У нас останнім часом стало багато генералів, генеральчиків і генералісимусів, а ще багато  спеціалістів що розбираються у економіці, політиці, енергетиці і інших –ці. Причому багато військових спеціалістів як виявилось серед тих, хто відсиджується дома, а ще більше серед матерів, що переживають за свої чада незалежно від того на фронті він чи в найближчій забігайлівці. А у всьому виною, я вважаю – паніка. Працюючи з інтернетом і комп*ютером ми навіть не задумуємось якою силою усі володієм, і на чиїй стороні ми цю силу використовуєм.

1.Бутусов і Ко створили кампанію по усуненню начальника Генштабу Муженка, мол і такий він і сякий і дурак і бездар і шпіон і разом із Шоколадним працює на Хуйла за свої шоколадні фабрики. Були виступи навіть Семенченка проти Муженка і комбата 40 ТБО…. і все…. більше ніхто не висловився проти Муженка…. Але як? Він же підставив тисячі солдат і сотні комбатів… і тільки один спромігся виступити проти? Бо Семенченко вже збився з цієї теми. Недавно звернув увагу на виступ комбата 93-ї бригади, що захищала ДАП – Міцака. Так от – він сказав чітко, що зняття Муженка не на часі, і взагалі – оцінювати професіоналізм начгенштабу Муженка не в його компетенції, а тим більше не в компетенції журналістів і волонтерів, а також солдат. І вірно, бо його можуть оцінити тільки ті, кому він ці накази віддає, а їх відповідно нижчі за званням і так далі по цепочці.

2.Той таки Бутусов, якщо пригадуєте, роз тиражував разом із Громадським ТВ (також ще ті журналісти-професіонали) про те, що відступаючи, наші війська залишили американський проти мінометний радар, що був переданий нам США. Це підняло паніку про те, що сам Порошенко разом із Муженком поклали десятки-сотні людей, щоб передати це все канапам і знову-таки все заради шоколадних фабрик. Як результат це підірвало довіру (тимчасово) до нашого командування зі сторони потенційних союзників. І вчора все вияснилось – сам Бутусов написав (до його честі – інші навіть і цього не зробили, ляпнули і все – брехня чи ні, їх не цікавить), що вишеназвані радари (їх було два) не були захоплені сепарами повністю, а тільки деталі одного з них. Один радар був знищений влучним пострілом сепаратюг, і його використовували як запчастини для цілого. А при відступі – справний радар наші взірвали, а склади, де зберігалися уламки першого – забули знищити, от деталі деякі і попали до їх рук (по словам – нібито ніякої інформації ці деталі не несуть).

3.Кілька днів назад появилась ще одна інформація одного з комбатів у Пісках (здається), що відвели гармати і Гради, до них вийшли сепарські танки і із 300-от метрів їх розстрілюють. Страшно? Але більше ніде цієї інформації не підтвердилось, навіть деякі волонтери її спростували. Хоча саме цю інформацію поширив волонтер Тука (за ним я останнім часом спостерігаю частенько про поширення панічної інформації, що дивно – син його воює на передовій, може старчеський маразм?).

4.Інформація про загиблих у ДАП – 300, більше 300 і так далі. Журналісти підхопили із задоволенням. А я вважаю, що це є ПАНІКА, - інфу про 350 загиблих кіборгів вперше сказали сепари, дальше пішло по наклонній. Тепер помислимо логічно – за заявами АТО і тих-же журналістів, максимум скільки могло бути у ДАПі військових це чоловік 30….. (там не було що по суті обороняти). Ротацій було 4-6, не більше, а це від 120 до 180 чоловік. Тобто там загинули не просто 10 ротацій, там загинули усі хто був, щей зверху трохи. Де правда? А інформація – пішла, а з нею – і паніка.

Тому прохання до вас, не поширювати інфу аби була, задумайтесь – чи принесе вона користь чи ще більшу біду. У нас люди як розуміють – чим страшніше новина і чим більше смертей – ти правдивіше – бо страшно. А бабки поки переказують її, то ще у 5 разів більше прибрешуть. А паніка на війні – це ПОРАЗКА. Хочете долучитись і допомогти нашим воїнам – є номери карточок волонтерів – і вперед, гроші – хороша допомога. А журналістам і активним громадянам раджу не кричати на весь світ про п’янство і безлаберність нашої армії (хоча і вона присутня) а мусувати тему – що, приміром, комбатів (хоча із ними у нас все гаразд) обирали самі бійці, комбати – обирали тих, хто ними безпосередньо командуватиме і так дальше. Получається -  піраміда навпаки, і так до начгенштабу. Думаю, ті що воюють не оберуть дурня над собою (ні за гроші, ні за посади) – бо від цього залежатиме їхнє життя, у них пряма зацікавленість у компетентному командуванні. Ось вам і реформа у армії, ось чого потрібно добиватись від влади і начгенштабу, а не мішати все з гімном і сіяти паніку серед населення (тормознута мобілізація – це і є результат паніки, люди звикли до мирного життя і реально бояться воювати). Людей потрібно заспокоювати, і бути оптимістами, бо на 10 патріотів знайдеться 1 зрадник, а не навпаки.

Все вище написане є моєю власною думкою, журналіста Бутусова я поважаю, рівно як і волонтерів, і ні в якому разі їх не звинувачую у зрадництві, - просто трохи у некомпетентності і черезмірній емоційності. Потрібно ставати професіоналами і вести інформаційну війну проти рашки, а не навпаки – сіяти паніку. І ще одне – наші поразки у цій війні є результатом сволочності і підступності ворога, що постійно не дотримується угод і договорів, які ми чомусь намагаємось виконувати, і аж ніяк не непрофесіоналізмом військових чи командування. Захоплення Криму – порушення Будапештського договору, Іловайськ – порушення слова офіцерів, що гарантували дотримання припинення вогню, Дебальцево – порушення Мінських домовленостей. Так що наші хлопці – найкращі, козаки справжні, бійці…. Але щоб здолати кацапів – потрібно стати такими як кацапи – сволочними, і просто знищити цю наволоч на нашій землі.

Дякую за увагу.

ВНИМАНИЕ!!
Прошу максимально распространить!
Бойцы нуждающиеся в протезировании и реабилитации, наш протезный центр готов принять 62 человека бесплатно в стационар!!!
Ситуация смешная - целый центр с современным оборудованием пустует...
Обратилось руководство - просят направлять пострадавших.Готовы бесплатно изготовлять даже из импортных комплектующих и оказывать пожизненное сопровождение.Центр в Хмельницком, готовы принять из любой области.Реабилитация,лечение,протезирование,питание 21 день.БЕСПЛАТНО!!! Работают психологи, помогают приспособиться и реабилитироватся.Контактное лицо-Вiкторiя Середюк 06730287770673028777 (волонтер)

Незабаром вибори у парламент. Усі партії порозбирали собі учасників бойових дій у зоні АТО, всі стали "страшно" патріотичними, що якщо чесно - розгубився за кого голосувати, бо майже у всіх є "прилипали" із бувшої ригівської банди. Єдине до чого я схиляюсь - чим радикальніше - тим краще. Тому вибиратиму між "Свободою" і "Правим сектором". Повторюю - це не симпатія, це просто необхідність проголосувати за когось.
Цікаво - чиї симпатики присутні тут.

Професора Михайла Кірсенка називають учителем багатьох істориків і фахівців з міжнародних відносин майже дев’яноста країн. В Інститутах міжнародних відносин, Дипломатичній і Києво-Могилянській академіях, університетах Європи і Північної Америки його лекції відвідувало не одне покоління майбутніх дипломатів і політиків. В інтерв`ю Цензор.Нет він ділився своїми думками з приводу того, чому Білорусь, Туреччина та інші сусіди України поводяться так, як поводяться, кому зрештою належатиме Крим, яка перспектива чекає на Російську Федерацію і чи варто чекати небезпеки з Китаю.

- Михайле Володимировичу, як Ви можете оцінити нещодавно прийнятий закон про особливий статус частини Донбасу?

- Президент Порошенко діє адекватно ситуації. Це рішення дуже не популярне. Але воно дасть змогу зберегти життя вояків і цивільних громадян. А людські життя - це вища цінність. Якби були сотні нових трупів з нашого боку, безумовно, була б деморалізація. Створити військо за півроку - це диво. Ясно, що ще безліч недоліків, але час зараз грає на користь України. Без «Південмашу» та «Мотор Січі» за півроку російські ракети і бомбардувальники стануть менше боєздатними. Суто воєнними засобами конфлікт не розв' язати. Суто політичними - теж. Україна не може сам-на-сам витримати двобою з Росією, але, маючи за собою Сполучені Штати і Європейський Союз, здатна. 

ПРЕЗИДЕНТ ЧЕХІЇ ЗВИНУВАТИВ УКРАЇНЦІВ У ТОМУ, ЩО МИ СТВОРИЛИ КУЛЬТ БУЦІМТО ЗЛОЧИНЦЯ ОСТАПА БАНДЕРИ

- Досі допомоги було значно менше, ніж Україна очікувала. І немає певності, чи буде допомога надалі.

- Від американців буде допомога. Досі її не надавали, щоб не провокувати відкриту війну. Справа не лише у фінансовій допомозі. Американці можуть надати будь-які засоби захисту, як кажуть, «нелетальні», але досить ефективні.

Крім того, у американців важливий електоральний період. Перший рік після виборів президента вони вчаться по-новому адмініструвати. На другий рік здатні зробити щось путяще. А потім вони готуються до наступних виборів. Саме зараз такий час, коли Америка не робитиме різких кроків.

- Але наразі дорога в НАТО для нас закрита, оскільки в України з`явилися спірні території?

- Дійсно, членство в НАТО та ЄС несполучне з територіальними претензіями, особливо в НАТО. Чи ти маєш, чи до тебе мають - однаково не візьмуть. Але це можна по-різному інтерпретувати.

До НАТО шістдесят з гаком років тому взяли Грецію й Туреччину, які мали територіальні претензії одна до одної, бували на межі війни. Але НАТО треба було мати позиції біля Радянського Союзу.

Щодо того, чи дотягує українська армія до стандартів НАТО, наведу думку, яку чув від колишнього американського військово-морського аташе Марка Ричарда Стекпула про Збройні Сили України: «Фінансування жебрацьке, озброєння нікчемне, устаткування мізерне. Але хлопці такі, що може позаздрити будь-яка армія НАТО». Коли я заперечив, що в сучасному світі все вирішують гроші і зброя, досвідчений військовий дипломат відтяв: «Затям собі, в критичну мить будуть вирішувати хлопці». Якщо порівняти наших хлопців і російських найманців на Донбасі, то можна погодитися.

У випадку України ми не зазіхаємо на чужі терени, але не віддамо свої. Росія офіційно заявляє, нібито не має претензій на інші терени. Тобто все залежатиме від того, потрібні ми НАТО чи ні.

- Наразі складається враження, що не потрібні.

- Сьогодні проблема в тому, що НАТО не одностайне, так само, як Євросоюз через залежність від російського газу. З іншого боку, Балтійські країни значно більше залежать від газу, ніж решта сусідів. Наприклад, чехи на 80%, а Естонія та Латвія - на 100%. Але ж Східна Балтія тримається.

Агентура Кремля активно працює по всій Європі. Повертаючись до Чехії, наведу красномовний приклад. Мене якось чеські колеги запитали, як я ставлюся до виступів президента Земана, який прилюдно українців звинуватив у тому, що вони створили культ буцімто злочинця Остапа Бандери. Я пояснив чехам, що назвати Бандеру Остапом можуть хіба що москвичі, які читали Ільфа і Петрова. Чеські інтелектуали написали своєму президентові відкритого листа на захист України. Поступово відбуватиметься зміна орієнтації всередині країн ЄС та НАТО.

- Щодо того, чи можливо задавити Росію санкціями, лунає чимало скептичних думок.

- Справа не лише в економіці. Москва робить все проти себе. Ось що парадоксально!

Наприклад, Путін хотів прокласти коридор через Маріуполь і Херсон до Одеси та Придністров'я, а потім вийти на Балкани. Та результат отримав протилежний. Румунів перелякав своїми планами. З іншого боку, натиснув НАТО. Тож румуни підтримали Україну. Хоча російські агенти провокували дуже. Навіть зараз, коли вже вирішено питання з островом Зміїним, румуни з правих партій часом «мутили воду» в Одещині й на Буковині. Розбурхала їх саме Москва.

- Стривайте, Румунія - член НАТО. Як вона може претендувати на чужі території?

- Румунія не може, але румунські праві мутять воду. Так само не може Угорщина претендувати на Закарпаття, але праворадикальна партія "Йоббік" претендує. А угорському прем'єр-міністрові треба голоси електорату, тому він робитиме реверанси праворуч і ліворуч.

Прямих претензій на українські території бути не може, але пробні кулі часом випускають. Коли Жириновський запропонував полякам, угорцям та румунам поділити Україну - це нахабна пробна куля, щоб подивитися, як відреагують.

У ЧЕРВНІ ЛУКАШЕНКО ВПЕРШЕ ВИСТУПИВ БІЛОРУСЬКОЮ МОВОЮ

- Тобто Жириновський за маскою клоуна реалізує пробні сценарії Кремля?

- Це тільки в Росії радять не слухати Жириновського, бо він блазень. Але він заступник голови Державної думи, парламенту Росії. Це офіційна посада, а не місце блазня. Це не Ляшко, що годен вилами погрожувати. Те, що Путін думає, те Жириновський говорить.

Та в результаті такі ексцентричні заяви тільки шкодять Росії. Путін так бореться з ворогами, що Бог залишив його без друзів.

- Навіть Білорусь тепер не належить до кола друзів Росії?

- В цій ситуації президент Лукашенко, виконуючи роль посередника, має шанс реабілітуватися в очах Європи. Крім того, "бацька" буде заробляти на транзиті - перепродавати в Росію товари, на купівлю яких з України чи Європи накладено заборону. Він уже зараз це успішно робить.

З іншого боку, йому тривожно, бо якщо сьогодні Путін захищає російськомовних в України, потім в Казахстані, виступає проти Латвії та Естонії, то завтра може "захищати" Білорусь, яка здебільшого є російськомовною. Доходить до того, що Білорусія починає зміцнювати кордон з Росією, чого ніколи не було. Мало того, у червні Лукашенко вперше виступив білоруською мовою. А раніше офіційно говорив, що право на існування мають лише три мови: англійська, російська й китайська.

З іншими партнерами Росії ситуація схожа, та менше підстав боятися. Азербайджан не опиниться в ситуації України, він досить сильний. Крім того, з півночі прикритий Дагестаном та Лезгіністаном - дуже цікава територія напівазербайджанська, напівдагестанська. А в тилу Азербайджан прикритий Іраном. Крім того, нафтопровід "Набукко" сягатиме Середземного моря.

Туркменістан теж «сидить на трубі» і має змогу експортувати нафту й газ поза Росією, тому Кремль мовчить про долю 400 тисяч безправних росіян в Туркменістані.

Щодо Казахстану чітко висловився Президент Назарбаєв. Наприкінці існування Радянського Союзу, він з трибуни З'їзду народних депутатів СРСР сказав: "Затямте раз і назавжди: Казахстан більше ніколи не буде нічиїм молодшим братом".

- Як можна пояснити дивну позицію Туреччини? З одного боку, вона декларує підтримку Україні, а з іншого не перериває співпраці з Кремлем. При тому, що Анкара також «сидить» на газопроводах.

- Туреччина дуже вигідно розташована - контролює протоки. Тим більше, за спиною має НАТО. Конвенція Монтре обмежує перебування військового флоту нечорноморських держав у Чорному морі до 30 днів. Значить, американці будуть щомісяця присилати в Чорне море нові кораблі.

За міжнародними конвенціями, в мирний час через Босфор і Дарданели можуть проходити чужі військові кораблі з попереднім повідомленням. А у воєнний час вирішує Туреччина. Чи вважати нинішній час за воєнний, вирішує Туреччина. Якщо Росія скривдить турків, то вони спираються на середземноморський флот США.

Навіть якщо Чорноморський флот Російської Федерації повністю модернізується та озброїться, то він зможе протистояти об'єднаним флотам Болгарії та Румунії, але ніколи Туреччині. Не кажучи про НАТО. Тож Чорноморський флот Росії - це лише важіль тиску на Україну, більше нічого.

- Цей важіль впливу став вирішальним при окупації Криму?

- Крим ми втратили з двох причин. По-перше, там був Чорноморський флот Росії, по-друге, те, що російські міністри Януковича ліквідували нашу оборону. На початку кримської кризи в березні місяці боєздатні сили оборони України нараховували максимум пару тисяч солдатів. Україна була абсолютно небоєздатна. Росіяни могли нас блискавично роздушити, і Путін весь час обурювався, чого ж наші війська не стріляють. Тому те, що здали Крим, було неминуче, і говорити інакше нема сенсу. Інша річ, що ми заберемо його назад. Це теж неминуче.

ГАЗОВА УГОДА З КИТАЄМ АБСОЛЮТНО НЕВИГІДНА ДЛЯ РОСІЇ

- Дедалі частіше лунають думки, а чи варто його повертати, і якою ціною ми заберемо Крим назад? Так само лунають припущення про те, що зрештою Крим стане турецьким.

- Заберемо назад безумовно і без всякої стрілянини. Плід мусить достигнути - Крим без електрики з Каховки, без води з Північнокримського каналу, без постачання з материка не виживе.

Нікуди не дінешся від географії. Перекопський перешийок веде до нас, а не до Стамбулу. Кримські татари не становлять більшість населення півострова. І найближчі сто років не становитимуть. Вони змушені бути проукраїнськими. Вони не можуть бути самостійними, не можуть до Туреччини і не хочуть до Росії. Тому єдина надія цього статечного корінного народу - виховати Україну, щоби вона по-людськи до них ставилася. Бо надто довго ставилася байдуже.

Повертати Крим треба. Це приблизно те саме, як зараз пропонують відмовитися від частини Донбасу. Варто чітко затямити: Путін не зупиниться ні на Криму, ні на Донбасі. Він хоче Київ, і не тільки Київ, а й Варшаву, Вільнюс, і решту Центральної Європи. Мимоволі згадується, як після загарбання Гітлером Судетів і Чехословаччини міністр закордонних справ Італії Галеаццо Чіано запитав фюрера: "Ви сказали свого часу, що Австрія - ваша остання претензія, і зажадали Судети. Потім заявили, що Судети ваша остання претензія, і проковтнули Чехію з Моравією. Тепер кажете, що ваша остання претензія Данциг. Так чого ви врешті хочете?". Далі Чіано записав у своєму щоденнику: "Подивившись на мене, фюрер сказав: "Я хочу війни".

- Однак ані США, ані Британія війни не хочуть...

- Безумовно, США війна не потрібна, тому що це небезпека ядерної війни. Вони хочуть нормально торгувати і заробляти гроші. Британія так само. Але вони задушать агресора економічно.

Російська Федерація - не Радянський Союз. СССР не залежав настільки від зовнішнього світу. Він справді залежав від Сполучених Штатів, але загалом намагався ізольовано існувати. А Росія зараз не може. Зрештою, радянські керівники були звичні до іншого способу життя. Теперішня російська еліта свої вілли та рахунки має на Заході, там же навчає своїх дітей. Тож тут задіяні особисті шкурні інтереси - вони не хочуть, щоби перекрили кисень.

Крім того, Росія сама себе кидає в кабалу. Газова угода з Китаєм абсолютно не вигідна для Росії. Продаючи газ Європі, Росія може торгуватися між покупцями. А Китай - це монополіст, який диктує ціну, вигідну для себе. Не кажучи про те, що до Китаю ще треба будувати трубу.

- Російська пропаганда любить наголошувати на протиставленні групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) Західній Європі та Америці.

- Це улюблена теза Росії. Я спілкувався з українським дипломатом, який багато років працював у Бразилії. Він сказав: "Бразилія зацікавлена у співпраці з Китаєм, Індією і Південною Африкою". Я нагадав, що п'ятою країною є Росія. Та він повторив ці слова. Що Бразилія чи Індія можуть взяти від Росії? Ринків збуту їм не бракує. Газ російський їм не потрібен.

Росія - це колишня велика держава. Вона велика для України, але не для світу. Це напівпорожня країна. Більшість теренів Росії в Москві називають "ненаселенка". І це не лише Арктика, а Алтай, родючі землі Сибіру. Мене це зовсім не радує, я не хочу катастрофи Росії. Але вона насувається неминуче.

СИБІР ДАВНО ВІДОКРЕМИВСЯ Б ВІД МОСКВИ, ЯКБИ НЕ КИТАЙ

- Ви говорите про припинення існування Росії як федерації?

- Саме так. Росія буде розповзатися, як клаптева ковдра. Давайте пройдемося по пунктах.

Північний Кавказ для Росії вже фактично втрачений. Кадиров щороку бере величезну данину з Путіна, розвішує по всій Чечні його портрети, але готовий у будь-який момент зрадити. Генерал Дудаєв ніколи не мріяв про етнічно чисту Чечню. Він мріяв про те, що країна буде самостійною, з росіянами і чеченцями. Тепер же цього немає, тому що ще Єльцин почав бомбардувати російське місто Грозний. Сьогодні Чечня справді етнічно чиста республіка.

Тільки у ХХ столітті Чечня шість разів збройно повставала проти росіян. У ХІХ столітті декабрист Бестужев-Марленський, який воював і потім загинув на Кавказі, у своєму романі "Амалатбек" навів виразне прислів'я: "Чим більше росіян, тим легше влучити". Підкреслюю, прислів'я не татарське, не мусульманське, не кавказьке, а саме чеченське.

Перед чеченськими війнами кількість чеченців у Російській Федерації була приблизно мільйон - півмільйона в самій Чечні і півмільйона на решті території. Зараз, після воєн, цькувань, репресій і еміграції чеченців у Російській Федерації навпаки, стало більше - 1 мільйон 300 тисяч. Зараз у Росії з усіх суб'єктів федерації лише три мають позитивну демографічну динаміку: Москва, Дагестан і Чечня.

Наступне - Східний федеральний округ Російської Федерації. Це територія в десять разів більша за Україну, а населення в десять разів менше за українське. Сибір нічого не одержує від Москви, лише віддає. Сибір давно відокремився б від Москви і зміг би прожити без неї. Центр не зміг би цьому завадити. Єдине, що стримує Сибір - над ним висить Китай.

Китайці йдуть через кордон, одружуються з росіянками. Дітей реєструють як росіян, а виховують, як китайців. А далі питання часу. Путін справді створив хороші комунікації на Далекий Схід з Уралу до Сахаліна. Однак хорошими сполученням можна їхати не тільки на схід, але й на захід. Якщо економіку на Сахаліні будують американські гроші та японські технології, то на кого вони працюватимуть?

Далі так звані «внутрішні республіки». Після розпаду СРСР в Татарстані відзначали щороку роковини подій 1552 року - здобуття Іваном Грозним Казані. Відзначали, як сумну річницю. Тепер день пам'яті організовують не лише в межах республіки Татарстан, а запрошують гостей з Башкортостану, Марійської, Чуваської, Мордовської, Удмуртської республік. І так поступово вони починають мріяти про конфедерацію «Ітіль-Урал». Це цікаво з точки зору перспективи.

Навіть у Великому Новгороді починають згадувати, що Москва зробила з ним у XIV -ХV століттях - знищила і перервала можливість появи четвертої східнослов'янської народності - поморської.

На Кубані виникають спогади про Малиновий Клин, Чорноморське військо запорожців. Ну і вже зовсім фантастично, коли в Калінінграді маніфестанти-росіяни мають прапори Прусії та Литви.

Пам'ять історичну не можна знищити. У цьому і приреченість: замість того, щоб миритися з Заходом і рятуватись, Росія сама себе веде у прірву. Питання в тому, щоб Росія, завалившись, не задушила всіх навколо.

НЕЗАБАРОМ КИТАЙ МАЄ ШАНС СТАТИ ЧИ НЕ НАЙБІЛЬШОЮ МУСУЛЬМАНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ СВІТУ

- Це божевілля йде від Путіна та його оточення?

- Я думаю, що це глибинна ментальність. Українець знає, що Київ знаходиться на півночі держави, а не в центрі. Французи і британці знають, що Париж на півночі Франції, а Лондон на півдні Англії. Вашингтон на сході, а не в середині Америки. Та якщо запитаєте росіянина, де Центральна Росія, він покаже крайній захід Російської Федерації. Тобто в росіян нема уявлення про свою країну. Якщо Москва центр, а Владивосток - Далекий Схід, то взявши циркуль, ми виявимо Далекий Захід Росії десь біля берегів Канади.

Символіка чужа. Гербом Російської імперії був чорний двоголовий орел на золотому щиті. Гербом теперішньої Росії є золотий орел на червоному щиті - себто герб Візантії. Прапор - змінений голландський. Про гімн годі казати - це вже притча во язицех. І звернімо увагу: на відміну від інших націй, в гімні Російської Федерації нема жодної дії: вона розкинулась і милується собою.

- Що чекає на центр сучасної Російської Федерації в разі розпаду?

- З точки зору здорового глузду, Росія має хороший стомільйонний моноліт в Європі, і вона могла б, віддавши Японії всі острови, жити з японських дотацій ще сто років. Без Північного Кавказу, без Далекого Сходу. Але боюсь, що амбіції та брак почуття міри занапастять цю державу.

- У разі розпаду РФ у світі чітко окреслиться основний супротивник США - Китай. Навряд чи це те, чого хоче Америка?

- Китай має свої проблеми. Окрім розкішних приморських міст ХХІ століття, є ще глибинка. Сила Китаю - це моноліт етнічного ядра. Але незабаром Китай має шанс стати чи не найбільшою мусульманською державою світу за рахунок уйгурів Синьцзяня.

В економічному плані важелі впливу на Китай також знайдуться. Якби раптом накласти ембарго на фінансові стосунки з Пекіном, він лусне, хоча є найбільшим виробником. Комуністи залишаються при владі, але це інша партія. Китай перетворює свій устрій на державний капіталізм без таких катаклізмів, як було в Радянському Союзі. Відтак він зацікавлений у впливі, а не в анексіях.

- На початку 90-х років в Росії були значні надії на демократизацію.

- Росіяни проґавили свій шанс за сукупністю причин. Звісно, «в усьому винна Україна». Але без нормальних стосунків з Україною вони справді не життєздатні. Вчитель американських політологів Збіґнєв Бжезинський писав, що з підвладною Україною Росія перетворюється на військову імперію, а без України приречена стати нормальною заможною нацією і нікому не загрожувати, якщо на це здатна. Сумно, але світлої перспективи для Російської Федерації ні в економіці, ні в політиці нема.

Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

Джерело: http://censor.net.ua/r304015

Ось три книжки, знання яких можуть пригодитись у теперішній час:

Посібник по веденню партизанської війни (старий посібник, але грамотно написаний, мова - російська, формат - fb2, події - перед 2-ї світовою):
http://letitbit.net/download/32296.3b88723705e814e6fb91373ab45e/Rukovodstvo_po_vedeniyu_partizanskoy_voynyi_perevod_.190289.fb2.html


Валерій Бобрович. Як козаки Кавказ воювали (легендарна книжка, її використовує Міністерство оборони України як навчальний посібник із практики ведення сучасної війни, написана у чудовій формі, читається як художній твір, мова - українська, формат - pdf, події - Кавказька війна у 90-х, рекомендую придбати друковану книгу):
http://letitbit.net/download/11694.11326dbf1e859c0511caeb09d8b4/Valeriy_Bobrovich._Yak_kozaki_kavkaz_vouvali.pdf.html


Тактика легкої піхоти для малих груп (найсучасніша із перечислених книг, написана натівським писакою, із ілюстраціями, використовувати можна як навчальний посібник, мова - українська, формат - pdf, події - сьогодення):
http://letitbit.net/download/10225.1c583d8e6f5ebdac1e5025a2e301/Taktika_legkoi_pihoti_dlya_diy_malih_grup.pdf.html


PS: якщо у когось є подібний матеріал - діліться.

- фірму ADIDAS заснували у Львові. Родина Даслерів мала сімейне
підприємство, яке виготовляло капці. У 1918 році Даслери переїздять до
Львова. Брати Адольф і Рудольф Даслери починають виготовляти спортивне
взуття. Перша майстерня знаходилася у дворі по вул. Коперніка,20. Згодом
усі місцеві спортивні клуби стали клієнтами братів. У 1933 році Даслери
повертаються до Німеччини. З часом на базі їхніх майстерень постала
фабрика"Прогрес".

ДУМА ПРО ЕНАКИЕВО

 1. В 25-30 метрах от носа танка начинается МЁРТВАЯ ЗОНА, где он не может поразить вас своим оружием НИ ПРИ КАКИХ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАХ! В этот момент танк - ВАШ... если хватит выдержки и хладнокровия. Бегущего танк настигнет НА ЛЮБОЙ МЕСТНОСТИ и уничтожит ОБЯЗАТЕЛЬНО. Тот, кто бежит, не спасает себя, как подсказывает ему страх, а УБИВАЕТ. Как ни странно, танк тем беспомощней, чем он ближе к вам, хотя по мере приближения он кажется всё страшнее и страшнее.
   2. С носовой проекции уязвимых мест у танка мало. Например, от лобовой брони М1А1 "Абрамс" отскакивают 125-мм снаряды пушки, установленной на нашем Т-80. но уязвимы приборы наблюдения (они видны как блеск у пушки, возле люков, на крыше башни.) Можно попытаться поразить - в момент, когда танк задирает нос - днище, так как там тоньше броня и расположен механик-водитель.
   3. С крыши танк наиболее уязвим. (Поэтому умные командиры - наш генералитет под эту категорию не подходит - не пускают танки в уличные бои. Мне рассказывали наши ребята, воевавшие в 1-ю Чеченскую, как горели на улицах Грозного наши танки - от попаданий из верхних этажей зданий). Тут тонкая броня. При попадании сверху в корму можно разворотить двигатель. Кроме того, за башней могут оказаться запасные топливные баки (хорошо, но не обязательно!)
   4. С бортовой проекции можно поразить бок кормы и корму башни (именно там, в корме башни, находится боеукладка). Уязвимы ведущие катки - их не закрывают экраны навесной брони по бортам.
   5. Танки часто снабжаются блоками динамической защиты (хорошо видны как ящички на броне). Таким образом защищённый танк малоуязвим для любого оружия.
ЧЕМ ПОДБИВАТЬ? В принципе, лучше всего - противотанковые ракеты, но они у партизана редко под рукой. Поэтому:

1. Стрелковым оружием поражаются:
- приборы наблюдения;
- запасные топливные баки (при наличии бронебойно-зажигательных пуль; маркировка - чёрный носик с красным кольцом).

2. Противотанковыми гранатами и бутылками с зажигательной смесью поражаются:
- верх башни;
- верх кормы.

ВНИМАНИЕ!!! Не пытайтесь, подобно героям Великой Отечественной, разбить гусеницу ничем не усиленной гранатой или бросить гранату под танк - погибнете, не причинив вреда врагу! Времена не те и танки не те!

3. Ручными гранатомётами - одноразовыми и многоразовыми - поражаются все указанные цели.

ПОМНИТЕ!!!
1. Дальность стрельбы всех гранатомётов меньше указанной в их заводских характеристиках!
2. Не пытайтесь применять по бронетехнике бронебойные гранаты подствольников - они бесполезны и только демаскируют вас.

В декабре 1994, российская армия вторглась в чеченскую республику и попыталась захватить столицу Чечни - Грозный с ходу. После провала первой попытки российская армия потратила два месяца на освобождение города дом-за-домом. Потерявшие боевой дух российские солдаты-срочники понесли большие потери от чеченских вооруженных сил, а война продолжается по сегодняшний день. За первый месяц вооруженного конфликта российские вооруженные силы списали 225 единиц БТТ как невозвратные боевые потери. Это составило 10,23% бронетанковой техники, участвовавшей в кампании. Некоторые из этих бронеобъектов были вывезены на полигон в Кубинке для изучения. Генерал-лейтенант А.Галкин, начальник бронетанкового управления, 20 февраля 1995 года провел конференцию по результатам исследований. На конференции присутствовал и министр обороны. Результатом конференции стал отказ Министерства обороны РФ от дальнейших закупок танков с газотурбинными двигателями. Далее в статье описываются чеченская противотанковая тактика и уязвимость российской БТТ в городских боях.

Чеченская тактика борьбы с бронетанковой техникой

Чеченские боевики вооружены оружием советского и российского производства, а большинство из них служило в советских вооруженных силах. Боевая группа чеченцев состоит из 15-20 человек, разделенных на огневые ячейки по 3-4 человека. Каждая ячейка включает гранатометчика (вооруженного РПГ-7 или РПГ-18), пулеметчика и снайпера. Остальные бойцы ячейки занимаются переноской боеприпасов (помогают гранатометчикам и пулеметчикам). Боевые группы развертывают свои ячейки в команды "охотников за танками". Снайпер и пулеметчик отсекают пехоту, а гранатометчик поражает бронеобъект. Команды размещаются на первом, втором, третьем этажах зданий и в подвальных помещениях. Обычно один танк атакует одновременно 5-6 команд. Стрельба ведется по крыше, бортам или задней части машины. На крышу машины бросаются бутылки с бензином или напалмом. Чеченские "охотники за танками" пытаются поймать колонны на городских улицах в ловушку, подрывая переднюю и заднюю машины, а затем методично уничтожают всю колонну.

Вертикальные углы обстрела российских танковых пушек не позволяют им бороться с "охотниками за танками", когда те размещаются в подвалах или на вторых-третьих этажах, а одновременная атака 5-6 команд делает пулеметы бесполезными. Для борьбы с "охотниками за танками" в состав бронетанковых колонн включались самоходные зенитные установки ЗСУ-23-4 и 2С6.

Первые потери российской техники объясняются несоответствующей тактикой, недооценкой противника и недостаточной боевой готовностью. Русские вошли в Грозный не окружив его и не отрезав от подкреплений. Они планировали захватить город с ходу, даже не спешиваясь. Из-за нехватки личного состава, колонны имели смешанный характер и большинство БТРов двигались с минимальным пешим прикрытием или без него. Эти первые колонны были уничтожены полностью.

После перегруппировки численность пехоты была увеличена и началось систематическое освобождение города дом за домом, квартал за кварталом. Потери в бронетанковой технике были значительно снижены благодаря изменению тактики. Российская пехота двигалась вровень с БГМ для ее поддержки и прикрытия. Некоторые из машин были оснащены проволочной сеткой, смонтированной в 25-30 см от корпуса для отражения кумулятивных и противотанковых гранат, бутылок с зажигательной смесью и связок взрывчатки. С целью уничтожения "охотников за танками" устраивались засады на путях их подхода.

Уязвимость российской БТТ

Основная масса БТТ была уничтожена с помощью противотанковых гранат и гранатометов. На каждый уничтоженный бронеобъект приходилось в среднем 3-6 поражающих попаданий. Излюбленными мишенями чеченских гранатометчиков были топливные баки и двигатели. На рисунках серым цветом выделены участки бронемашин, на которые приходилось 90% поражающих попаданий.

БМД-1 служит для перевозки личного состава воздушно-десантных частей. Поэтому она имеет слабое бронирование. БМД-1 уязвимы для поражения в лоб, в борт, сзади и сверху. Передняя часть башни имеет усиленное бронирование и потому менее уязвима, а задняя - нет.

БМП-2 бронирована лучше. Однако крыша бронирована слабо, а топливные баки находятся в задних дверях, легко уязвим водитель.

Колесный БТР-70 уязвим в тех же местах, где БМД и БМП.

62 танка были уничтожены за первый месяц боев в Чечне. Свыше 98% (то есть 61 танк) было уничтожено попаданиями в области, не прикрытые динамической защитой. В Чечне применялись танки Т-72 и Т-80. Они были неуязвимы для фронтальных попаданий, так как лобовая проекция хорошо бронирована и прикрыта динамической защитой. Танки уничтожались попаданиями в борта, заднюю часть и крышу, в люк механика-водителя. В начальной стадии конфликта большинство танков, участвовавших в боях, не имело динамической защиты. Они были в особенности уязвимы, в том числе и для фронтальных попаданий.

Заключение

Чеченским боевикам удалось разработать эффективные приемы уничтожения российской бронетанковой техники на улицах большого города. Многие из этих приемов могут применяться другими вооруженными силами для борьбы с БТТ российского производства в городских боях. Перечислим эти приемы:

1. Создаваемые команды "охотников за танками" должны иметь в своем составе пулеметчика и снайпера для защиты гранатометчика от пехоты.

2. Зоны для противотанковых засад должны выбираться в участках города, ограничивающих передвижение бронеобъектов узкими "каналами".

3. Расположение засады должно обеспечивать отрезание путей отхода и запирание машин на участке уничтожения.

4. Необходимо использовать несколько команд, размещая их на разных уровнях - в подвалах, на первых-третьих этажах зданий. Сложности с применением РПГ-7 и РПГ-18 были вызваны их реактивной струей, вспышками выстрелов и невысокой скорострельностью. Для надежного поражения бронеобъекта, по нему производилось одновременно 5-6 пусков разных команд. Очевидно, что противотанковое оружие будущих городских боев должно быть многозарядным, с минимальными демаскирующими признаками, отдачей и весом, возможностью стрельбы из закрытых помещений. Противотанковый гранатомет АТ-4 и переносной ПТРК "Джавелин" не соответствуют этим требованиям.

5. Обстреливать бронеобъекты нужно сверху, с флангов и с тыла. Выстрелы по лобовой броне неэффективны и способны лишь демаскировать гранатометчика.

6. В первую очередь должны уничтожаться приданные зенитные артиллерийские установки.