Сначала ХХ века учеными было открыто около 50 видов ранее неизвестных зверей и птиц. Но за это же время полностью исчезли с лица Земли не менее 100 других видов. Только одних млекопитающих (до 1960 года) пропало 25 видов. Люди, не задумываясь о завтрашнем дне, о своем будущем, будущем фауны и всей живой природы, хищнически уничтожили животных.

Жертвой человеческой алчности пала зебра квагга, обитавшая в степных равнинах и саваннах Южной Африки. Она была истреблена охотниками ради ее красивой шкуры - красновато-коричневой с белыми пятнами и шоколадными полосами на шее.

Последняя квагга умерла в Амстердамском зоопарке в 1883 году.

Їхав п`яний у трамваї в місяці іюні.

На голові кепка драна, а на ногах чуні.

Це в народі популярні валянки-панчохи:

Трохи вати, трохи клоччя та резини трохи.

Тихесенько, любесенько сидів біля входу,

Любувався на природу і ясну погоду.

А тут раптом до вагону увійшла дівичка

У колготочках прозорих, в білих рукавичках.

Покрутилась, повертілась і спинилась рядом,

Повернувшись до п`янички, вибачайте, задом.

Той, зворушений красою, з нервами не зладив

І дівичку нижче спинки лагідно погладив,

А вона як шарарахне кулаком п`яничку

Та з огидою як кине в вікно рукавичку! -

Дорогої рукавички не пошкодувала,

Бо до пики доторкнулась і брудною стала.

То й нехай...І він для неї кару приготує

І себе перед народом реабілітує.

Як дівичка готувалась вийти до зупинки,

Він штовхнув її ногою трохи нижче спинки.

З неприхованим презирством

Глянув на красуню, зняв з ноги і в теж віконце

Зафурделив чуню.

І по-панськи, по-дворянськи обтрусив долоні:

Шо воно, мовляв, за стерво лазить у вагоні?

Чуні панові не шкода, Погуляє босим,

Зате честь свою відстояв,

Не остався з носом...

П.П. Глазовий

Всіх вітаю з Днем сміху!

 

Українське наше сало

Анекдотом нині стало.

А чому ж на наше сало

Кожне пельку роззявляло!

Зайшов якось я до кума.

- Діла нехороші:

Появилися фальшиві Українські гроші.

Кум питає: - Ти їх бачив?

А я кажу: - Жінці хтось підсунув у крамниці

Фальшиві червінці.

- От сволота! - кум говорить. -

Бач, дійшли до чого. Колись отак ошукали і мене дурного.

Тепер коли у крамниці одержую здачу,

Підроблених не підсунуть, бо зразу побачу.

Я не знаю, що для цього придумали вчені,

А я просто шматок сала ношу у кишені.

Кладу здачу біля каси усю без розбору,

Потім гривні повертаю портретами вгору

І проводжу шматком сала у них над вусами.

Якщо вони повертають за салом носами,

Тоді, значить, не фальшиві хлопці на купюрі,

БО ВІД САЛА ВІДВЕРТАТИСЬ- НЕ В НАШІЙ НАТУРІ

П.П. Глазовий

Наприкінці ХІХ сторіччя екіпаж англійського судна військового корабля вполював акулу. У шлунку хижачки виявилася... скринька із документами, які дозволили зясувати: Еліа Мак-Кормік , заможний і відомий купець з Ямайки, є співучасником жахливого пірата Грехема, чиє розбійницьке судно було потоплене спеціально для цього спорядженим фрегатом. На підставі неспростовних доказів суд відправив зовні порядного і набожного торговця на шибеницю.

Мы своих хороним близких...

Годы, дни и месяца

Расставляют обелиски

На пустеющих серцах.

Помяну... Рукою голой

Со свечи сниму нагар:

Кто-то был обидно молод...

Кто-то был завидно стар...

А другой живет и ныне.

Только тропки разошлись...

Только друга нет в помине...

Это тоже обелиск!

М. Семенова

Навесні 1937 року неподалік Палермо вловили черепаху: ваги показали - центнер. Але не це здивувало італійських рибалок, їх увагу привернув напис, зроблений на панцирі тварини: "Відпустив на волю мою черепаху Тото 1 квітня 1922 року. Черепаха важить 52 кг і довжина 90 см. Тото дуже любить сардинок. Максим Горький. Капрі."

Ветеринарна газета №5 (246), березень 2008 року

P.S. Я думаю Горький це все ж таки писав російською мовою.

 

Женщины, девушки и девочки! Все желающие! Подавайте сюда заявки на участие в конкурсе красоты! Будут разные категории! Можете сами предложить категории!

Если можна, фотки для конкурса я буду выбирать из ваших альбомов сам! Заодно и оцените моё умение ценить красоту!

Ну что ж вперед!

Свиня уздріла лева у гаю

І заявила, хрюкнувши зухвало:

- Ти, грубіян, образив честь мою,

Сказав, що я придатна лиш на сало.

І що у мене черево рябе,

Я викликаю на дуель тебе!

- То брехні все, - сказав звірячий цар!

І попросив: - З очей моїх іди ти!

Тебе розчавить перший мій удар,

А чим я потім буду лапи мити?

Читачу мій! І ти запам`ятай,

Що є у світі огиднющі душі.

Не всякий виклик у житті приймай,

Бо можна в бруд ускочити по уші!

П.П. Глазовий

Я не старый идиот с советским понятием жизни, но сегодня утром просто офигел от девченок на улице!

Еду в командировку. Вышел на остановку 56 автобуса в 06-15. Жду маршрутку!

Вижу в стороне стоят три девочки, ну может лет по 14-16! Пьют пиво и курят. Это полбеды, если бы не 06-15.

Вдруг одна подходит ко мне и говорит: "Дядя, не хочешь позабавиться?" Знаете, я даже сразу не понял смысла вопроса, ведь передо мной стоял ребенок (14-16 лет)

Отвечаю: "В каком смысле?" Глупый ответ, учитывая, что это на Окружной

Девочка грубым ехидным тоном, как буд-то я одногодка ей: "Объясняю для непонятливых: в рот - 20, в попку - 100, в письку - 200; оргия с тремя девочками - 1000!"

Тут я выматерился так, как не матерился даже работая в колхозе!

Мужчина любит женщину, сколько может любить; женщина любит мужчину, сколько желает любить. Потому что мужчина обыкновенно любит одну женщину больше, чем она того стоит, а женщина хочет любить больше мужчин, чем сколько в состоянии любить.

Из зборника "Твоя любовь"