Якщо відволіктися від примітивних форм Троллізма, як то - банальне безпосереднє заробляння бабла, або більш опесередковане набуття вигоди шляхом приналежності до кримінально-олігархічного клану або його обслуги, то в сухому остатку мотивів Правдивого Троля залишається щирий імпульс збереження власної ідентичності. Ібо мало мати владу та гроші - а ще й вкрай необхідно блюсти власну значущість. І ось тільки уявіть собі - всю дорогу ти був Нереально Крут на фоні Лохів і Бидла, і аж раптом все круто міняється в житті. Якщо взяти прикладом неформального тролячого короля М.Задорнова, то його особиста блискавична метаморфоза втілилась у формі миттєвого скачка від, майже, Слов"янського Божества до Пердящего Підстаркуватого Маразматика. Тому так очевидно зрозуміла і очікувана ця емоційна реакція щодо руйнівників його Омріяного Світу. Про В.Януковича я взагалі мовчу - хіба жарт, миттєве падіння від СуперЗека, який на раз розвів саму Старушку Європу, до правдивого Третього Заступника завідуючого по тюремним парашам, на прізвисько В.Хряк.
Суть в тому, що існує цілий легіон істот, які, в силу своєї ментальної ущербності, делегували левову частку своєї особистості Баті Віктору Фёдорычу та Родным Регіонам, а посєму падіння їхніх Ідолів рівнозначно їхньому власному падінню.
Як підсумок. Природньо, що люди відчувають злобу до руйнівників їхніх усталених світоглядних конструктів. Від цього і шаленний істеричний троллінг. Який потім, з часом, зміниться байдужістю до всього. І тільки деякі, у кого буде необхідний запас часу і сил, зможуть породити нові життєві смисли.