Захист потерпілих на виробництві є тією частиною соціальних прав громадян, дотримання яких забезпечує держава. Для вирішення цього важливого завдання відділення виконавчої дирекції Фонду у Овідіопольському районі Одеської області спрямовує зусилля передусім на забезпечення захисту інтересів працюючих, охорони їхнього життя і здоров'я.

Першочерговими завданнями відділення є проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві, та своєчасне проведення страхових виплат потерпілим на виробництві. На вирішенні цих питань спеціалістами відділення слід більш детально зупинитись.

На підприємствах району страховий експерт відділення постійно проводить спільно з роботодавцями роботу щодо дотримання норм чинного законодавства з охорони праці, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Значна увага приділяється організації навчання та інструктажів працівників з питань охорони праці; проведенню робіт з підвищеною небезпекою, підготовленості працівників, зайнятих на таких роботах, згідно нормативних актів про охорону праці; дотриманню вимог ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», а також вимог ст. 6 Закону України «Про охорону праці» в частині переводу на легшу роботу працівників, яким за станом здоров`я відповідно до медичного висновку робота, що виконується, протипоказана.

Традиційно на базі відділення Фонду в Овідіопольському районі у Палаці спорту ім. В.І. Дукова 6 квітня відбулися X міжрайонні спортивні змагання за участю потерпілих на виробництві «Сила духу».

Звертаючись до присутніх, начальник управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області Чербаджи Микола Миколайович зауважив, що останніми роками команда Одеської області демонструє дуже гарні результати на Всеукраїнській спартакіаді, тож сподівається на такі ж результати і цього року. Керівник обласного управління подякував організаторам заходу за гостинність та побажав спортсменам і надалі не втрачати сили духу та досягати нових перемог.

19 команд з різних куточків Одещини пройшли випробування вибіркових змагань із шести видів спорту – армреслінгу, бомбаскету, настільного тенісу, дартсу, гирьового спорту та шахів. В загальному командному заліку призові місця розподілились таким чином: I  місце посіла команда з м. Одеса, II місце – команда з Татарбунарського району, III місце дісталось команді Кілійського району.

За підсумками змагань була сформована збірна команда Одеської області.

У 2016 році у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Овідіопольському  районі Одеської області  зареєстровано 7 нещасних випадків (з них 5 - смертельно). Однак, тільки 2 нещасні випадки визнано такими, що мають зв'язок з виробництвом, складено 2 (в т.ч. смертельно – 1) акти за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилось у звітному періоді. Стосовно інших випадків складено 5 актів за формою Н-5 (в т.ч. смертельно – 4).

У 2016 році у порівнянні з 2015 роком кількість страхових нещасних випадків не змінилася (по 2 випадки на рік).

Зареєстрований 1 випадок смерті на виробництві від алкогольної інтоксикації.

Найбільше за 2016 рік травмувалися робітники таких професій: сторож, технік-електрик, прибиральник службових приміщень.

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігався серед працівників віком від 50 до 59 років (3 особи).

Серед причин нещасних випадків переважають психофізіологічні – 4 нещасні випадки.

Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали:

- особиста необережність потерпілого – 2 травмовані особи;

- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я  – 2 особи.

Відділення ВД Фонду в Овідіопольскому районі у 2017 році продовжує співпрацювати з роботодавцями району щодо проведення профілактичних заходів по запобіганню нещасним випадкам на виробництві, надає практичну, консультаційну і методичну допомогу спеціалістам з охорони праці для подальшого удосконалення їхньої роботи з питань охорони праці і збереження здоров’я працівників. 

З 1 січня поточного року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774 – VIII. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлюється новий розмір щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, у яких розмір щомісячних страхових виплат у перерахунку на сто відсотків втрати працездатності менший за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 грудня 2016 року, з урахуванням відсотка втрати працездатності.

Для таких потерпілих, які мають право на виплати станом на 01.01.2017 року, встановлюється з 1 січня 2017 року новий розмір щомісячної страхової виплати, що визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена станом на 1 грудня 2016 року (1600 грн.) та відсотку втрати професійної працездатності, встановленого МСЕК для потерпілого.

На підставі вищезазначеного закону, у відділенні ВД Фонду в Овідіопольському районі була проведена індексація щомісячних страхових виплат. Підсумовуючи встановлення нового розміру щомісячної страхової виплати потерпілим з 1 січня 2017 року, можна відзначити, що кількість осіб, у яких сума страхової виплати збільшилась, становила 38% до загальної кількості осіб. В основному підвищення розміру виплат торкнулося тих, хто працював у аграрному секторі. На даний час сукупний дохід потерпілих, які перебувають на обліку у відділенні, складатиме не менш ніж 1600 грн.

Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Незважаючи на скрутне становище в країні, Фонд щомісячно  провидить нарахування страхових виплат, спрямовує кошти на лікування та оздоровлення в санаторіях постраждалих на виробництві.

Працівниками відділення виконавчої дирекції Фонду у Овідіопольському районі Одеської області велика увага приділяється проведенню профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці.

Відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань, проведення їх соціальної реабілітації займає важливе місце в плануванні роботи відділення виконавчої дирекції Фонду. У роботі спеціалістів відділення з потерпілими на виробництві немає шаблонного ставлення до проблем потерпілих. Індивідуальний підхід до проблем кожного потерпілого – запорука забезпечення якісного вирішення нагальних проблем.

Система загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань гарантує потерпілим на виробництві страхові виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, які здійснює Фонд. Також потерпілі за потребою забезпечуються широким спектром медико-соціальних послуг.

Наш обов'язок допомагати людям, які зазнали травм на виробництві. Допомагати не лише матеріально, а насамперед своєю увагою і чуйністю, добрим словом і конкретною справою

Працівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду разом з представникам профспілок беруть участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення професійних захворювань на туберкульоз у працівників медичних закладів, яким необхідно знати і дотримуватись процедур санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру.

До професійних груп із підвищеним ризиком інфікування мікобактеріями відносяться групи працівників фтизіатричної та медичної служб, працівники клінічних, бактеріологічних і патологоанатомічних лабораторій. Основними факторами, що підвищують ризик захворювання на туберкульоз персоналу протитуберкульозних закладів, можуть бути:

незадовільна робота примусової вентиляції, що не зменшує концентрацію в повітрі робочої зони мікобактерії туберкульозу;

неефективне знешкодження мікобактерії туберкульозу в об’єктів навколишнього середовища, завдяки невикористанню бактерицидного УФ- опромінення;

відсутність розмежування потоків хворих та персоналу;

поганого стану та обладнання робочих приміщень;

недостатній респіраторний захист персоналу від мікобактерії туберкульозу, дефіцит медичних респіраторів з НЕРА фільтрами;

незадовільний стан санітарних приміщень для прийняття душу;

відсутність в достатній кількості чистої білизни, лікарняного й робочого одягу;

недотримання вимог зберігання, знезараження та прання брудного робочого одягу та білизни;

незадовільний стан побутових приміщень та приміщень для харчування та відпочинку;

недоліки з підготовки та атестації працівників з режиму роботи із хворими на туберкульоз;

критичний архітектурно-будівельний стан пристосованих та старих будівель протитуберкульозних закладів та їхнього внутрішнього оздоблення.

Вищеназване формує високий ступінь виробничої небезпеки для здоров’я персоналу протитуберкульозних закладів і в цілому визначає ключові питання, що стоять перед системою охорони здоров’я, суспільством, подолання яких дозволить знизити професійні ризики інфікування на робочому місці мікобактерією туберкульозу та виникнення професійного захворювання на туберкульоз у працівників фтизіатричної служби.

Туберкульоз є проблемою не лише для хворої людини, а й для її родини, підприємства, де вона працює, суспільства і країни в цілому. Держава та суспільство несуть прямі витрати на лікування таких хворих. Також необхідно пам’ятати, що туберкульоз є однією з причин, що знижують рівень суспільного здоров’я населення країни та негативно впливають на стан захворюваності в суспільстві.

Слід пам’ятати, що туберкульоз може бути своєчасно діагностований та вилікуваний. Тому поширення захворюваності на туберкульоз не є нездоланною проблемою. Об’єднавши зусилля разом, ми зможемо її подолати».

Останніми роками все серйознішою стає проблема професійного захворювання серед медичних працівників на туберкульоз. Ситуація із цією хворобою в Україні набула характеру епідемії. Оскільки туберкульоз – це проблема не тільки медична, вона віддзеркалює соціально-економічне становище країни, її культурно-освітній рівень, добробут населення та ступінь розвитку системи охорони здоров’я, в тому числі: і фтизіатричної служби.

На фоні загальної негативної епідеміологічної ситуації з туберкульозом відзначається погіршення її серед медичних працівників, які найближче контактують з хворими. Це завдає і державі, й медичній галузі, зокрема, значних економічних збитків за рахунок високого рівня захворюваності, тимчасової та стійкої втрати працездатності.

На жаль, дослідження епідеміологічної ситуації з туберкульозом та ВІЧ-інфекцією серед медичних працівників та причин їх погіршення не достатні. Це при тому, що аварії в професійній діяльності медиків при наданні допомоги можливі, і вони таки виникають.

Основні причини такої епідеміологічної ситуації – це і низька ефективність протитуберкульозних заходів серед медичного персоналу, низька якість профоглядів, недотримання санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму, байдуже ставлення медпрацівників до власного здоров’я, резистентність форм туберкульозу, які не піддаються лікуванню тощо.

З метою раннього виявлення туберкульозу щорічним медичним оглядам підлягають всі медичні працівники, як загальної мережі, так і протитуберкульозних закладів. Окрім цього, існують також вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму роботи, про які потрібно пам’ятати й яких слід неухильно дотримуватись. Алгоритм такий: від миття до знезараження та провітрювання, ультрафіолетового опромінення тощо.

Важливим етапом в роботі Фонду є працевлаштування потерпілих, які за медичними висновками повинні бути виведенні із шкідливих умов праці. У нашому випадку – це уникнення контакту з хворими на відкриті форми туберкульозу та інфікованим матеріалом, а також раціональне працевлаштування за фахом. І всі компенсації, які відшкодовуються Фондом хворому, будуть відповідати своєму соціальному призначенню. На сьогодні медичний персонал слід віднести до однієї з груп населення, яка найбільше ризикує захворіти на туберкульоз, а також заразитися Віч-інфекцією, у зв’язку із рівнем захворюваності серед населення на ці хвороби.

Спостереженнями лікарів встановлено, що надмірний темп роботи (поспіх) викликає у працівника концентрацію уваги на чомусь одному, тобто на виконанні роботи, не помічаючи назріваючої небезпеки. Тому слід всіляко боротися з ситуаціями авральної роботи на виробництві, не допускати поспіху. Чим раніше працівник усвідомить і розпізнає назрілу виробничу небезпеку, тим більш безпечними стануть умови його праці, і саме це є ключовим фактором профілактики травматизму на робочих місцях. Боротьбу з травматизмом необхідно починати з організаційних заходів. При проведенні робіт слід звертати особливу увагу на можливість виникнення небезпечних ситуацій. У цьому зв’язку особливо актуальними стають: більш якісне проведення адміністрацією підприємства трьохступеневого контролю стану охорони праці, а так само виключення формалізму при інструктуванні працівників. Розуміння працівником перед початком роботи і в її процесі наявності небезпечних ситуацій – одне з найголовніших умов профілактики виробничого травматизму. Ознайомлення працюючих з можливістю виникнення небезпечних ситуацій на робочому місці, агітаційна та роз’яснювальна робота, навчання всіх працівників підприємства безпечним методам роботи, самопрофілактика виробничого травматизму дозволяють багаторазово знизити рівень травматизму на підприємстві.

Як відомо, профілактика нещасних випадків та профзахворювань є невід’ємною частиною комплексу заходів, спрямованих на захист людини праці, тому партнером Фонду у цих питаннях має бути роботодавець і власник підприємства.

Займатися профілактикою виробничого травматизму і профзахворювань необхідно щодня. Однак, часто роботодавці звертають увагу на умови праці лише після того, як з їхніми працівниками стається біда.

Однак, не тільки служба охорони праці підприємства контролює дотримання законодавчих норм на підприємстві. В управлінні та відділеннях виконавчої дирекції Фонду працюють страхові експерти з охорони праці, які у тісній взаємодії з відповідальними особами з питань охорони праці підприємств докладають максимум зусиль, в межах своїх повноважень, для створення на кожному робочому місці належних умов праці, попереджають виробничий травматизм, аварійність, професійні захворювання, сприяють реалізації системи управління охороною праці.

Страховими експертами з охорони праці відділень виконавчої дирекції Фонду надається практична допомога роботодавцям у постійному удосконаленні форм і методів профілактичної роботи у сфері безпеки праці.

Нещасні випадки на виробництві – це не просто потребуючі вирішення проблеми безпеки праці, але й можливість вивчення взаємодії суспільства і технологічного середовища, ослаблення або посилення їх взаємозв’язку в результаті непередбачених дій та ситуацій. Якщо нам необхідно знайти оптимальне рішення проблеми профілактики виробничого травматизму, то насамперед треба вдосконалити наше розуміння природи нещасних випадків на виробництві. На жаль, і досі нещасні випадки на виробництві прийнято розуміти, як «раптове ушкодження організму людини». Однак «виробнича небезпека» виникає не раптово і не відразу, а розвивається поступово. Але сучасні дослідження ясно показують, що проблема виникнення виробничого травматизму лежить перш за все в площині «людського фактора». На думку більшості фахівців, виробничий травматизм в першу чергу залежить від організаційної, соціальної та культурної складових процесу виробництва. Поняття «виробнича небезпека», на перший погляд, здається очевидним і само собою зрозумілим. У традиційному розумінні, виробнича небезпека – це ряд загроз життю і здоров’ю людей, що виникають в процесі масового промислового виробництва продукції. Вони зустрічаються на кожному етапі виробничого процесу: від переробки сировини до утилізації. Таким чином, у вузькому сенсі, виробнича небезпека – це неполадки, збої і неприйнятні побічні ефекти функціонування технологічних систем. Але в більш широкому сенсі, виробнича небезпека складається з декількох факторів і є результатом взаємодії промислових систем, працівників та навколишнього середовища в різних комбінаціях і з різним результатом.

Отже, промислові небезпеки не є чимось постійним і незмінним. Поєднання небезпек завжди змінно. Нові небезпеки виникають як результат розвитку технологій, старі – поступаються їм місцем. На жаль, найчастіше нещасні випадки на виробництві сприймаються і працівниками, і їх керівниками як випадковість, а потерпілі сприймаються як жертви. Але травмування виникає не раптово, не відразу, а розвивається поступово. На першій стадії відбувається накопичення суперечностей, що складаються в систематичному порушенні правил безпеки при проведенні робіт, поспіхом і т. д. На другій стадії відбувається травмування людини за порівняно короткий проміжок часу. Травмування характеризується не раптовістю, а несподіваністю, і тому його можна попередити на першій стадії.