Крик душі

Тебе я побачив погожої днини

Яскравим брильянтом явилась мені

Стояла ти осторонь інших, красива,

Я в тебе влюбився в одну лише мить.

Сіяла ти зоряним світом на сонці

І ось наконєц-то ти  стала моя.

Хотів би носити тебе у долонці

Від всіх заховать я хотів би тібя.

Та перше захоплення кануло в пропасть

Коли почала ти смоктати бабло.

То шкіру тобі, то якихсь спреєв хочеш,

Все знову і знов ти тащила його.

Я кожного дня викидав в тебе сотні

На кожній зупинці хотіла ти шось.

Та хоть і приємно с тобою проводить

Свій час дрогоцінний, та ти притормозь.

О люди навколо, о мудреє небо!

Скажіть куди гроші втікають в хвилину.

Тягне і тягне вона бабки із мене…