Як шалені білочки

Шашлики сьогодні знову накрилися, але чи нам бути в печалі?

За пів-години зібралися з малою та її подружкою в бучанський міський парк. Люблю це місце і це місто, завжди чисто, дороги відремонтовані, люди усміхнені та доброзичливі.

Французький дворік в самому центрі:

Хто захоплюється рунологією, мабуть, чув про Одіна. А ось таким його побачив скульптор прямо під величезним дубом:

Арка закоханих. Кажуть, під нею треба цілуватися. Для чого, не в курсі.

Не знаю, хто така, може, навіть Фрея. Однозначно показана мудра (бо з совиним лицем) жінка.

Розкриваєм вічну тему:

Як сказала моя мала, добре, що русалка на острівку, бо біля неї би зараз були всі бучанські дядьки.

А це яісь коні, не знаю, хто такі. Вершниці мої, рідні :)

В канаві золоті рибки

А тепер: головна мета нашої подорожі - екстрім-парк "Шалена білка"

Як же ж моя принцеса нила на тій трасі! Але я пишаюся тим, що, ниючи, воно ішло вперед, і навіть на думці не мало повернутися і піти геть. Я морально підтримувала знизу.

Знімати здогадалася вже запізно, ось тут хвилинка фіналу:

Інтерв'ю одразу після приземлення можна глянути на моїй сторінці в мордокнизі, там 15 секунд емоцій )))))))). Вже години три красується.

Прейскурант парку:

І ще знайшла чудове місце для пікніків. Як завжди в Бучі: чисто та позитивно. Судячи з пари головешок, там хтось вже сезон відкрив. І пісенька класна з правильною самооцінкою))

І частинка мене наостанок. Щоб не казали, що не викладаю :)