хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

puzyrek

попередня
наступна

Не забывайте, что бабушки и дедушки защищали нас на войне

Все мы знаем, кого всегда можно встретить в поликлинике, кто задерживает очереди, кто переспрашивает по несколько раз и все равно забывает, кто долго поднимается по лестнице и не дает молодым дорогу. Да, это они - наши бабушки и дедушки. Они бывают разные - тихие, милые, ворчливые, иногда грубые, но все же именно они защищали нас на войне, на их долю выпало восстановление мирной жизни, это они поднимали наших мам и пап, это мы им ОБЯЗАНЫ своим детством. А сегодня в очереди за талоном ко мне подошла бабушка лет 80-85 и спросила "кто крайний". У меня даже язык не повернулся ответить, что это я. Я громко сказала впереди стоящим, что бабушку надо пропустить без очереди. Я была потрясена,когда никто ей не уступил, а ведь передо мной было несколько человек! Она подошла ко второму окошку, но и там ей преградила дорогу женщина ей в дочки годившаяся. Бабушка оказалась из скромных, она тихенько простояла всю очередь (естественно, я ей уступила).

Мне 25 лет и мне страшно за наших людей. Старики как дети, но ведь детям -все лучшее, так давайте же сделаем то, что в наших силах - проявляйте уважение к дедушкам и бабушкам. Через несколько лет мы будем такими же, так давайте уже сейчас обеспечим себе ДОСТОЙНУЮ старость.
4

Коментарі

Гість: fox-rtf

113.03.12, 12:06

этого призывом не добешься этому воспитывать надо вот к примеру если едет мать с ребенком и садин ребенка на сидение а сама стоит думаете потом этот ребенок будет уступать место старшим чтото соневаюсь нет чтобы састь самой а ребенка на руки взять чтобы понимал что старшие тоже посидеть хотят и что у них ноги могу болеть им тд

    213.03.12, 12:12

    Поважати старість треба, ніхто не сперечається, але є розумні межі цієї поваги. Поступитися місцем в транспорті, допомогти піднятися сходами, донести важку сумку це одне. Але пропускати в черзі з якої такої радості? У пенсіонерів побільше часу ніж у працюючих людей, а нахабства вагон. Ви коли-небудь пробували в поліклініці пробитися крізь чергу "бабусь-кульбабок"?
    А тих хто справді захищав нас на війні практично вже не лишилось. Сучасні бабусі-дідусі це максимум "діти війни"

      313.03.12, 12:13

      А вот вторая сторона медали, которая тоже имеет место быть.
      За кило прелой гречки и бутылку просроченного постного масла это гордое неподкупное поколение победителей и героев отдало на выборах мэра свой город на растерзание шизофренику, вору и наркоману.

        413.03.12, 12:19Відповідь на 3 від Золото 750*

        Спаси страну. Спрячь бабушкин паспорт (с)

          513.03.12, 12:23Відповідь на 4 від tanjuwa

          Спаси страну. Спрячь бабушкин паспорт (с)

            613.03.12, 12:24Відповідь на 4 від tanjuwa

            Как у тебя дела? Защищаться уже надумала?

              713.03.12, 12:32Відповідь на 6 від Золото 750*

              Якщо все складеться (з моїм єврейським щастям я вже ні у шо не вірю) то до кінця весняного семестру маю встигнути. Зараз дисер дочитують старші колеги, потім передзахист і кілька місяців боротьби з бюрократами.

                813.03.12, 12:34Відповідь на 7 від tanjuwa

                Якщо все складеться (з моїм єврейським щастям я вже ні у шо не вірю) то до кінця весняного семестру маю встигнути. Зараз дисер дочитують старші колеги, потім передзахист і кілька місяців боротьби з бюрократами.Сонечко, я щиро бажаю тобі успіху! Сподіваюсь, в тебе все вийде!
                Тримайся.

                  Гість: Ещё немножко

                  913.03.12, 12:37

                  Память о том что они воевали многим ещё не повод их уважать. Уважение идёт от внутреннего воспитания человека. Ежели человек обладает качествами, то он будет уважать не только ветеранов но и всех остальных.

                    1013.03.12, 12:44Відповідь на 8 від Золото 750*

                    В тому що вийде ніхто не сумнівається. Робота зроблена, по суті ніяких зауважень нема, лише дрібниці які стосуються формулювання і оформлення. Питання лише в термінах, бо у мене прямо карма якась - спочатку померла мій науковий керівник, потім завод з яким я співпрацювала закрився, тепер мого нового наукового керівника призначили в комісію по розробці закону про вищу освіту і у нього нема часу на мене...якби не все це я реально могла б захиститись ще півроку, а то і рік тому...

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна