Історії про Стасіка. Історія 2-га. "Стасік і Пастор"(закінчення)

початок тут: http://blog.i.ua/user/472206/36290/

...............

- Вживання алкоголю є пагубним для тебе. Тільки слово боже може врятувати твою душу й тіло. Тому краще сідай та слухай притчу, сповнену глибоким сакральним змістом….

                                   Притча про Жадібного Селянина.

Колись жив собі в одному селі чоловік, що мав будинок, дружину і дітей. Одного разу до нього прийшов Іісус й мовив таке: «Чоловіче, дозволь мені жити в твоєму домі». Селянин подумав і відповів: «Я б з радістю, та маю таку велику родину, що місця – обмаль. Куди ж я тебе поселити? Хіба що на горищі». «Добре, - відповів Іісус, - я поживу в тебе на горищі». Згодом до будинку селянина прийшов Диявол і влаштував там погром. Весь будинок перетворився на руїни, тільки горище залишилось цілим-невредимим. Тоді чоловік прийшов до Іісус й запитав, чому той не захистив його будинок від Диявола. Іісус відповів: «Ти пустив мене на горище, і я захистив горище. Якщо б ти пустив мене у весь свій дім, я б захистив його, і дім був би цілим».

Мораль:

Тож, впусти Іісуса до себе в гаманець, і тоді Іісус захистить твій гаманець від бідності й винагородить тебе заможністю! Халлілуйя! *

- Дай грошенят, Стасіку, на потреби святої церкви й повернеться тобі сторицею! – Проповідник лукаво й лагідно дивився на Стасіка й витягував вперед руку, в яку хотів отримати грошей.

- А скільки церкві потрібно грошей? – похмуро пробуркотів Стасік, він нарешті зрозумів мотиви Генерального Консула.

- Та хоча б гривень з 200, це потрібно в першу чергу тобі, пам’ятай! – голос Сандея ставав все більш чаруючим.

Раптом до голови Стасіка прийшла блискуча ідея.

- Давай зробимо так, шановний Консул: ти мені зараз збігаєш за пивом, а повернешся, отримаєш 200 гривень. Ну як? Допоможемо один одному! Халлілуйя, брате! – Стасік блефував, бо двохсот гривень в нього, звичайно, не було, а мав він лише  червонець.

- А на пиво грошей даш, чи за свої купляти треба? – боязливо перепитав святий дистриб’ютор божої істини.

- Звичайно дам, ось тобі 10 гривень, купиш  2 пляшки світлого й цигарок, ну й собі можеш безалкогольного взяти, ти ж не п’єш, - говорячи це, Стасік вже уявляв смак крижаного пива, - тільки швидше, бо я напівмертвий.

Генеральний Консул Господньої Амбассади на Землі і Ексклюзивний Дистриб’ютор Істини й Божої Любові в Київі, Київській області, а також у Чернівцях Сандей Аделаджа йшов по вулиці Київа, тримаючи в руці 10-ти гривенну купюру, й посміхався.

- Чєрвончік - теж непогано. Перший клієнт все-таки сьогодні, хоч щось видурив. І взагалі «с миру по нитке – священнику ряса». Але жадібні всі стали які, щоб червонець видурити півгодини лоха обробляв. Ну й місто цей Київ, у нас в Зімбабве простіше якось. Нічого, зараз до Льоні заїду, може чимось допоможе. Халлілуйя! – так промовляв сам до себе проповідник, все далі й далі позаду залишаючи ледь живого Стасіка, який ще не зовсім втратив надію похмілитися…

Тим часом Стасік сидів під парканом на вулиці Лєніна, дивився на проміні ранішнього київського сонця і сумно блював...