Четвер розпочинається годиною Юпітера – найбільшої планети Сонячної системи. У всіх слов’ян це був день Перуна – він найголовніший Бог четверга. Саме в четвер йому приносили жертви біля священних дубів; мужчини-воїни просили охоронити в бою, дати силу, відвагу, чоловічу снагу. Назва дня від "четвертий". У цей день також можна робити все, і навіть застерігати від безділля або надмірних веселощів: "Хто в четвер скаче, той у п’ятницю плаче". Але всі четверги, починаючи від Чистого четверга (перед Великоднем), вважалися несприятливими для виїзду в дорогу або для початку якогось діла, жінки не робили зачинок для прядіння чи ткацтва, це краще робити в жіночі дні. Не можна у будь-який четвер виварювати білизну, виймати сажу з печі. Зате останній четвер місяця сприятливий для лікування дітей, особливо від переполоху. Добре допомагає в цей день і лікування дорослих.
Четвер - день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер - люди мовчазні й роботящі.

Середа, або як казали в давнину, "третійник” знаходиться у середині тижня. Їй покровительствує Меркурій (Єремис), який вважався посланцем богів, захисником мандрівників, торгівлі, мистецтва тощо. За давньоукраїнськими звичаями, цей день присвячували богині Дані. Це жіночий день. Можна робити все на городі , в хаті: прати, ткати, шити. Головним богом середи вважається Велес. 

С е р ед а - день, сприятливий для садіння, особливо кукурудзи, народжені цього дня матимуть багатство і достаток. Середа — молодиця не зла, має 12 дочок, з вівторка на середу, вночі, гола, холодна, ходить по хатах і заходить до тих жінок і дівчат, які залишають не допрядений кужіль. Вона сама ходить гола, дочок хорошо одягає. В середу і в слідуючі дні до вівторка не за’являється. Якщо до кого прийде, то за ніч напряде 12 починків ниток.  В одному селі її застала жінка, що пряла в неї кужіль, схватила її. Середа сховалась під лавку і каже: «Пустіть мене! Мені треба за ніч напрясти 12 починків, бо у мене 12 дочок і треба одягати їх, а сама я гола ходжу. Я тобі весь спор (швидкість прядіння) свій віддаю, тільки пусти мене». Та баба після того дуже скоро пряла.

(ІМФЕ, ф. 3-5, од. зб. 313, арк. 2. Зап. у другій пол. ХІХ ст. М. Білозерський. Легенди та перекази / Упоряд. А.Іоаніди. - К., 1985. - С. 45-46). Гуцули вірили, що Баба Середа може помститися тим жінкам, які не шанують її. Щоб позбутися Середи, треба кричати: "Горять гори, долини й діти Середини!" Середа тоді біжить рятувати дітей. Це засвідчує, що Бабині гори, яких так багато на Слов’янщині, присвячені цьому божеству наших предків. Середа була божеством долі, бо ж Аріанда теж пряла нитку долі. Заодно вона була пов’язана з богинею Землію Між Небом і Потойбічним Світом посередині була Земля, якщо розглядати по вертикалі "мислено дерево"  

Вівторок. Планета-охоронець - Марс (Арес). Вівторок в українців завжди вважався легким днем, щасливим. Назву свою отримав від „вторий” - другий день тижня. Це також чоловічий день. Праукраїнська назва планети Арес, або Арей, - захисник воїнів. Головним воїном вівторка вважається Симаргл.

В і в т о р о к - щасливий день для всяких починань, а значить, і народжений цього дня буде удачливим в усьому.

Оскільки дідько в народних повір'ях виступає то лисим, то рогатим, і понеділок названий "днем дідьчим", на відміну від "Дажбожої", тобто сонячної, неділі,то ми легко знаходимо відгадку, з якою планетною був звязаний дідько. Лисим і рогатим був один-єдиний супутник землі - Місяць. І хоч нині не моляться до нього, Місяць залишається "лисим", коли він уповні, й рогатим, коли він молодий або старий. Понеділок - день місяця, з ним повязаний зелений колір, тому й місяцепоклонники-бусурмани мали зелені прапори, що перекликалося з кольором сходу

У пам'яті українського народу залишились згадки про давнину, коли час асоціювався з плинністю води як символом минучості. Люди вірили у добрий і лихий час, склався навіть певний календар, який можна назвати магічним і гороскопічним, оскільки він тісно пов'язаний із впливом небесних світил, насамперед Місяця, на долю людини, на її життя.

Віддавна поганим днем вважався понеділок, язичницька назва цього дня "День Місяця" вказує на давність семиденного тижня та повір'їв, пов'язаних з виміром часу.

П о н е д і л о к - день нещасливий, свято відьом і русалок. Цього дня не рекомендується починати нову роботу, білити хату, прясти, виїжджати в дорогу, митися, мити голову, одягати чисту сорочку; дитина, народжена цього дня, вважалась нещасливою у майбутньому житті.

Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.374-375 (Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)

джерело "Ширяев Евгений Евгеньевич"

22 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид, або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українського народу, який "витає" над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!

---

Сонце осіннього рівнодення в давніх слов'ян зображувалося беззбройним старцем, він мав чотири обличчя й на заході звався Святовит або СвітовидСтаринні церемонії ховання за хліб записуються у нас звичайно при щедрім вечері. Щоб заворожити багатство на цілий рік, батько присідає за купою хлібів і питає дітей: «Чи не бачите мене, діти?» «Не бачимо, тату!» «Дай же, Боже, щоб і на той рік не побачили». Давно вже вказано аналогічний звичай поморських словян, записаний Саксоном Граматиком. Але там він відбувається на святі Святовиду по закінченні жнив: жрець ставав за великим коржом і так само бажав, щоб його не побачили і на будучий рік. Самий корж нагадує пшеничну, мащену медом «калету», котру вішають на шнурі на св. Андрія, уже не для ворожіння, а для простої забави, а вона властиво являється «колядним» хлібом, котрий відірвався від новорічних звичаїв і викотивсь наперед. «Калету» ділять після забави між присутніми і підчеркують її солодкість. джерело

Хотів назвати це КСЕНОФОБІЄЮ, проте, якщо вірити "вікі" це "Ксенофобія від грецьких слів (ксенос), що означає "чужинець", "незнайомець", та (фобос), що означає "страх", — це 1) хворобливий стан, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного.[1] 2) Страх перед чужоземцями та ненависть до них.[2] 3) У науковій фантастиці ксенофобія - це страх перед інопланетянами." Але ми на своєї Землі! ми не чужинці, а навпаки, де які течії є чужинцями до нас! (хто не зрозумів - маю на увазі, що по відношенню до нас, не можливо використовувати цей термін. Тобто християн, які бояться нас, не можна назвати ксенофобами, а от чужинцями їх назвати можна)

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 11.

Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних менши н України.

Стаття 24.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 35.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і риту альні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа ѕ від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов 'язку має бути замінене  альтернативною (невійськовою) службою.


ПРОТОІРЕЙ ЗАГРАВСЯ                        a_ingwarвересня 22-е, 15:27 А ТИМЧАСОМ:ФОРМУЄТЬСЯ "ПЕРУНОВА СОТНЯ", ВАРТА, ЯКА БУДЕ ОХОРОНЯТИ ДЕННО І НІЧНО, НА СЬОГОДНІ, МИСТЕЦЬКИЙ ВИТВІР ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗМІСТУ (МАЛУ ПАРКОВУ ФОРМУ) ВІД ДИКУНСЬКИХ НАПАДІВ ЗЛОВМИСНИКІВ.

ДОБРОВОЛЬЦІВ ПРОСИМО ЗГОЛОШУВАТИСЯ ДО СЛАВОМИРА:ТЕЛ.
  80979658460              
  80952849339              
  80963728818              
  80639913308