хочу сюди!
 

Маргарита

51 рік, лев, познайомиться з хлопцем у віці 46-53 років

"Вилами (Вілами) по воді писано"

У казках горян Карпат, Татр, у південнослов’янському фольклорі діє такий персонаж, як віли. “Віли, самовіли – в південнослов’янській міфології жіночі духи, чарівні крилаті дівчата з розпущеним волоссям, вбрані в чарівне плаття (якщо його відбирали, віла втрачала здатність польоту). Живуть у горах, володіють колодязями, озерами, можуть “замикати” води. Є варіант, що мають козячі, кінські або ослячі ноги. Прихильні до людей, особливо до чоловіків, допомагають бідним і сиротам. Якщо розгнівати, можуть вбити поглядом. Можуть літати, передрікають смерть, але самі не безсмертні” (1) . За балканськими казками, легендами, вілами стають померлі до весілля дівчата. Віли вважались примхливими, свавільними істотами, які люблять музику, танці, співи і літають по небі на хмарах, можуть також перетворюватися у лебедів (2) .

(1) Мифы народов мира. T.I. Москва, 1991. С.236.
(2) Див. Sownik staroytnoci sowiaskich. T.I. S.337.




Греки роблять жертвоприношення грому і блискавиці і Вилу, богу вавилонському, якого побив Данило пророк; тим же богам требу кладуть і творять і словенський люд — Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду й рожаниці, упирям і берегиням та Переплуту, — і по колу п'ють на його честь з рогів, і вогневі Сварожичу моляться й навіям лазню творять і з тіста мости роблять та колодязі й багато чого іншого... Почали греки ставити трапезу Роду і рожаницям, також римляни, навіть і до словен дійшло. Це ж словени почали трапезу ставити Роду і рожаницям, раніше їхнього бога Перуна, а ще раніше клали треби упирям і берегиням. По святому ж хрещенню відкинули Перуна, а до Христа Бога припали; але й нині по Українах їхніх моляться проклятому богу їхньому Перуну, Хорсу і Мокоші й Вилам; але це творять таємно, цього не можуть позбутися від часів язичництва, навіть і досі проклятого того ставлення до другої трапези (що складалася з плодів та вина. — Упорядн.) Роду і рожаницям на принаду вірним християнам і на хулу святому хрещенню та на гнів Божий. По святому хрещенню попи встановили рожаничні трапези прикладати до Різдва Богородиці, одклади роблячи. Такі називаються кармогузцями (ненажерами), а не рабами Божими.



Як Ілля Фезвитянин, який заколов триста ідольських ієреїв та жреців..., так і ці не можуть терпіти християн, які живуть у двовір'ї. І вірують в Перуна, і в Хорса, і в Сима, і в Регла, і в Мокошу, і в вил, їх же число тридесять сестриниць, — називають окаянні невігласи і вважають (їх) богинями, і так кладуть їм треби й короваї їм молять, курей ріжуть; і вогню моляться, називаючи його Сварожичем; і чесновиток богом же творять... І коли в кого з них буде шлюб, грають у бубни й сопілки з багатьма чудесами бісівськими... Не личить християнам на бенкетах та весіллях бісівських ігор грати, бо то не шлюб називається, а ідолослужба. Як є танок, гульба, пісні мирські — сопілки, бубни — і вся жертва ідольська, моляться вогневі під стодолою, вилам, Мокоші, Ситу, Реглу, Перуну, Велесу, богу худоби, Хорсу, Роду, рожаницям і всім клятим богам їхнім... Не лише невіданням зло творимо, але й змішуємо деякі чисті молитви з проклятим молінням ідольським — трисвяту Богородицю з рожаницями, — якщо ставлять лише кутю, інші трапези законного обіду, якщо називається беззаконна трапеза, що приноситься Роду і рожаницям на прогнівання Бога.



Цікаво, що саме писали Вили (Віли) :)
2

Коментарі