Доки живуть люди

До кінця, до перемоги!!! Куля душі не вбиває. Слава Україні!


Вбивча байдужість!!!

Мене вбиває байдужість нашого народу до свого майбутнього, до майбутнього своїх дітей... внуків....
Уявіть, що в роки ВВ війни наші прадіди вирішили тупо відсидітися десь в схованка, що вони не пішли на війну... тоді б просто нас з вами не було... правда страшно??? Але чому ж ми зараз ховаємося, невже це страх....? Ні це байдужість, всі думаю та пронесе, та нічого не буде, але так не буває!!! Зараз теж йде війна, але не фізична, а політична... хоча вже скоро будуть хапатися і за зброю!!!  Свої права, інтереси, своє життя треба відстоювати у будь які часи як мирні так і часи війни!!!

Не будьте байдужими!!! Творіть свою історію самі, а не чекайте поки її напише Азіров )))

Люко Дашвар Молоко з кров'ю

Вчуся писати... Хочу поділитися враженнями про книжку. Хто її читає той зрозуміє, іншим раджу почати читати інші твори цієї авторки. 

Чесно скажу вражень мало, початок такий же інтригуючий як і назва. Хотілося по-швидше дізнатися чого та Руслана так рвалася на рідну Батьківщину і що її там чекає. Але далі всі події відбувалися у далекі воєнні роки і я ніяк не могла зрозуміти як вони всі пов'язані...

З днем щастя... мами.


Саме так... з днем щастя, бо це велике щастя - бути мамою.
Прокидатися зранку від ніжного голоска, який кличе мама...
Радіти кожному новому зубчику... першому кроку... слову... 
Прогулюватися за ручку з своїм маленьким світом...
Мами вітаю вас з цим чудовим святом!

п.с. запрошую заглянути на мій форум для щасливих матусь...