15 травня Львівська обласна рада схвалила Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва Львівської області до 2020 року

Львівська облрада підтримала Стратегію розвитку МСП, розроблену експертами Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту USAID Ukraine - USAID Україна "Лідерство в економічному врядуванні".

Для напрацювання проекту Стратегії була створена робоча група, що працювала більше одного року. За результатами роботи групи було здійснено громадське обговорення проекту документу http://dede.com.ua/kyiv/Diskusiia-Regionalna-strategiia-rozvitku-MSP-Lvivs/

Стратегія спрямована на реалізацію таких завдань:

- Зробити сприяння розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва (далі – МСП) постійною, послідовною та комплексною політикою на обласному рівні: йдеться про перехід від окремих дій до розробки та «запуску» повноцінної політики сприяння розвитку та функціонування МСП та про її гармонізацію з іншими політиками регіону.

- Забезпечити узгодження та координацію дій органів влади на регіональному (місцевому) рівні та ефективне використання наявних фінансових та інших ресурсів.

- Визначити систему принципів, на яких повинні будуватися відповідні рішення органів місцевої влади, у частині, що стосується розвитку та функціонування МСП, із метою залучення коштів міжнародної технічної допомоги та інвесторів (як вітчизняних, так й іноземних) для розвитку МСП та ефективного використання цих коштів.

- Сприяти конструктивному діалогу влади та суб’єктів господарської діяльності з питань розвитку й функціонування МСП.

- Забезпечити спадковість та послідовність регіональної політики щодо розвитку МСП у середньостроковому й довгостроковому планах.

- Визначити «регуляторні орієнтири» для бізнесу, що сприятимуть підвищенню рівня прозорості регіональної політики розвитку МСП. Текст документу можна побачити за лінком https://www.slideshare.net/IER_Kyiv/2020-82582528

Зоряна Бурик

Львівщина завжди характеризувалась великою кількістю промислових міст. Це і не дивно, зараз кількість промислових підприємств в регіоні налічує 2624 од. Але не завжди так було… у 2010р. їх було 3215 од, а раніше  іще більше… Що ж відбувається із нашою промисловістю ? А головне : що робити із цим усім далі …?

Візьмемо до прикладу колишній обласний центр – Дрогобич, який є другим після м. Львова промисловим центром регіону.

Ще з далекого 11ст. місто сформувалось на сплетінні торгівельних перетинів, що проклали свій шлях через осередок видобування солі у ньому. Навіть дев»ять соляних мішечків на гербі міста говорять  самі за себе. Саме з Дрогобича сіль постачалась на всю тариторію  Київської Русі…

А так про Дрогобич пишуть сьогодні:

розвинутий природно-господарський комплекс, друге за промисловим потенціалом місто області. Промисловий потенціал міста формують такі основні галузі:

·         машинобудування (45 %),

·         нафтопереробка (37 %),

·         харчова (7,5 %),

·         будівельних матеріалів (1,2 %),

·         легка (1 %), хімічна (0,7 %),

·         поліграфічна (0,1 %).

Але по факту все зовсім не так…

Майже усі промислові заводи були закриті по причині нерентабельності. Станом на 2012 р. кількість мешканців колишнього обласного центру складала 102 142 осіб., а на 2017 р. лише до 80 000 осіб. Люди залишають свої сім’ї і вимушено шукають заробітку в недалекій Польщі, через брак робочих місць і неконкурентною з країною-сусідом заробітною платою.

Бюджет міста на 70% складається з міжбюджетних трансфертів, а це означає нездатність забезпечувати свої потреби.

Чому колись відоме промислове місто стало банкрутом?

Серед усіх задекларованих великих 11 промислових підприємств міста працює зовсім небагато, хоча їхній стан важко назвати діючим, бо, ті що залишились і ще працюють, то лише у 10%, ну максимум 15 % від власної потужності.

Решта припинили свою діяльність через банкрутство, або знаходяться на стадії близької до закриття…!!!

До прикладу, у складній ситуації є «Дрогобицький завод автомобільних кранів», «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство Зоря» та інші.

На великих промислових підприємствах міста систематично не виплачують заробітну плату.  Станом на 1 січня 2016 р. ПАТ «Машинобудівний завод» мав боргів по заробітній платі 115,6 тис.грн.

Окрім того, ці підприємства враховуючи свої масштаби стають основними боржниками по земельному податку місту, а саме «Дрогобицький завод автомобільних кранів»  боргує 32,7% даного податку, «Дрогобицький машинобудівний завод» 26,9%, «Дрогобицький долотний завод» 15,3%. Періодично така заборгованість  списується, що наносить непоправні збитки місту та провокує нові і нові банкрутства.

Так до прикладу ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», його доля досі до кінця невідома незважаючи на результат судової тяганини. Завод є системним боржником по заробітній платі працівникам 7,0 млн.грн. у 2016р., а у 2017р. заборгованість заводу збільшилась до 23 млн.грн.

Заплутана історія і навколо ВАТ «Дрогобицького долотного заводу», який до останнього часу був єдиним в Україні виробником бурових доліт для нафтогазовидобувної та гірничої галузей промисловості, які постачав вітчизняним підприємствам, а також на експорт, зараз перебуває на балансі у фірми, адреси якої не існує. На те, як у Дрогобича цуплять завод, у 2013 році звернула увагу Дрогобицька міліція. Проте невдовзі кримінальне провадження закрили. У травні 2014 року обласна прокуратура скасувала закриття цієї справи, але за рік справа знову не просунулася.

Також у 2013 р. на шпальтах дрогобицьких газет з’являється інформація такого характеру: «Молокозавод у Дрогобичі закрили через нерентабельність!» Складно уявити, як виробництво продовольчої продукції першої необхідності, на яку завжди є попит у людей, може бути нерентабельним  !!! А раніше на ньому працювало 160 працівників.

  Або : ще в далекому 2005 році: «Дрогобицька швейна фабрика» перейшла у руки спільного українсько-польсько-італійського підприємства ТзОВ «Лаура » (Хоча, відповідно до даних відкритих реєстрів підприємство зареєстровано у Львові у приватному будинку). Були великі надії, що інвестор відновить та модернізує виробництво,  але насправді так нічого і не відбувається.    Підприємство у занепаді, а «інвестор» так і не зумів відновити колишньої слави великій фабриці.

За інформацією сайту youcontrol станом на 01.01.2018р. ТзОВ «Лаура» перебуває в стадії припинення діяльності.

Але найбільшим і найдавнішим центром слави міста був і залишається «Дрогобицький солевиварний завод». На жаль, його доля склалась не краще ніж у попередників. В страшному занепаді знаходяться будівлі заводу, обмаль працівників, які прагнуть всіма нерівними собі силами вберегти плід своєї багаторічної праці. Питання цього заводу спірне і невизначене.

Хоча більшість активістів схиляються до думки, що підприємство має бути збережене в руках держави, і приватизовувати підприємство   –  не варто. За словами теперішнього керівника, завод все ж потрібно передавати у приватну власність з точки зору вигоди для підприємства. Це думка не лише його : у 2016р. було внесено зміни до Постанови КМУ « Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках», де підприємство було внесено у «чорний список».

Чи дійсно державі так буде економічно вигідно?

Чи дотримуються інвестори взятих на себе зобов’язань ?

А головне : чи зможе після передачі у приватні руки держава гарантувати збереження цінності даного об’єкту та не перетворення його у готель чи новий житловий квартал ???  

Так до прикладу відбулось на багатьох Львівських підприємствах : Львівський завод кінескопів, Виробниче об'єднання «Полярон», завод «Львівприлад», «Львівський завод автонавантажувачів» і славнозвісний «ЛАЗ».

Зі зникненням заводу – зникне і основний бренд міста Дрогобич !

 

Минулого року було ліквідовано 21 український банк (не враховуючи гучну справу про "ПриватБанк"). Наступними можуть "раптово зникнути" 7 банків, такі як: ПАТ "Платинум Банк", ПАТ "Банк Народний капітал", ПАТ "Фортуна-банк", ПАТ "ВЕКТОР БАНК", ПАТ "ФІНБАНК", ПАТ "Діамантбанк", АКБ "НОВИЙ". 

Очевидно, що це ефективна схема власників "компаній-банкрутів", котрі бажають збільшити свої доходи за рахунок зняття зобов'язань перед кредиторами та виведенням цінних активів, а це 40 млрд грн (!) втрачених коштів населення та державного бюджету. Економічна ситуація у країні в даному випадку виступає як не причина "банкрутства", а виправдання офіційно зареєстрованих, але незаконних дій.

У зв'язку з цим, Громадською радою при ЛОДА подано офіційні запити до відповідальних установ. Зокрема, у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Діамантбанк",  Управління Національного Банку України у Львівській обл., Національному Банку України, Прокурору Львівської області, Господарського суду Львівської обл., Начальнику Головного територіального Управління юстиції у Львівській обл., та Голові Ради Асоціацій банкірів Львівщини.

Головними питаннями, що піднімаються у вищезгаданих запитах є:

1) Причини, що безпосередньо повпливали на прийняття рішення щодо оголошення банкрутства;

2) Відповідальність за неоповіщення вкладників про майбутню ліквідацію;

3) Кількість "зниклих" коштів та рахунків юридичних осіб;

4) Наявність заборгованості банками заробітної плати працівникам;

5) Прецедентні випадки, кількість звернень у судові інстанції;

6) Можливість відшкодування або компенсацїї коштів вкладникам;

Це залежить від виконання наступних пунктів:

Ефективна внутрішня комунікація Громадської ради:

Основним активом Громадської ради при ЛОДА є:

• Голова ГР ЛОДА,
• заступники голови ГР ЛОДА (4-5 заступників),
• секретар ГР ЛОДА,
• голови профільних комісій ГР ЛОДА (16 або менше).

Переглянути відео: https://youtu.be/XxFROuIhzd0

Говорили про бюджет Львівщини-2017!

Дивитись відео: https://youtu.be/N0dvvatryQM

Планове зростання доходів - 20,2 %, але з них –зростання податку на доходи - 23,9 % (а це відповідно в умовах рекордної мінімальної зарплати – 3200 грн). Окрім соціальних видатків, які на жаль складають велику питому вагу бюджету, передбачені і економічні видатки – 12млн.грн. (програма конкурентоспроможності, МТД), фінансування мікропроектів, що важливо для невеликих міст та селищ, будівництво та реконструкція доріг – 172млн.грн., проект "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей” 185 млн.грн. (придбання ангіографічного обладнання) та багато іншого.
Так, цього – недостатньо, але процес – запущено!

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Uo7Yz32ILDs

Переглянути відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=DvL3lRJ0Yhg