Поцелуй Совершенно обычное слово. У большинства людей оно не вызывает никаких особенных чувств.
Но со словосочетанием "первый поцелуй" у многих связана куча теплых и приятных воспоминаний. Сколько нежности и ласки вкладывается в него именно в первый раз, когда два любящих человека еще не знают чего ожидать друг от друга. Это самый необыкновенный и трогательный момент в жизни двух любящих сердец.
Поцелуй — это тайна, что-то самое сокровенное и очень личное. Когда позволяешь поцеловать себя в первый раз, позволяешь узнать свой секрет, раскрыть те тайны, которые никому раньше не были доступны. Это невероятное доверие во всем. В нем ты отдаешь частичку своего сердца и частичку своей души.
Только в поцелуе можно почувствовать вкус человека, без которого ты не представляешь своей жизни. Можно ощутить его волнение, которое поднимается глубоко изнутри, растет, и его уже нельзя остановить и скрыть тоже нельзя. Можно услышать два сердца, которые сначала бьются спокойно, но с каждым прикосновением ускоряются и стучат в унисон. Можно почувствовать его колючки над верхней губой, которые слегка обжигают, но этого не замечаешь. Можно почувствовать, как губы слегка подрагивают, может от волнения, а, может, от охватившего желания. Можно проникнуть друг в друга очень глубоко и не хотеть оторваться ни на миг. Можно просто закрыть глаза и улететь вместе туда, где мечтаешь оказаться еще с детства, в безоблачную страну под названием "счастье".

В это мгновение мечтаешь лишь об одном, что время остановится, и ты останешься в этой стране навсегда.

В современном обществе не новым является тот факт, что супруг имеет право при желании присутствовать на родах. Многие представители сильного пола делятся положительными впечатлениями от присутствия на этом процессе, другие же наоборот теряют сознание, пугаются, и не понимают, зачем это нужно.

До того как принять такое важное решение молодой паре стоит хорошенько подумать нужно ли им это, и какова роль же мужчины во время родов. Естественно присутствие супруга оказывает жене большую моральную поддержку, но это только в том случае, когда он проходил определенные курсы, присутствовал на занятиях будущих родителей и т.д. Поскольку для женщины, даже если она рожает ребенка первый раз процесс родов не насколько новый, ведь ее организм и физически и морально подготавливался к этому. Мужчины же в большинстве случаев начинают паниковать, что еще хуже влияет на роженицу и не дает успокаивающего эффекта от присутствия близкого человека. Поэтому стоит обсудить с мужем готов ли он по-настоящему, ведь если это лишь желание супруги и он не хочет ей отказать, то в результате итог будет отрицательный.

Некоторые женщины, не смотря на желание супруга присутствовать во время родов, не позволяют им этого и это их решение, и не стоит давить на жену. Поскольку в период родов представительницы прекрасного пола находятся не в наилучшем виде и эмоциональном состоянии и иногда стесняются, чтобы их суженые видели в этот момент.

Мужчина, который присутствует на родах, вызывает у других женщин восторг и они пытаются и своих мужей заставить быть рядом с ними в этот момент, но не стоит так поступать, чтобы не навредить родовому процессу.

После того как муж будет присутствовать на родах, он чаще всего изменить свое отношение к жене, ведь он переживет рядом с ней все страдания и переживания, и поймет как трудно ей в эти минуты. Поэтому муж на родах скорее всего нужен, это сблизит двух людей, которые любят друг друга и поможет им осознать, что это дар появление их нового члена семьи - маленького крохи.

Мы живём в мире, где улыбка уже не значит хорошее отношение к тебе. Где поцелуи совсем не значат чувства. Где признания не значат любовь. Где каждый одинок и никто не старается это изменить. Где слова теряют всякий смысл, потому что несут ложь.

Сильный мужчина в ответ на женское НЕТ скажет: "Я сделаю все, Чтобы твое НЕТ превратилось в ДА"

Десятки біологів беруть аналізи крові, міряють пульс і порівнюють поведінку людей в спробі пояснити любов з наукової точки зору. До Вашої уваги 10 головних відкриттів, зроблених в цій області.

1. Любов схожа на кокаїн
Якщо зробити томографію мозку закоханої людини, можна помітити одну цікаву деталь: у неї будуть дуже сильно збуджені дві зони, що відповідають за так звану систему нагород. Вчені пояснюють це впливом підвищених доз дофаміну — речовини, яка зазвичай викликає почуття задоволення. Цікаво, що з такою силою ці зони мозку реагують тільки на кокаїн.

2. Любов як спосіб виживання
У тварин, які формують довгострокові пари, є три стадії в стосунках: бажання, захоплення, прихильність. Бажання — це не спрямований на когось сексуальний драйв (зоологи називають цим словом стани, в основі яких лежать базисні потреби: вгамовування голоду, спраги і статевого потягу). Захоплення — це фіксація на конкретному об’єкті. Прихильність — міцний зв’язок розрахований на довгострокову програму розмноження. Учені переконалися, що романтична любов у людей — це видозмінена форма захоплення у тварин. Вона з’явилася у наших предків як спосіб виживання. Іншими словами, любов допомагає економити зусилля щоб не розкидатися, а домагатися одного партнера з метою продовження роду.

3. Любов триває від 1,5 до 3 років
Тут є біологічний сенс: такий термін гарантував участь батька в перших, найважчих місяцях життя матері і дитини у наших предків. За наявності перешкод таких як невзаємність, розлука, сильна розбіжність в розкладах, — любов може тривати істотно довше.

4. Любов сліпа
На знімках, які зробив німецький дослідник Андреас Бартель, видно, що зони, зазвичай активні в мозку незакоханої людини, у закоханих сплять. Це зони негативних емоцій і раціональних рішень.

5. Звідки береться депресія
Людина, нещасна в любові, проходить через дві стадії. Спочатку рівень дофаміну підвищується ще сильніше. Наслідком такого передозування є лють і ще більше загострене почуття любові. Але рано чи пізно настає друга фаза. Дофамін падає нижче середнього рівня, що викликає депресію.

6. Любов — це залежність
Оскільки по дії любов схожа на кокаїн (див. пункт № 1) учені рекомендують лікувати нещасну любов так само, як наркотичну залежність. Необхідно прибрати стимули і нагадування — викинути усі фото, не дзвонити і зайнятися чимось абсолютно новим. Повний restart.

7. Любов можна лікувати ліками
Як і у маніяків, які не контролюють свої дії, у закоханих в крові настають серйозні хімічні зміни. У них сильно знижений серотонін, важливий гормон. Учені винять в цьому вже згадуваний дофамін: природний наркотик, що штовхає нас на божевілля, який відключає систему контролю. Статистика злочинів на ґрунті любові така, що в Америці серйозно говорять про її лікування пігулками.

8. Серотонін вбиває любов
Якщо дати миші велику дозу серотоніна, вона відкине свого постійного партнера і почне спаровуватися з ким попало. Пояснюють це так: серотонін знижує рівень дофаміну, і заразом — градус любові (але не потягу). Важливо пам’ятати, що рівень серотоніна підвищується під дією сучасних антидепресантів.

9. Новизна рятує любов
Приїхавши в чужу країну, опинившись в незнайомому готелі, багато пар знову здатні на божевілля. У відповідь на будь-яку новизну в мозку знову у високих концентраціях виділяється дофамін, і він може спричинити перемикання старих електричних ланцюгыв, наприклад, той самий драйв закоханості. Взагалі, американські психологи вже багато років рутинно радять усім сімейним парам влаштовувати раз на тиждень вечір побачення. Але не можна ходити увесь час в один і той же ресторан. Треба шукати новизну.

10. Чоловіки люблять очима
У чоловіків в період закоханості активнішою стає зона кори великих півкуль, що відповідає за зір. Отже не даремно говорять, що чоловіки люблять очима. У жінок активніша зона, пов’язана з пам’яттю: інстинкт запам’ятовує поведінку партнера за декілька тижнів, а потім аналізує отриману інформацію, щоб як слід зважити усі за і проти. У результаті жінки набагато краще пам’ятають усі деталі першої фази роману.

«Кава має бути чорною як пекло, сильною як смерть, солодкою як любов» — турецька приказка.

52% американців регулярно п’ють каву.

1 акр (~ 40 соток) кавових дерев можуть дати до 5 тонн кавових зерен, які після обробки перетворяться в тонну меленої кави.

За даними дослідження, проведеного Університетом Каліфорнії, пара, яка піднімається від гарячої кави, містить деякі антиоксиданти в кількості, аналогічній 3-ом апельсинам.

Вважається, що першим цукор в каву став додавати король Франції Луї Чотирнадцятий в 1715 році.

У 1657 році у Британії кава рекламувалася як ліки від цинги і подагри.

Компанії-виробники кави виготовляють велику кількість кави без кофеїну. Витягнутий з порошку кофеїн вони продають фармацевтичним компаніям.

Приготована кава в процесі охолодження виділяє більше 700 хімічних речовин, що становлять її аромат.

Кавове дерево “Арабика” може дати до 6 кг кави в рік залежно від вологості і температури повітря.

Австралійці п’ють на 60% більше кави, ніж чаю, що в 6 разів більше, ніж в 1940 році.

Бетховен був настільки педантичний у виборі кави, що кожного разу перераховував точно 60 кавових зерен при заварюванні своєї кави.

Перед обсмажуванням деяких сортів кави їх зелені зерна зберігаються декілька років. Експерти вважають, що їх смак при цьому покращується.

Перше кафе у Франції було відкрите на початку 17 століття, проте перед цим кава продавалося на вулицях арабськими торговцями у своєрідних «автоматах»

Бразилія виробляє третину світового об’єму кави — це більше півтора мільйонів тонн кави в рік.

З 1850 року ручна кавомолка стала незамінним атрибутом на кухні в США для середнього класу населення.

Кофеїн заборонений Інтернаціональним Олімпійським комітетом. Якщо в крові атлета більше 12 мікрограм кофеїну, він дискваліфікується. Щоб досягти такого рівня, досить випити 5 чашок кави.

Лимон додають в каву вже упродовж декількох сотень років (раніше, ніж цукор).

Кава як ліки досягла найвищого розквіту в Англії у 16 столітті. У той час мікстура з кави, масла і меду призначалася як зігріваючий напій при багатьох хворобах. Пізніше в цій ролі стали використовувати чай.

Кавові зерна, як виноград дуже чутливі до температури, вологості, тиску, і термінів їх збирання.

Кава обсмажується при температурі 200-220 градусів Цельсія. Чим довший процес обсмажування, тим темнішою вийде кава. Тривалість обжарювання в середньому 10-20 хвилин.

Кава класифікується за трьома ознаками — якість зерен (сорт, висота над рівнем моря), якість приготування і розмір зерна.

Кава вирощується в 45 країнах світу.

Кава — найпопулярніший напій у світі. Щорічно її випивається 400 мільярдів чашок.

Один з факторів, що сприяє популярності кави — на смак вона поєднується майже з усім.

Рецепт кави з книги 1844 року: «Столову ложку порошку в півлітра окропу, кип’ятити 20-25 хвилин. Залишити настоятися 4-5 хвилин. Додайте рибну шкірку, шматочок риб’ячого жиру або половину яйця».

У складі кави продається 75% кофеїну в США.

Мішки для кави зазвичай виготовляються з конопель, і важать близько 70 кг при повному завантаженні. Потрібно 600 000 зерен для наповнення такого мішка.

Кавові дерева — вічнозелені, виростають до 5 метрів у висоту, проте, зазвичай, обрізуються до висоти 2 з половиною метри для полегшення збору урожаю.

Кавові дерева запилюються самостійно.

Квіти кавових дерев живуть недовго, мають жасминово-апельсиновий аромат, і дають кавові зерна розміром з журавлину. Необхідно 4-5 років, щоб дерево стало приносити достатній урожай.

Кава стала вперше відомою в Європі як «арабське вино».

Кава, разом з пивом і горіховим маслом, увійшла до десятки найбільш впізнаваних ароматів світу.

Кава — найпопулярніший продукт у світі, після олії.

Кавові зерна після обсмажування обробляють спеціальними ароматичними речовинами (оліями) і охолоджують. При цьому пори в зернах відкриваються і поглинають більшу кількість ароматизатора.

Чорні зерна кави зазвичай містять МЕНШЕ кофеїну, ніж їх світлі аналоги. Чим довше обсмажується кава, тим менше в ній кофеїну.

Під час Громадянської війни в Америці солдати отримували 4 кг обсмаженої кави як частину раціону. Солдати могли вибрати також зелену необсмажену каву.

Протягом Другої Світової війни урядами було випито понад 130 мільйонів кілограм кави.

Добре обсмажені і подрібнені кавові зерна, розчинені в киплячій воді, по колишньому називаються «Турецька кава». Цей рецепт не змінився з давніх часів і використовується нині в Туреччині і Греції.

Так званий сорт кави Hard Bean («Важкі зерна») вирощується на висоті більше півтори тисячі метрів над рівнем моря.

У США кава вирощується тільки на Гаваях і збирається в період між листопадом і квітнем.

Кава у вакуумній упаковці уперше була представлена в 1900 році братами Хілл.

Кава з льодом стала популярна в Японії з 1945 року.

Якщо Ви любите еспрессо, краще використовувати цукор-пісок, що розчиняється швидше, ніж в шматочках. Краще використовувати білий цукор, ніж темний. І звичайно, краще використовувати саме ЦУКОР, а не підсолоджувачі, які змінюють смак кави в гіршу сторону.

Перша ліцензія на продаж кави була видана Дороті Джонс з Бостона в 1670 році.

У 1727 році саджанці кави були контрабандою вивезені з Парижу в Бразилію. Зараз Бразилія — найбільший виробник кави.

В Італії еспрессо вважається настільки важливим напоєм, що його ціна регулюється на урядовому рівні.

У Японії кав’ярні називаються Kissaten.

На о.Суматра найцінніші сорти кави збирають слідуючи за звичками тварини — Лювака, яка вибирає найкращі зерна кави і з’їдає їх. З екскрементів, залишених цими тваринами, вибирають зерна, з яких роблять каву сорту “Kopi Luwak” ціною більше 300$ за кілограм.

Араби почали вирощувати кавові дерева ще в 14 столітті.

У 16 столітті турецька жінка могла подати на розлучення, якщо чоловік не зміг зберегти наповненою сімейну чашку кави (місцева традиція).

У останні 300 років 90% населення Заходу перейшли з чаю на каву.

У 1763 році у Венеції було більше 200 кавових магазинів.

У 1790 році в США була відкрита перша компанія-виробник кави і поміщено перше рекламне оголошення в газеті, що рекламує цей напій.

Ірландський крем і Фундук (Irish cream, Hazelnut) — найпопулярніші аромати кави.

Італійці не п’ють еспрессо під час їжі. Для цього у них є особливий час, що не відноситься до прийому їжі.

У Італії більше 200 000 кав’ярень.

Jamaica Blue Mountain вважається однією з кращих марок кави у світі.

Великі дози кави смертельні. Якщо у Вас вийде випити 100 чашок за 4 години, Ви, швидше за все, помрете.

Страхова компанія Ллойда в Лондоні починалася як кав’ярня.

Молоко в каву стали додавати з 1680 року, коли один французький лікар порадив таке поєднання з лікувальною метою.

1 Жовтня — офіційний День кави в Японії.

В одному тільки Токіо знаходиться більше 10 тисяч кавових магазинів плюс тисячі кавових автоматів.

У Бразилії більше 5 мільйонів чоловік зайнято в кавовому виробництві.

Пережарені зерна кави дуже добре горять.

Сирі кавові зерна, вимочені у воді є ласощами у багатьох частинах Африки.

За деякими дослідженнями, кава допомагає полегшити симптоми астми.

Найбільший рівень споживання кави на душу населення має Скандинавія — майже 14 кг кави в рік. Середній італієць споживає «всього» 5 кг.

Спеціальні дослідження показали, що стимулюючий вплив на людину роблять тільки перші 2-4 чашки кави. Подальші «дози» просто швидко виводяться з організму.

Близько 8000 зерен сорту Арабіка потрібно, щоб приготувати кілограм кави. Усі ці зерна збираються вручну.

Арабіка — це назва дикого лісу в Ефіопії, де росте сорт кави з однойменною назвою. Ця плантація досі росте, висота дерев в середньому складає 5-7 метрів.

Аромат і смак кави надають так звані кавові олії які, незважаючи на назву, мають властивість розчинятися у воді.

Фільтр для кави був винайдений в 1908 році в Німеччині, коли Мелітта Бенц накрила чашку кави промокальним папером, щоб відфільтрувати осад.

Перша комерційна еспрессо-машина була зроблена в Італії в 1906 році.

Французький філософ Вольтер випивав до 50 чашок кави в день.

Найпопулярніша легенда про походження кави говорить про те, що у VIII столітті нашої ери пастух з Ефіопії виявив дивні зерна, після поїдання яких вівцями, ті поводилися бадьоріше і довше не спали. Природно, що після них спробували люди

Назва Каппучіно пішла від ордену Капуцинів в 16 столітті.

У середній шоколадці 30 міліграм кофеїну, в чашці — 100-150 міліграм.

Більшість із нас чекає чогось неймовірного і романтичного. Дуже хочеться, щоб саме у цей день ніхто не був самотнім, щоб поруч з кожним було кохаюче серце.
Чи помічали ви, що більшість казок закінчується однаково: «...вони одружилися, жили довго і щасливо». Невже тоді казка закінчується? Ні! Як доказ, хочу розповісти історію одного кохання.
Вони познайомилися, коли кожному з них було лише сімнадцять, зовсім юні, але вже здатні на високі і щирі почуття. Вона була студенткою Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (КНУ), він – студентом Дніпропетровського гірничого інституту. Між ними були кілометри, але їх поєднувала невидима нитка, яку більшість звала коханням. Це почуття пройшло через усе: довгі розлуки під час навчання, згодом – службу в війську. Коли коханню було вже сім років, вони одружились. І це, здавалося, звичайне студентське весілля поєднало два  які вже давно билися разом.
Та після одруження – знову розлука. Вона отримала направлення на Донбас у м. Макіївку, він – закінчував навчання. Між ними знову були кілометри. Зустрічатися могли лише у вихідні. Згодом у подружжя народилася донька. Жилося нелегко, адже рідних у Макіївці не було, та їхнє кохання пройшло і через це.
Минув час, і вони вже були разом, між ними зникла відстань. Родина оселилась у Коростишеві. Згодом народилася ще одна дитина – хлопчик. Буденність днів не змогла вплинути на кохання – романтика лишилася. Майже кожні вихідні вони подорожували всією сім’єю, тоді це не було так важко робити. Було б бажання. І вони його мали. А ще була природа, вітер... і молодість. Вони побували у Каневі, Молдові, Білорусі, часто їздили в Крим, на Кавказ.
У буденні дні була робота, а ще діти, яких вони виховували. Чоловік брав більш активну участь в організації дозвілля дітей: вигадував нові ігри, фантазував, а дружина займалась їхнім навчанням. І це дало свої плоди: діти закінчили школу з золотими медалями, навчалися в КНУ, зараз мають власні сім’ї.
...Діти виросли, з’явились онуки, а родина стала ще міцнішою, вбачаючи секрет сімейного щастя у коханні, взаєморозумінні, спільних інтересах, умінні іти на компроміси.
Разом вони уже тридцять сім років. Чоловік на пенсії, а дружина працює у школі. Здається, що за ці роки нічого не змінилося. Вони разом, вони люблять і поважають одне одного. Тільки замість дітей дідусь тепер із гордістю веде до школи свою маленьку внучку. І дуже хочеться, щоб ця казка не скінчилась.

Мрії, теми обговорень,
Найбільша кількість пісень, віршів все про одне те саме заповітне і інколи невдале. Одні шукають все життя інші знаходять в ранньому віці. Здавалось би що кожен має те саме заповітне, щире, взаємне, але на жаль такого не буває, не то слово, погляд не той, що ж це таке? Які розбіжності в людських постатях їхніх душах. Відважні воїни які борються за свою долю, щастя, тихі сірі мишки споконвіків чекавши на щось незвичайне і особливе так і не дочекавшись того бажання яскраво вираженого в інші протилежної статі людини. Недоспані ночі, заплакані очі на обличчі тих нещасних людей загубившись у цьому бунтівному світі. Крижані душі сміючись не задумуючись над тим щастям, доживають своє самозакохане в багатстві життя. Принижені старушки сидячі на лавочках розповідаючи одна одній про свою молодість і ридаючи від минулих спогадів ловлять сухі сльози по обличчі. Чому вони такі нещасні? Чому весь світ обернувся від них? Симпатичне слово загублене на вустах молодого чоловіка, забуте і холодне в серці тієї самої, незнайомої особи у білосніжному платті. Зубний біль не зрівняється з тим болем який завдає та персона яка не догадується про її почуття. Ніжність переборена всі холода, грози, і зливи згодом забута і нікому уже не потрібна. Сміючись інколи ми задумуємося, а чому так? Чому мені весело як в той час багато людей дусяться в потоці сліз, не знаючи щастя, радості, а може це все просто чиясь фантазія, може це сон який приснився одній молодій дівчині вночі , забута байка, не розповідана багатьма роками. Затьмарене сонце брехнею ховається там високо за темними хмарами щоб не чути побрехеньок, щоб не бачити цих бід і страждань, лиш забуде на мить і блисне теплим промінням, так тепло на душі стає. Загублена історія великого щастя однієї чарівної пари розповідається уже в котре покоління, безглузді балачки сміливців незнаних горя, не задумуючись над нескінченими помилками своїми і своїх товаришів. Засмучена хмаринка плаче у куточку розчарована в тій особі яку думала що зрозуміє, думала що взаємне розуміння буде у відповідь, але так не сталося, печаль охоплює її крижаним льодом охоплює все тіло, затерпають судини і розривається серце, серце.....це була любов.