Профілактика туберкульозу серед медичних працівників (частина 1)

Останніми роками все серйознішою стає проблема професійного захворювання серед медичних працівників на туберкульоз. Ситуація із цією хворобою в Україні набула характеру епідемії. Оскільки туберкульоз – це проблема не тільки медична, вона віддзеркалює соціально-економічне становище країни, її культурно-освітній рівень, добробут населення та ступінь розвитку системи охорони здоров’я, в тому числі: і фтизіатричної служби.

На фоні загальної негативної епідеміологічної ситуації з туберкульозом відзначається погіршення її серед медичних працівників, які найближче контактують з хворими. Це завдає і державі, й медичній галузі, зокрема, значних економічних збитків за рахунок високого рівня захворюваності, тимчасової та стійкої втрати працездатності.

На жаль, дослідження епідеміологічної ситуації з туберкульозом та ВІЧ-інфекцією серед медичних працівників та причин їх погіршення не достатні. Це при тому, що аварії в професійній діяльності медиків при наданні допомоги можливі, і вони таки виникають.

Основні причини такої епідеміологічної ситуації – це і низька ефективність протитуберкульозних заходів серед медичного персоналу, низька якість профоглядів, недотримання санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму, байдуже ставлення медпрацівників до власного здоров’я, резистентність форм туберкульозу, які не піддаються лікуванню тощо.

З метою раннього виявлення туберкульозу щорічним медичним оглядам підлягають всі медичні працівники, як загальної мережі, так і протитуберкульозних закладів. Окрім цього, існують також вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму роботи, про які потрібно пам’ятати й яких слід неухильно дотримуватись. Алгоритм такий: від миття до знезараження та провітрювання, ультрафіолетового опромінення тощо.

Важливим етапом в роботі Фонду є працевлаштування потерпілих, які за медичними висновками повинні бути виведенні із шкідливих умов праці. У нашому випадку – це уникнення контакту з хворими на відкриті форми туберкульозу та інфікованим матеріалом, а також раціональне працевлаштування за фахом. І всі компенсації, які відшкодовуються Фондом хворому, будуть відповідати своєму соціальному призначенню. На сьогодні медичний персонал слід віднести до однієї з груп населення, яка найбільше ризикує захворіти на туберкульоз, а також заразитися Віч-інфекцією, у зв’язку із рівнем захворюваності серед населення на ці хвороби.