ем....завжди разом

скiльки себе пам'ятаю(це перiод
останнiх 7 рокiв,перiод за який я
став свoiдомою наволоччю-
мiзантропом)я iх носив...тобто
вони мене носили....а швидше ми
носилися вкупi....носилися як тi
придурки i чогось шукали...йшли
роки,ми були нерозлучними(ну
маже не розлучними)...люди
приходили i вiдходили,мiнялися
думки,принципи,книжки,але як не
дивно ми завжди були разом...не
сперечаюся наш вигляд за той час
змiнився,трохи постарiли,потрiпав
нас час так нiвроку...хоча то
таке...тай неодноразово
зраджували собi....поводили себе
як тi останнi мавпи,а потiм
перепрошували один одного i
знову пили пиво разом...ех...якшо
так подумати то ми певно i
помрем одночасно....хоча подивимся
хто кого переживе...сидимо зараз
знову разом....пэм чай(бо вже всi
грошi пропили,тай печінка протестує )я дивлюся на вас,а
ви такi менi милi i любi,що аж слiв
нема....ви такi....такi....такi як моя
душа...нещаснi,порепанi вiд часу i
поневiрянь....хм....а може ви i э
нею....