Подорож у казку крізь музику здійснив гурт Elleven Project

                                                           Мелодійне звучання електроніки та драйвових гітарних рифів поєднав київський гурт Elleven Project. Дебютний альбом Polyhedron, що вийшов у світ в листопаді 2011 року вмістив у собі як веселі, так і сумні нотки. Тим самим змусив закохатись у їх музику з першого звуку.

На всі питання відповідав засновник проекту Гліб Пекуровський.

бази, на яку в один день прийшов я зі своїм тодішнім проектом. Варто відзначити, що в кращих традиціях та репетиційна база знаходилась в двоповерховому гаражі. Згодом йому самому довелося стати у тому гурті гітаристом. У 2008-му році ми з ним той гурт полишили, сформувавши ЕР. Вокалістка Аля Вардугіна була знайдена дуже просто - через оголошення. Я тоді був активним учасником однієї блог-платформи і певний час ми були знайомі віртуально, аж поки вона не прийшла на прослуховування.           

                - Бачила у вас на знімках з концерту ще барабанщика, він з якого гурту?    

живих виступах використовуємо сесійних музикантів. На презентації дебютника з нами був Рома Літинський, ударник гурту Холодне Сонце. Співпрацювати з ним плануємо і надалі.                                                

                - Ти згадував про минулий проект, що це було?                                                              

                - Це був майже стовідсотково електронний проект, що складався з мене - клавішника, вокаліста та гітариста, яких змінилося двоє, Нік став останнім. Проіснував проект близько 2 років, мав він назву Nowhereland.

                - А яка історія назви Elleven Project?  

                - Ця історія зараз прозвучить вперше. Був початок 2008 року, ми якраз шукали назву для проекту. Не хотілося чогось надто пафосного, водночас хотілося чогось інтернаціонального і простого.  І от я опинився в супермаркеті і, проходячи повз стелаж із CD побачив альбом проекту The Fellowship із назвою In Elven Lands. Але назву альбому я прочитав спочатку невірно як In Eleven Lands. А оскільки ми якраз шукали назву я подумав "Хм, Eleven. Те що треба". Ця назва потім затвердилася, згодом би додали другу літеру l і вона стала Elleven. Це зроблено через певну стилізацію, бо у багатьох шрифтах написання знаків 1 і l збігається. А ще згодом додався Project, бо нам стало відомо про існування декількох однойменних гуртів по світу і необхідно було щось до назви додати.   

                - До речі, у вас є музична освіта?          

роки провчився на звукорежисера. Але гітару він тримає в руках з дитинства.  Основна річ, яку потрібно розуміти, кажучи про музичну освіту - що освіта ця, перш за все, академічна. Світ так званої "естрадної музики" - не противага і не ворог академічний, це просто інші реалії з іншими вимогами.                                                 - Згідна з тобою. А яка основна освіта у вас?   

доступу". зараз навчаюся в аспірантурі, зайнятий адаптивним автоматичним управлінням та оптимізацією акустичних характеристик. Аля юрист за освітою, а Коля вчився 3 роки в ДАККІМі, має солідний досвід в звукових питаннях різного роду.               

                - Як проходив запис дебютного альбому?

  - Запис альбому тривав 6 років. Дався він з великими труднощами і взагалі дуже вимучений, бо зустрів низку проблем. Через це емоційних сил на його достойний піар майже не лишилося. Тому я дивлюсь на наступний альбом, на який вже є матеріал, як на новий старт. Як на доросліший альбом, що більше відповідатиме нам теперішнім.                             

               - Чому так довго? Записувати альбом так складно?   

                - Сам по собі запис - процес приємний і творчий. Водночас, 6 років витратилися на багато чого. Я спочатку був просто клавішником, про вокал навіть і не думав. Вістимо, почалася довжелезна епопея з пошуком вокалістів, яка закінчился тим, що були різні виконавці, але все було не те. І я тоді на 2 роки пішов і зайнявся вокалом.

Окрім того, за різних причин не завжди ладилася робота із людьми, що мали відповідати за безпосередній запис. Все закінчилося тим, що весь альбом довелося спродюсувати, записати і зводити мені самому.

Я не скаржуся, бо під кожен з цих етапів мені довелося само-розвиватися, але це забрало час. А ще під кінець цього терміну я одружився, і під впливом дружини я раптово записав альбом.

               - Дружина підтримує тебе?   

         - О так. І не дає лінуватися. По факту, вона перший слухач, бо знає пісні від найперших демо-записів. Все чує першою, і взагалі перший критик.

  - Це чудово. Ще хотіла спитати, як народжуються ідеї пісень?                                 

                - Я належу до того типу музикантів, в яких першою народжується музика - під пальцями. Гармонія на фортепіано, чи якась мелодія, абощо. Потім з цієї основи виростає повноцінне аранжування. Потім ходиш, наспівуєш під те, що вийшло і народжується так звана вокальна «риба». Під «рибу» підставляєш слова, що на твою думку підходять атмосфері пісні найбільше.

                Тому я не знаю, чи можу однозначно відповісти на питання про ідеї. Бо випадок, коли я свідомо намагаюсь написати пісню про щось конкретне, в мене не працює. А на першу музику першочергово впливає все ж настрій, з яким я сідаю за інструмент, чи якісь невербальні "думкоформи", але точно не ідеї. Ідеєю пісні оволодівають пізніше.  

                - Що у вашій музиці змінилось за час вашого існування?                                             

               - Як я вже казав, свого часу я був значно більше налаштований на електроніку, часом досить

похмуру. Ким би я не став потім, в оригіналі я був лиш клавішником. Згодом я став слухати значно більше гітарно-орієнтованої музики, часом відхиляючись до етнічної чи фолкової музики і ясна річ, що це відобразилося на тому, що створюю я сам. Polyhedron цим змінам гарний приклад: він все ще дуже електронний, але і важкої гітари там дай Боже кожному. Інколи це поєднання навіть призводить до того, що таку кількість електроніки і таку потужну гітару часом досить важко "узгодити", бо звуковий простір між двома вухами обмежений. 

                - До речі, який саме тираж у альбому?              

                - О, величезний, на півсвіту пороздавали по магазинам (усміхається). 150 штук. Насправді затрати, яких потребує процес тиражування дисків, ніколи не відіб'ються у випадку молодого проекту, та ще й у час безкоштовної музики у цифровому світі. Тому ми і виготовили лише 150 штук - для найзавзятіших шанувальників. Всі інші хай вільно скачують альбом з офіційного сайту ellevenproject.com і слухають, ми не жадібні.              

                - Яка ситуація з наступним альбомом? Чого чекати вашим слухачам та коли приблизно він вийде у світ? 

               - 6 років крутіння в голові переважно вельми похмурих і меланхолійних пісень з першого альбому призвели до того, що наразі я значною мірою налаштований на дещо світліший і оптимістичніший альбом. Якщо перший альбом дуже патетичний, концептуальний, епічний - то другий я бачу більш інтимним. Із досвіду першого альбому я зараз краще не називатиму строків.  Але я налаштований не затягувати. Можливо, не найближчими місяцями, але у осяжній перспективі.

                - Скільки у вас було концертів і в яких містах?

                - Та думаю з десяток набереться. Всі в Києві. Ніколи не виходило активно давати концерти приблизно через ті самі проблеми, через які затримувався дебютник. Сподіваюся цю ситуацію змінити звичайно.         

              -  Які курйозні ситуації у вас були?      

                - Ну, привіт МВС - одного разу з Колею побували в київському районному управлінні за гратами за вчинок, який не скоювали. Наша міліція нас береже, це правда.  

               - А що там сталось?      

                - Та, давня історія про розбиття в посольстві РФ вікна, коли ми якраз досить недалеко знаходились. Комусь було потрібно нашвидкуруч знайти винуватців і в них, очевидно, це вийшло.

                Ще був такий випадок, одного разу Коля одягнувся відьмою на Новорічну вечірку (усміхається). А на концертах зазвичай все добре проходить. Та в нас і не такий великий концертний досвід поки що. На все свій час.              

               - І на завершення: які у тебе мрії та плани на майбутнє?