Знайшла цікавий (повчальний!!!) віршик, який ще в школі писала :)

Сижу я на зрізі і думку гадаю, Чого я не сокіл, чого не літаю, Що тут робити? Оце б полетіти До чистого неба за птичкою. Треба любити, кохати і всіх научати. Щоб все в нас родило, Щоб люди любили, Щоб знали, уміли, за ручку ходили. А як же нам жити, якщо не любити? Вмирати, дурити, в лікарні ходити? Не треба так жити, Нам треба любити, Любити, любити і ще раз ЛЮБИТИ!!!