Гаразд. Розкажу

   Мабуть це було десь літом, пам'ятаю розповідь бабусі, вона пору року не назвала, а я не запитала, та логично вирахувала. Бабуся була в полі, старша дочка, років так два, зовсім маленька, осталася з моею мамою дома, а їй ще й пів року мабуть не було, а що робити, часи тоді такі були. І ось люди в полі зняли галас: "Село горить!" А горіло воно при бабусиній пам'яті, вже в третє. Всі хутко побігли в село. Коли моя бабуся дісталася своєї хати, то побачила, що на подвір'ї зібрались люди, стояв мій дідусь з старшою дочкою та інші родичи, ті що проживали з ними разом. Хатина палала так, що вже нічого не можна було зробити. Бабуся провела поглядом всіх і запитала: "А де молодша дочка?", хтось відповів: "В хаті!". Бабуся зовсім не думаючи кинулась в полум'я, вхопила дитину і вже коли була на порозі на неї впала палаюча балка, але вона встигла прикрити своїм тілом дитину, їх швидко дістали, дитина була зовсім неушкоджена, а ось бабусина спина дуже покалічилась, опіки були страшні і вона не могла стати на ноги. Бабусю положили на живіт і навіть не стали відвозити до лікарні, ось так лежачі на одинці з немовлям під боком, вона і провела пів року, її повертали з боку на бік, щоб вона могла годувати мою матусю грудьми. Молоко довго не пропадало, мабуть тому, що настав голодомор...  

   В мене була дуже гарна бабуся, про неї я можу розповісти богато і до того, як вона мені про це розповіла, я навіть не здогадувалась, що вона була колись так тяжко покалічена.