Це іще не осінь…

Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.
ВІтер в підворотні згодом заночує,
Сирістю підступно нагонивши страх.

Це іще не осінь - відлітає літо.
Мружить сонце очі в безлічі промінь.
Це не дощ, а мряка. І перепочити
Заховались мрії у зрадливу тінь.

Хмари, мов химери, плинуть небокраєм.
Між землею й небом бавить вітром гай.
Вересень ногами босими ступає
Й осені на вушко шепче:"Зустрічай!"
ID: 887091
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.08.2020 12:01:26
© дата внесення змiн: 02.02.2022 15:05:42
автор: Тамара Шкіндер