПА Дмитра Клячківського

Легендарний революціонер, про якого складено пісні. Освічений, здібний юрист, фінансист і військовик, життя якого обірвалося на 34–му році. Дмитро Клячківський (псевдо — Клим Савур) організував і очолив повстанську стихію на Волині і став одним з перших командирів Української повстанської армії. Згодом, коли УПА очолив Роман Шухевич, Клячківський керував відділом УПА–Північ, що воював проти збройних сил усіх «великих завойовників», якi зазіхали на українські землі: проти нацистів, проти Совєтської армії та польської Армії Крайової.

У польській історіографії досі побутує теза, нібито саме Клячківський віддав наказ про ліквідацiю поляків на Волині. Відомий дослідник історії ІІ Світової війни Володимир В’ятрович, працюючи над книжкою «Українсько–польська війна», проаналізував документи того періоду і з’ясував, що «наказу винищувати поляків» не було. «Польсько–український конфлікт розпочався як стихійний, — каже історик. — Однак у липні 43–го до конфлікту приєдналися відділи УПА на чолі з Клячківським. До речі, участь Савура в конфлікті на Волині розглядали влітку 1943–го на засіданні ІІІ Великого збору ОУН. Утім більшість членів проводу виправдали командира, бо в той момент, коли конфлікт настільки розгорівся, УПА була вимушена втрутитися. Це були акції щодо деяких польських населених пунктів, які стали опорою для загонів червоних партизанів та польського підпілля. Мешканців змушували покидати ті населені пункти. При цьому з обох боків були вбивства, жертви».

Достеменно не відомо, яка родина була в Клима Савура. Одні джерела говорять, що його батько був банківським службовцем, інші — що бідним селянином. Народився він у Збаражі на Тернопіллі, гімназію закінчив на Станіславівщині (нині Івано–Франківщина), потім — юридичний факультет Львівського університету. Відбув службу в польській армії. Опісля працював у кооперації «Народна торгівля». У жовтні 1937 року був арештований польською поліцією. Провину Клячківського не змогли довести,і його звільнили. Коли ж після «золотого вересня» Савура арештувало НКВС, то засудило до розстрілу. Утім смертний вирок замінили 10–річним ув’язненням... Незабаром на рідній землі з’явився третій «гість». «Повстанчі загони під його керівництвом у жорстоких боях з німецькими загарбниками і бандами червоних партизан загартувались, зміцніли й зросли на силах так, що на... округах Полісся і Волині зовсім прогнали німецьких загарбників та уможливили народові вільно жити і розвиватися»,— йшлося в повідомленні Проводу ОУН про загибель Клячківського.

До речі, щоб «ліквідувати» Савура, радянська держава задіяла близько 5 тисяч енкаведистів. Савур був хорошим конспіратором, як дослідив і описав у своїй монографії Ігор Марчук, на відстані кілометра від нього завжди перебував відділ особливого призначення у складі 60 осіб для прикриття. Командир ніколи не ховався в підземних криївках. Удень був у лісі, а вночі — на конспіративних квартирах. У січні енкаведисти взяли в полон хворого на тиф «язика», який під тортурами не лише розповів, де буває Клим Савур, а й погодився показати ті місця особисто. Отже, як дослідив Ігор Марчук, тисячі «визволителів» оточили чималу територію щільним кільцем. 12 лютого 1945 року командира застрелили «при спробі втечі».

У 1952 році ОУН посмертно нагородила Клячківського Золотим хрестом Заслуги з наданнямзвання полковника. У 1992–му рівненські рухівці з ініціативи Василя Червонія на місці загибелі Савура в урочищі Лісничівка насипали символічний курган та поставили хрест. Навесні 2001 року після депутатського звернення Червонія тодішній голова СБУ Володимир Радченко повідомив, що останки Савура було захоронено в районі «Грабник» у Рівному, де містилися в’язниця та обласне управління НКВД. На тому місці нині встановлено каплицю.

Ярослава МУЗИЧЕНКО для "Україна Молода"

Внеся изменения в офисный стиль, прикарпатские энергетики решили разнообразить рабочие будни.

Говорят, так делают последний день недели максимально приближенным к выходным.

"Эта вышиванка - это мне еще моя прабабушка сшила. Ей 60 лет. Ее когда-то еще дедушка мой носил, потом папа ... Это как семейная традиция. Она передается из поколения в поколение. Мне кажется, что эта традиция поднимает национальный дух в нашем обществе, дух братства", - говорит юрист-консультант Нестор Кукуруз.

Следовательно работники самых разных отделов - бухгалтеры, кадровики и операторы колцентра получили своеобразную новую "униформу". Она конечно не обязательна в соблюдении, но большинством воспринимается положительно.

"Всем эта идея понравилась, и теперь пятницу мы ждем с нетерпением. Так как у каждой женщины есть по несколько красивых вышиванок. Некоторые женщины повишивали даже платья, костюмы ... Мы друг у друга спрашиваем адреса тех мастериц, которые делают такие красивые вещи", - говорит директор по персоналу Ирина Харук.

В стремлении прекрасного прикарпатские энергетики готовы идти и дальше. И уже планируют различные конкурсы на лучшую вышиванку.

Джерело: 24tv.ua

МИД России объяснил, что украинский – язык настолько редкий, что его и послам знать не нужно.

Для российских дипломатов за границей не свойственно не знать язык страны пребывания, в том числе в странах СНГ.

Об этом сегодня на пресс-конференции в Москве сказал официальный представитель МИД России Александр Лукашевич, отвечая на соотвествующий вопрос собственного корреспондента УНИАН в РФ.

«Очень немного таких людей. Бывают редкие языки, которыми (российские дипломаты) могут и не владеть», - сказал Лукашевич.

Он подчеркнул, что в России налажен очень хороший процесс квалифицированной подготовки кадров для работы в странах СНГ, в том числе с точки зрения изучения языков.

При этом Лукашевич отметил, что это «не очень типично сейчас, но, тем не менее, мы принимаем во внимание реалии». «Очень многие наши коллеги выходят из учебных заведений с очень хорошими знаниями местных языков», - сказал он.

Как подчеркнул Лукашевич, русский язык при любом законодательном оформлении в той или иной стране остается языком межнационального общения.

«По сути, большинство предпочитают общаться на нем (на русском языке) в свободной манере, тем более, что практически все знают его в совершенстве», - сказал Лукашевич.

УНИАН

Президент Виктор Янукович допустил
очередной географический конфуз. Он перепутал Северную Америку с Южной.
Это произошло на расширенном заседании правительства, когда Янукович
рассказывал о поиске новых рынков для украинских товаров.

«Нам надо искать рынки там, где сохраняются высокие темпы роста
экономики. Мы видим, как замедлились темпы в Европе. В Азии,
Тихоокеанском регионе они сохраняются. Я был в Северной Америке. там
сохраняется рост», — сказал Янукович.

Как известно, недавно президент осуществил турне по Южной Америке, которое включало визиты на Кубу и в Бразилию.

Стран Северной Америки Янукович в этом году с рабочими визитами не посещал, а присутствовал лишь на заседании Генассамблеи ООН.

По словам Януковича, визиты за границу для него — это государственная миссия.

«Мы не просто катаемся, чтобы показать себя. Мы везем с собою бизнес.
Нам надо организовать механизмы межрегионального сотрудничества», —
заявил он.//Украинская правда