От того, что эпизод с распятием мальчика в Славянске придуман Первым каналом, это преступление украинских палачей не становится менее страшным. (Е.Шестаков)

Кузьма «Скрябін» до Путіна: Чуєш, ти, хворий покидьку! Україна посилає тебе!

Андрій і далі не соромився різких висловів.

«Над нами нависає біда. Але найбільша біда в тому, що більшість все ще не розуміє, що робиться. Ми не боїмося смерті, але боїмося війни. Бо війна від нас не залежить», — зазначив він.
Лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко не став стримуватися на концерті у Тернополі та обізвав російського президента Путіна гумовою бабою. Однак цього Скрябіну здалося замало, і він назвав Путіна ще й гумовою свинею.

Це сталося під час виступу гурту на тернопільському фестивалі «Файне Місто»
.
«Той чоловік, який допоміг зрозуміти, що ми українці єдині, це не чоловік. Це баба, та й то не справжня, а гумова. Ми можемо цього гада надути, а можемо спустити, — зі сцени заявив Кузьма. — І взагалі він просто свиня, гумова свиня» – додав музикант і присвятив Путіну наступну пісню, під час виконання якої виніс на сцену гумову жінку.
Вже десь після першого куплету вона потрапила до рук натовпу, де гумове уособлення Путіна добряче пошматували.

«Чуєш, ти, хворий покидьку! Україна посилає тебе! Тернопіль каже тобі — йди на хєр!» – вигукнув Кузьма, а публіка підтримала.
Також між піснями Скрябін неодноразово звертався до теми політики.
«Над нами нависає біда. Але найбільша біда в тому, що більшість все ще не розуміє, що робиться. Ми не боїмося смерті, але боїмося війни. Бо війна від нас не залежить», — зазначив він.

«Запам'ятайте — нема добрих політиків. П'ять президентів намагалися довести нам, що у нас кльова країна, але вона кльова лише тут, серед простих людей. Великі люди великої країни, не слухайте нікого. Вони всі козли крім тих людей, які ходять по землі і відчувають її ногами», — зазначив Кузьма наостанок.

Знаете, чему детей учат сразу после того, как они встали на ноги? Причинно-следственной связи. Огонь обжигает, вода мокрая, стукнешь совочком соседа по песочнице – получишь сдачи. Это и есть базис нашей социализации – понимание того, что любое действие рождает реакцию. Импульс – ответ. И самое сложное в этом мире – общаться с людьми, у которых эта причинно-следственная связь отсутствует.

Пусть простят меня боги азбучных истин, но ленты соцсетей вынуждают снова проговаривать банальные вещи.

Первое. Галичане – русофобы, они еще в Великую Отечественную предали СССР

Напоминаю, Западную Украину присоединили к СССР в 1939-м году. Это присоединение запустило на землях Галичины процессы классовых чисток. В отличие от остальной Украины, эти земли не имели в запасе 20 лет на привыкание к новой социальной реальности. Не было временного лага, за которое выросло бы новое – лояльное Москве – поколение, как это происходило в других областях страны. Предать может только «свой», а для жителей Западной Украины Советский Союз уж точно не воспринимался как «родина». Мотивы людей, семьи которых за полтора года до войны раскулачили, выселили или отправили в колхозы, вряд ли лежат в области защиты государства, проделавшего все это. А потому во многом именно политика СССР была причиной, а действия западноукраинских повстанцев – следствием. А не наоборот.

Второе. Украина развалила СССР, «оттяпала Крым» и теперь мы лишь восстанавливаем справедливость

Напрягаемся и вспоминаем: основные идеологи распада СССР были не в Киеве, а в Москве. Первыми, кто объявил о своей независимости – еще до ГКЧП – были Прибалтика, Грузия, Молдавия и Армения. А первый Съезд народных депутатов РСФСР принял декларацию о государственном суверенитете 12 июня 1990 – на месяц с небольшим раньше, чем это сделал Верховный совет УССР (16 июля). Причиной была борьба Бориса Ельцина с Михаилом Горбачевым. Следствием – парад суверенитетов.

Третье. Майдан устроил переворот в Киеве, а потому Москва не связана с Украиной обязательствами по соблюдению территориальной целостности

Договоры о границах подписываются правительствами, но заключаются с государством. Смена власти, военный переворот, землетрясения, вторжение инопланетян и падение астероидов на этот вопрос никак не влияют. Если Москва считает, что в Киеве был переворот, то она – вместе с остальными гарантами украинских границ в лице Вашингтона и Лондона (привет, Будапештский меморандум) – должна настаивать на прозрачном и открытом избрании легитимной власти. Обязательства в отношении границ не отменяются, покуда государство продолжает существовать как субъект международного права. И даже переворот (если уж так кому-то нравится термин) государство не обнуляет.

Четвертое. Никакой аннексии Крыма не было, потому что Москва присоединяла к тому моменту уже независимый полуостров

Давайте по порядку: в ночь на 27 февраля был захвачен крымский парламент и Совмин, а лишь затем депутаты назначили референдум о статусе полуострова. А «декларация о независимости АРК и Севастополя» была принята крымскими депутатами и вовсе 11 марта – уже после того, как российские войска две недели разгуливали по улицам крымских городов. Даты вне политики: сперва захват органов власти и ввод войск (или вывод их из казарм ЧФ, что ничего не меняет), а только потом – смена гражданства для территории. В такой ситуации говорить о правовом характере объявления независимости (даже если оставить в стороне все остальные нюансы) даже как-то неловко.

Пятое. Если бы полуостров не сменил гражданство, его бы ожидала судьба Донбасса

Крым не мог бы стать Донбассом именно потому, что без Крыма не было бы Донбасса. Именно отсюда ехали в восточные области все те люди, с которыми теперь на пресс-конференциях ругается Кургинян, обвиняя в сдаче Славянска. Именно Крым дал им надежду, что на Востоке Украины будет аналогичный сценарий. Не было бы Крыма – не было бы и «ДНР» с «ЛНР».

Шестое. Добровольцы из России приехали защищать регион от агрессии Киева

Люди, утверждающие подобное, словно не замечают, что Донбасс превратился в «горячую» точку лишь после появления там российского оружия и добровольцев-«реконструкторов». И если бы Москва, Януковичи и региональные царьки не решились зажечь фитиль, то Донецк и Луганск жили бы обычной жизнью – привыкая к новым элитам. Потому что все последние 23 года главный запрос региона – это стабильность (которую не случайно водружали на политический щит все местные политические выходцы). В конце концов, перед глазами есть пример Днепропетровска, который еще недавно давал социологам 12% сепаратистских настроений, а сегодня превратился чуть ли не в базу украинского госстроительства. Именно потому, что региональные власти принесли сюда стабильность – столь ценную на фоне контраста с соседними областями.

Седьмое. Если бы не российское вмешательство, то Крым и Донбасс оказались под властью националистов

Что ж, повторение мать учения: на президентских выборах главные идеологи этнического украинского национализма – Ярош и Тягнибок – набрали в районе статистической погрешности и уступили даже бизнесмену Вадиму Рабиновичу. А Порошенко под категорию этнонационализма уж никак не попадает. Ему можно приписать разве что национализм политический и гражданский, но это, извините, составляющая абсолютно любой страны в мире. Включая Россию.

Восьмое. Киев не хочет садиться за стол переговоров с Донбассом

Я бы понял этот аргумент, если бы мне объяснили, с кем именно вести переговоры. Пока же вся ситуация в регионе напоминает первую чеченскую – несколько полевых командиров, каждый из которых не имеет влияния на соседей. К тому же самые влиятельные люди в «ДНР» – Игорь Стрелков и Александр Бородай – вообще не имеют украинских паспортов. Как можно вести переговоры о будущем региона, который Киев считает частью Украины, с вооруженными иностранцами?

Девятое. Вы ругаете Януковича, а он, между тем, Майдан танками не разгонял

Я что-то не могу вспомнить на вооружении активистов Майдана гранатометы, ПЗРК, танки и БМП. Если кто видел – пусть освежит мою память. Вся статистика погибших людей в Киеве свидетельствует, что основными жертвами были демонстранты, а не силовики (105 гражданских и 20 правоохранителей).

Десятое. Ну и чего вы добились своим Майданом? Стреляли в Януковича, а попали в государство

Ну, в этом, быть может, и есть разница между двумя странами. В российской традиции государство само по себе цель и ценность, а для украинцев это средство развития человеческого капитала. Если госмашина служит для дерибана и проедания, то в топку такую госмашину. Если государство нужно лишь для коллективного «януковича», то, значит, это государство нужно пересобрать. Вот именно этим Украина сейчас и занимается. А благодаря позиции Кремля весь этот процесс приобрел очертания национально-освободительной борьбы.

И последнее

Вот, мол, говорят, если бы Януковича не трогали, то все бы осталось, как было. Так вот – не осталось. Майдан случился бы в перевыборном 2015-м. И точно так же бы случился и Крым. Впрочем, как и Донбасс – вряд ли люди, приложившие столько усилий для превращения страны в ООО, согласились бы уступить власть на выборах. Майдана не могло не быть – Украина была съедена до костей: ресурс сохранения былой парадигмы был исчерпан. Коллективный «янукович» лишь ускорил процесс, но он его не мог предотвратить. Потому что история, как это не удивительно для кого-то прозвучит, развивается не в категориях желаемого, а в категориях логичного. И чем быстрее вы это поймете на примере Украины, тем скорее начнете замечать, что именно сегодня происходит с Россией.

https://www.facebook.com/borislav.bereza/posts/921828244509949

Урааааааааааа!!!!!

Силами Дніпропетровської ОДА людина на волі!!!!!!!!

Всім дяка за небайдужість! 

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=686299111451989&set=a.529796783768890.1073741827.100002157183088&type=1

Его взяли на днях, когда он приехал в Луганский супермаркет АТБ, чтобы уволиться. Он работал заместителем управляющего. Директор АТБ сдала его ЛНР-овцам прямо там, на месте.

Александр Мангуш:
Хочу заметить, что похищенный террористами ЛНР Александр Добылев не скрывал своего патриотизма и часто ссорился с сотрудниками магазина АТБ. Некоторые из работников даже угрожали ему физической расправой за его убеждения. Александр приехал в Луганск с целью уволиться с магазина АТБ, забрать зарплату, трудовую и мед книгу. Когда мы позвонили в магазин, охранник ответил нам, что его нет, после чего всё-таки признался, что его «арестовало ополчение ЛНР». Мы связались с управляющей магазина Поляковой Любовью Николаевной (имя узнали позже), которая сказала, что за «бывших сотрудников они не несут ответственности», а уволили его через 10 минут после «ареста». На просьбы предоставить видеозаписи с камер наблюдения магазина и прилегающей территории мы получили отказ со словами «не лезьте сюда», кучу оскорблений, криков и угроз, мол, «сейчас позвоним ЛНР», после чего они бросили трубку. У Александра дома осталась жена и маленькая дочь.
Вчера стало известно, что директор АТБ звонила ЛНР-овцам и рассказала, что ей угрожает Правый сектор, заверила террористов, что Добылев с ними связан. Затем террористы вломились в квартиру Добылева, устроили погром. Нашли флаг УПА.
Теперь единственное, что может помочь этому человеку - не журналисту, не афганцу, и даже без связей с бандитами, просто человеку это огласка и привлечения внимания. Были случаи, когда просто распространение постов в Интернете спасало кому-то жизнь.
Надежда Паливода

Зараз дуже багато негативної інформації. А ще більше ТРОЛІВ які працюють на зарплаті ПУТЛЄРА. Ця інфа ПРЯМО впливає на нашу психіку, а результат депресія, поганий настрій, страх , стрес. Мені вам розповідати. Потрібно щось робити. ТЕРМІНОВО!!!!!
Якщо ви не можете забрати та зупинити негативний інфопоток, боремся по-іншому.
Просто після новини ВІДПОВІДАЄМО на питання:
1. Чи ви ОСОБИСТО можете вплинути на цю подію? Як?
2. Чи ви впевнені , що це правда - тролей БАГАТО?
3. Що дасть якщо ви почнете психувати , нервувати на цю новину?
4. То як особисто можете вплинути на подію, яка сталася????
5. Чи варте ваше здоровя тій подіїї, на яку вплинути НЕ можете???

 Головне, давайте  НЕ будемо один одному псувати здоров'я - НЕ перепощувати ПОГАНЕ, навіть якщо ВИ впевнені, що це 100% правда. Що це змінить? Ніц, але ТРОЛІ залишаться без роботи.... 

Що можна добавити?

Ми переможемо!

Утримання в плєну Надєжди Савченко займає першочергову увагу дєдушки, а разом з ним дедалі більшої частини небайдужих громадян по всьому світу. В її становищі, к сожалєнію, нічого на краще не змінилося - консула пятий день до неї не пускають, адвокатів не пускають, побачень з родичами не дають. І вездє брехня, брехня і брехня.

Сначала кацапи віздє хвалилися - захвачена ізвесная украинская убійца рассейских журналистов. Потом, як їх спитали, а як она попала в Воронєж, почухали ватні голови і видали: а ето она сама к нам прішла. Как беженка. Поки світ реготав над цією хуйньою, дєдушка дуже тривожився - значить уламують Надю на сотруднічество і заставляють виступить з заявою, шо вона сама бєжала від кієвской хунти. Які методи могли прімінять до дитини, дєдушка навіть думати не хоче.

Вчора дєдушка вздохнув облєгчонно - запущена версія, шо Надя якоби лічно, з пісталєтом наперевес, вела массіроване наступлєніє на Москву і єйо єлє-єлє удалось остановить за каких-то 500 км от первопрестольной. Значить не ламається дівчинка і на сотруднічество не йде, раз пішла така риторика.

Держим за нашу героїню кулаки і помагаєм святій справі її звільнення хто чим може. Не забуваючи також, що орки не її одну держать в свойом плєну і визволить нада всіх.

Ідьом дальше. Хуйло, як і ожидалося, вигулькнув у Бразілії, де получив указаніє вбухать хуєву тучу мільярдів в подготовку слєдующого чемпіоната міра по футболу. Вперьод і с песнєй, каже дєдушка, которий традиційно вітає любі масштабні проекти, де згорять бюджетні средства Хуйлостана.

Дєдушка с нєдоуменієм взірає на стєнанія окремих небайдужих громадян по поводу встречі Хуйла і Меркель. Ревниві коментарії по поводу как Хуйло обнімал Меркель і как она єму улибалась дуже нагадують дєдушке поведінку закомплексованих юнцов, которі закатують сцени ревності своїм нєвестам лише за то, шо їм хтото там на вулиці не так поулибався. Не будьте дітьми, поучає дєдушка і нагадує - в політіке самі хуйові дєлішкі обдєлуються тайно, тоді як ніхто не бачить, а не на трибунах стадіона. Янукович, которий тайно отдался Хуйлу тому прімер.

І вообще, в международних дєлах нема нєвест і женіхов, а єслі і єсть, то ревнувать должен не Порох, а Барак Хусейнович. Которий, я думаю, в еті минути улибаясь читає розпечатку разговора Меркель з Хуйлом. Ото нехай в Америки голова болить як обезвредить Хуйла з його нєпрілічними домаганіями, а нам своє робить. Как подобаєт сильним і уверенним в сєбе людям, а не прищавим юнцам.

Вчора наблюдалася масірувана атака інформаційними вбросами со сторони Хуйлостана. Утверждалося, шо якоби українська артілєрія обстріляла Ростовську область, єсть убитий. Це визвало шквал істєрічеських заяв со сторони МІДа Хуйлостана, а также ряд громких заявлєній со сторони хуйлостанських любітєлєй дєшового піара. Увечері распространилася інфа, шо наканунє ночью, оказується, должна була начаться война. Друзі, сохраняйте в таких случаях хладнокровіє. Єслі Хуйло здуру введьот войска, то значить будем воювать по-іному. Цим він лише приблизить свій бесславний конєц. Но нахуя підігрувать врагам і устраювать паніку. От панікою і істєрікою ми нашій армії точно не поможемо.

Берем пример з народу Ізраїля, який безоговорочно піддержує свою армію, паніці не поддається, хіба шо якась мама тишком поплаче, але так, шоб син-воїн цього не бачив.

В Іраку усілюються центробежні тенденції, которі в результаті грозять розпадом країни на три часті: на Курдистан, а также на шиїтський і суннітський Іраки. Но еті тенденції наблюдаються вже десять років, так шо з виводами поспішать не будемо. Однако, на ескалацію напряжонності в Іраку чутко реагують нафтові ринки, шо заважає проводити політику її здешевлення.

Так, початок тижня продємострірував нєкоторе підвищення вартості нафти - на 0.13%, ціна составила 107,40 долларов за барель. Дєд думає, шо ринок ще не встиг одреагірувать на заявлєніє глави МЗС Ірана Джавада Заріфа про существенний прогрес в переговорах у Відні. Нагадую небайдужим громадянам, шо у Відні продолжаються переговори по ядерній програмі Ірана і в случаї їх успішного завершенія 20 липня, на ринок начне поступати дохуя свежей вкусной іранской нєфті. Такім образом, через дохуя нєфті аналітіки прогнозірують з осені її существенне подешевлення.

Вчора на узкопрофесіональних сайтах Хуйлостана появилося перше панічне сообщеніє, шо США за останні місяці без предупреждєнія нарастило видобуток власної нафти і по обйомам вже випередило не лише Хуйлостан, но і Саудовську Аравію по факту достигнув уровня 14 млн. барелів в день. Експерти в Хуйлостані пріунилі в ахує, в то время как многомілліонна вата продолжає с упоєнієм дрочить на парадний портрет любимого Хуйла.

Приз дєдушкиних сімпатій "Так дєржать" уходить в город Ростов тамошнім шахтьорам, которі вчора вийшли на мітінг з требованієм виплатить зарплату. І разрушили етім поступком два міфа: 1. Шо в Хуйлостані всьо економічеські заєбісь; 2. Шо в Хуйлостані всє всєм довольни, а хто нєдоволєн - помалкує в тряпочку, або сидить в тюрмі.

Дєдушка нє наївний романтік і не вірить, шо похорони Новодворської стануть похоронами режиму Хуйла, но єслі єсть в Хуйлостані порядні люди, они обязані прийти на прощання з бабушкой русской революції. Хуйло щас вніматєльно стежить - скока іх прідьот. І від того "скока" може багато шо залежати.

Дєдушка не може пройти мимо тєми вчорашнього фіналу ЧМ-14. Як і многі в Україні в плані симпатій дєдушка ізвращенєц, бо болів вчора за зборну Германії і лічно за Мессі. Побідила Германія, но і Мессі став лучшим футболістом чемпіоната, так шо дєдушка цим чемпіонатом впонє доволєн.

Дєдушка сам в футбол грає не очень, но дуже любить і до сіх пор с удовольствієм пинає мяч на позіції правого полузащітніка. В свободне от хазяйства время, конєшно. Так от які мислі приходять в связі с футболом - єслі ви граєте в команді і під час гри сретеся один з одним і во всьом обвіняєте капітана, ви скоріше за все програєте. І напротів, даже посредственні гравці, которі помагають одне одному, грають весело і с огоньком, можуть розбомбити тітулованих соперніків.

Я це до чого - кагда іде война, обвінєнія в адрес наших основних ігроков ділу перемоги ніяк не поможуть. Дєдушка не протів критики - він сам так огріє любого, шо не поздоровиться. Но тільки за діло, в плані так сказать ободряющей ломотерапії. Однако, кагда іде явний фейковий вброс, а окремі небайдужі громадяни начинають нагнітать істєрику, в дєдушки рождається предположеніє, шо це або враг, або полєзний врагу ідіот.

Кроме того, по моїм наблюдєніям руководство страни таки работає. Трудно, блядь, с ошибками, но работає на нашу перемогу. Дєдушка щита, шо крітікувать їх можна і нужно. Однако по дєлу і без істєріки. От як переможемо, то можна буде їх всіх одхуярить за допущені ошибки, видать по медалі і отправить нахуй, на заслужений отдих. Так, як це зробили британці з Черчілєм у 1945 году, кагда прем'єр-победітєль у самій страшній войні проїбав вибори у собственних граждан.

І помним ще про один момент - любимий Хуйлом Геббельс казав: "Чем чудовіщнєє ложь, тєм легче в нєйо вєрят". Отсюда розумні люди дєлают вивод: чим страшніша новина, тим більше вероятность, шо це фейк.

Так шо не псіхуєм, занімаємся спортом, любим ближніх, держим кулаки за Надю, помагаєм армії і читаєм Мурзікньюс.

І гуртом стежим, шоб парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1511844802383031&id=100006725776067

Отже, кляті підступні москалі зняли фільму про “русскава лєгєндарнава багатыря» Ивана Паддубнава! - Ах ви ж падлюки, трясця вашій матері… Який він вам руський багатирь, бля?

Іван Максимович Піддубний… Шестикратний чемпіон світу, впродовж 25-ти років – найсильніша і найнепереможніша людина у світі… Чистий, стерильний українець на тисячу відсотків… Коли йому в паспорті написали: “Поддубный. Русский», то він власноруч у паспорті виправив на: “Піддубний. Українець”…

Від Росії йому дісталися тільки допити в застінках НКВД в 1937-му році, де його питали розкальонним паяльником і ще один арешт по закінченню Другої світової, якоби за співпрацю з німцями. Хоча він з ними не співпрацював, а на війну не пішов, бо був уже дідом в цей час. Німці його так поважали, що дозволили носити відкрито орден Червоного прапора. Запрошували до Берліну вчити німецько-фашистських бійців борьбі. Ну він відмовився. Під час окупації в Єйську Краснодарського краю він працював в більярдному клубі вишибалою. Викидав з клубу по десять п’яних німців однією рукою, ну вони йому за це нічого не робили, їм це даже наравилося…

Боролися в ті часи в таких спеціальних тріко, тіпа нераздєльного купальніка… Зараз в такій уніформі тебе б пустили хіба в ночний клуб “Матроская тішина”, та й то з “напарником”, а на змагання б не пустили, а сказали: пашол нахуй підар отсюда… Нрави помінялися просто… Ну я й не пробував…

А ще Іван Піддубний – мій земляк. Народився він в селі Красьоновка Золотоніського повіту Полтавської губернії. Нині – Черкаської області, Чорнобаївського району. Це моя родіна. СМТ Чорнобай – це щось тіпа Борисполя времьон упадка. Етимологія, вообще-то цікава штука (це ліричне отступлєніє). Коли мені в армію приходили листи з дому, то всі думали, що я чеченець, або черкес… Самі подумайте: Черкаська область (черкеси), Чорнобаївський район (Чорний Бай – явна монголо-татарщина), село Ірклій (Ір-Клій), та ще й прізвище Чепин-Ага)!!! Пістєц… В мене напрімєр, і досі на отдєльних участках не росте борода: наслєдії колоніальной експлутації з боку тюрксько-татарського етносу, навєрно… Причому в ушах росте, і в носі – тоже, а на бороді – ні… Вопіюща несправедливість… Але то – преходяще… Я змирився з історичною необратімостю давно вже… У нас там багато народу походило: від сарматів і печенігів до скіфів і чеченців, які на зорі 90-х приїхали контролірувать доходний Іркліївський рибколгосп, але, слава Богу, поспивалися й асімілірувалися… І зараз вже ніхто й не пригадає, де воно бувший чеченець, а де обичний алкоголік-абориген, алах акбар, так сказать…

Щороку в Красенівці (Красьоновка, - всі так кажуть), рідному селі Піддубного проводяться всеукраїнські змагання… Я там також був раза два. Ну оба раза – неудачно… Один раз я рішив взять участь в соревнованіях мєсних силачів, ну по дорозі мене соблазнили юшкою з дресірованих йоршів і самогонкою першого отжиму в собствєнном соку. Я справедливо розсудив, що змагання імені Піддубного бувають кожен год, а юшка з дресірованих йоршів – хтозна коли ще трапиться… Як показало врем’я, я був не прав. Бо юшка з йоршів в наступні місяці була пошти кожен день, а самогонка – даже по нєскольку раз в сутки, ну то вже історичні нюанси… Коли я добрався до соревнованій, то вони вже закончились, слава Богу, хотя я був в той момент готов побороть самого Піддубного, причому запросто… По-крайнєй мєрє, так мені казалося.

На подіумі зобралися силачі з усієї України, а також мєсні пожилі (і юні тоже) алкоголіки. Силачі гнули підкови, а алкоголіки питались зубами перекусить металічеську гривню, по чийомусь дурному прімєру… Я встав в общу очередь і попав на гривню. Попробував її перекусить і сразу пойняв: не мойо… (досі зуби болять при одному тільки воспоминанії)…

Наступного разу я тоже туди їхав, ну мені, замість цього, пообіщали показать дресірованого вовка на цепу на спасатєльній станції… Мій кум сказав, що вовк розміром з слона і коли кусає цеп своїми зубами, то аж іскри йдуть цілими снопами… Насправді, вовк сидів у клітці і їв якийсь твердий біляш, він був грусний і сірий, як обичний вовк… Коло вовка в клітці чогось лежала книжка “Маладая гвардія” Алєксандра Фадєєва, слєгка покусана…

А ще на змаганнях імені Піддубного проводиться ігріва колгоспна лотерея. Там можна виграть, напрімєр, цілу живу свинюку, або таку рєдкосну вешч, як мішок комбікорму… Колись помню одна дитина дуже хотіла виграть красіву розову куклу Барбі в коробці, з розовою мебеллю. Але замість цього виграла літрову банку свинячого смальцю… Бінго, блять!... То дитині це дуже не понаравилось і вона сильно плакала, а мамка її втішала і казала: перестань, лучше чєм нічєго… І обіщала купить їй справжню Барбі у Черкасах…

В общим, за москалями треба пристально слідить… Бо сьогодні у них Піддубний – руський багататирь… А завтра – Майк Тайсон-Суздальский, і Клічко – Новгородський (причому, всьо-равно який, бо для 99-ти процентів населення землі вони абсолютно однакові, Клічко – то й Клічко)…

Для руських я нагадую, що у них із “багатирєй” тікі Іван-дурак і Ємеля… Ілья Муромець тоже наш, кстаті… Це я так, на всякий случай предупреждаю. На будуще… Він в Лаврі похований, я бачив. В якихсь пещерах – в дальніх чи ближніх – точно не помню, ну точно – там… Впродовж 5-ти років я ходив в Лавру в історичну бібліотеку. Ну доходив рідко, бо перед Лаврою іногда продавали пиво з бочки. Це сильно отвлікало од науки…

А, ну ще Ніколай Валуєв є у них… Ну його видову прінадлєжность опреділить сложно… Якась помісь православ’я і снєжного чєловєка…

А про Івана Максимовича Піддубного ми пам’ятаємо! Наш він, рідний! Героям слава!

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/788669004511124:0