Одеса... Мов принцеса?

Привіт. Була сьогодні проїздом в Одесі. Бруднішою, ніж тепер, вона ніколи не зустрічала нас. На Куликовому полі взагалі якісь чагарники й цигани, що пропонують навіщувати радість велику. Дві речі незмінно-гарні: пляж на 16 станції великого фонтану та мережевий заклад на літеру М, що так привітно пускає до туалету всіх охочих та дозволяє годувати мобільний незалежно від вартості замовлення.
До Дерибасівської не дійшла, сподіваюся, там чисто)) Ще на пляжі вчепився якийсь дідуган, що скаржився на западенців, що заполонили Одесу, і прямо ненавидять його своєю українською. Я мовчки посміхалася. Дід спитався, чи я німа. Ні, кажу, не німа, я лікар, і раджу вам випити валеріани щоб попустило, дід закляк і відстав, а я пішла геть))

про борзий Бердянськ

Ціни - капєц. Курники з ліжками, що розвалюються, по 70 грн/доба з 1 особи.
Мої подружки їхали в цивільне місце, попередньо домовлялися про ціну 300 грн за двомісний номер, коли приїхали, виявилося, що вже 400, господарка двору навіть не телефонувала, щоб попередити про підвищення ціни. Вільних місць дуже мало, на косі двомісні номери по 600 грн. На пляжі на косі в понеділок об 11.00 ледь знайшла вільне місце для парковки. В АТБ ціни +20% від наших і черги на годину.
Український Бердянськ передає привіт асвабаждьоннаму Криму!

Ніжна тема))

КОГДА МУЖЧИНА ОБНИМАЕТ ЖЕНЩИНУ
Когда мужчина тихо подходит сзади и обнимает женщину, то ОН своими руками замыкает Круг… Её круг и свой… Круг нежности, тепла… понимания… защиты… И в самый центр этого живого круга ОН помещает женщину… Тем самым ОН невольно показывает, что сейчас ОНА - центр его Вселенной… Мужчина обнимает женщину и молчит… Молчит и женщина… ОНА ощущает, как тёплые токи исходят от этих горячих и молчаливых рук…
Когда мужчина обнимает женщину, то у неё вырастают в этот миг крылья… В этом кругу ей спокойно … Уютно… ОНА тает от этой молчаливой нежности, как сахарный песок… Кто ОНА сейчас, стоящая в центре его живого круга?
Что ОНА чувствует? Кто ОНА в этот миг?
Женщина или девочка? Любимая или любящая… Тишина… лёгким пледом недосказанности укрывает плечи женщины… и скрывает от мужчины её мысли… или уже не скрывает? Ведь ОН сейчас просто обнимает её… защищает её от внешнего мира… где так холодно и зябко… А здесь… в его руках — тепло и уютно… Защищёно… И спокойно… Всё то, что женщина так невольно ищет… так ждёт и надеется...
Почаще обнимайте женщину… Введите её в центр своего круга… Возвышайте её всегда своей щемящей дрожью чувственной нежности… Просто любите её… Ей так это необходимо… В равной степени, как это необходимо сейчас и вам …
Дэйвид Тумаринсон

Діло було позавчора...

Начиталася я нашої дівчинки http://blog.i.ua/user/761746/1937097 , як часто буває, сидячи у автівці, трохи задумалася, згадала, як сама розлучалася, як до суду ходила, як на аліменти досі не подала, задовольняючися досі шістьма сотнями на місяць, що їх батько дитини "благородно" щомісяця скидає на мою приват-карту... Знову задумалася, чи не попсувати собі карму, все-таки подавши? Але згадала судові тяганини і подумала, що, мабуть, не варто, бо це втрачання часу. Ми ж горді, ми ж самі впораємося...
Глип на годинника: вже полудень, на мене люди скоро чекатимуть, треба їхати, досить мріяти. Завелася... задня передача... Тут необхідно вставити, що я дуже уважна водійка, однаково гарно їжджу передом та задом, все обдивляюся перед тим, як рушити з місця... Трохи газу.. Пумс! В щось вперлася... Постать, чоловік якийсь... Глушу, виходжу. Бльо... Колишній! Власною персоною. В якихось сільських спортивках з лампасами, морда радісно-допитлива така... Питаю, що під колеса сунешся... Каже, побачив, гарну кралю в білій машинці, почав ближче приглядатися, схожа на мене, підходив потихеньку, щоб позирити, не побачив, як вогні задньої передачі на машині загорілися)))) А тут поліція під'їхала, кажуть, бачили наїзд, давайте протокол складемо. Треба віддати належне колишньому, він відповів, що все ок, наїзду не було, я не рухалася, то він надто швидко до мене біг, і взагалі ми родичі.... Хвала Господу, правоохоронці нас покинули, бо він без претензій, на машині лише пилючка стерта... Я згодом, звісно (!) трохи побурчала, що нормальні люди підходять спереду, а не крадуться, як невідомо хто...
Отаке буває! Можна подумки людину притягнути!
Щастя вам, не сваріться з колишніми! Бо можуть знадобитися в неочікувану мить.

І ще про те гучне перейменування)

Ruslan Gorovyi

- Вася, што дєлать? Как бить?
Коля роздивлявся написану на клаптику паперу адресу і крутив в руках навігатор.
- Та худлі ти, вбивай, Київ, проспект Бан…
- Да тіхо ти, дебіл, - заволав Коля і міцніше закрив вікно, - услишут же ж.
- Кто?
- Хуй в пальто, ФСБшники.
- Шо услишуть?
- То шо ти хотів сказать. Услишуть і посодють. Прападьом нізагрош.
- Так а што дєлать? Ми што будєм тут на граніце цільний дєнь стоять?
- Нє знаю. Ладно, щас.
Коля дрожащіми пальцями почав набирати адресу.
- Б, А, Н, Д Е- почав виговорювати букви навігатор.
- А-а-а! Нізахєр пропадать,- завищав Коля і відкривши вікно викинув туди навігатора.
В наступну мить він побачив прикордонника, шо прямував до машини.
- Шо з бумажкою робить, Вася?
- Їж бігом.
Коля зачавкав папірцем.
- Добрий день. Прикордонний контроль расійскаї хвєдєрації. Куда путь дєржим?
- В Кієв, - пробубнів Вася.
- Адрєс?
- Проспект Бандери, вісім, - прошепотів Коля і обісрався.

Віршата

Юрко Космина
7 год. · Kyiv, Kiev ·
Московський проспект у Києві таки перейменували на честь Бандери:
ридали з горя ватні мавпи
пукан горів немов пропан
коли Москву стирав із мапи
Степан