прокляте місто Кривий Ріг (фантастична оповідь)

Якось одного жаркого літнього дня вона йшла дорогою, яка пролягала під високовольтними лініями і газовою трубою десь в діаметрі до двох метрів, повітря було тяжке, наповнене агломератом, на душі так із-за цього було гидко, а все виною цей ненависний проклятий Кривий Ріг! Він так вже дістав її, та не було змоги переїхати звідси. І тут вона побачила , що попереду, не зрозуміло звідки з’явились дві постаті, чоловіка і жінки. Це були з виду інтелігенті освідченні люди. «Що вони тут роблять в цьому пеклі?», - подумала вона. Хоч вони й не дуже цікавили її, та прийшлось звернути на них свою увагу.  А все виною фраза, яка до неї долетіла від них:
- Ну що ж поробиш, прийдеться тут строїти багатоповерхівки…
І все. Вони залишились там стояти, а вона пішла далі. Та ця фраза не давала їй спокою. І вона сказала в голос:
- Та які там нафіг багатоповерхівки?! Хто це дозволить біля газової труби і високовольтної лінії строїти багатоповерхові будинки, що за маячня? 
   Не один рік пройшов з цього випадку, можна було вже й забути про це, та кожен раз, коли вона йшла цією дорогою, згадувала цей випадок. Все розставило по місцям те, що трапилось потім. Був великий землетрус і в Кривому Розі всі пустоти від шахт провалились, провалилась і земля в швидкому трамваї, дома як іграшкові рухнули і велика частина міста була зруйнована. 
Вона згадала ті загадкові постаті і все їй стало зрозуміло, чому вони хотіли строїти там багатоповерхівки , бо там не було пустот і вже був не потрібний газопровід… Мабуть тоді вона попала в якийсь часовий простір не свого часу і побачила, та почула майбутнє. Або ці люди вміли подорожувати в часі, знали майбутнє і заздалегідь  планували, що треба буде зробити після землетрусу.