Вірші мої ровесники

Автор Степан Олійник

«МАЛЬЧИК» З пивної — в підвальчик, З буфету — у бар... Насмокчеться «мальчик» І тре тротуар. На шиї транзистор, Борідка — а ля! Блукає по місту, Як лугом теля! Ніде не працює В свої двадцять шість: Лиш їсть і танцює, Танцює і їсть. А гнув би підкови Свистун-дармоїд... Скажи йому слово — Образа в одвіт. За папині гроші Транзистор, піджак, І штраф за дебоші, І екстра-коньяк... Розхристані груди, Матюк що не крок. Жахаються люди: Та чий він синок? А вчився... Мамаша Гостям за столом Охоче покаже Синочків диплом. Вся вулиця наша Страмить гультяя. І тільки мамаша Від щастя сія. Дає «на бокальчик», Та ще й примовля: — Воно ж іще мальчик, Нехай погуля! До танців охочий, Хильнути мастак, До пенсії хоче Прожити отак! 1968