То самое

  • 06.12.18, 15:18


чувство,
когда хочется защиты и уверенности...
А тобою болтают над пропастью.

и ....бубух

История одной недели

  • 18.11.18, 16:45
Ну что, дарагие блогожители)) так было хорошо не здесь...
А по возврату идёшь ты такая сияющая вся и заряженная позитивом, а на встречу тебе серая недовольная дымом дышащая масса....))
И немного фоточег
Берлинский собор
 
Вид с его купола



Немного погуляли по Дрездену

Зашли в галерею снова)


Ну и ещё много всего
Замок вот, в котором "Три орешка для Золушки" снимали


Но суть не в том...
Испоганились немцы малость, не приветливые стали.
Вот так.

Історія однієї Мишки

  • 09.11.18, 09:00

Жила-була маленька Мишка. Вона була польовою і кожного ранку прокидалася рано-вранці, коли ще сонечко тільки починало плести своє мереживо з тіней на всьому навколо. Пшениця цього року  видалася на славу. Колосиста, висока, а як вона шурхотіла, коли починав дмухати навіть найменший вітерець.


Мишка дуже любила слухати ту пісню поля, пережовуючи мрійливо яку-небудь  трісочку на сніданок...І от, в один з таких прекрасних ранків на узбіччі біля поля зупинилася  автівка. Подорожуючі вийшли розім'яти ніжки, подихати повітрям і насолодитися тишою тутешніх місць. З ними була маленька дівчинка, яка весь час стрибала та метушилася навколо авто. Мишка з цікавістю спостерігала за тим, що відбувалося і, коли люди поїхали вже було хотіла бігти у своїх справах далі. Але помітила на землі, поміж високого колосся, якийсь предмет. Ним виявилася яскрава книжка, яку мабуть загубила та маленька дівчинка. В книзі було багато зображень гарних, добре вбраних панянок... Не те щоб Мишка була незадоволена своїм життям, але промайнуло у неї в голові: от якби я стала дівчиною і могла би чепуритися як вони... І як то іноді буває, не встигнемо ми про щось подумати, як воно миттю стає реальністю. Звідкись налетів страшний вітер, підхопив нашу мрійницю і поніс її кудись дуже далеко від її рідної домівки...


Колии вітех вщух, вона побачила себе гарною молодою дівчинкою десь посеред великого і гамірного міста...Лиш маленьке зернятко пшениці, яке залишилося у неї в кишені, нагадувало про минуле життя...Вона знала: варто їй з'їсти те зерно, як вона знову повернеться до свого мишиного життя і вже ніколи не буде людиною.
І хто зна, чи стала наша Мишка щасливою...бо вона дуже швидко загубилася в натовпі пасантів і ми більше ніколи не зустрічали її...

Лиш іноді, високо над містом з'являлася якась молода особа, щоб усамітнитися і поглянути на все навколо.


***

  • 07.11.18, 15:00

Я устала строить планы
В пустоте материю искать
Что толпе сенсации и перебраны
То кому-то быт и 
в душе капканы. 
Счастье оставляет раны...
И на кладбище - еду.
Где-то греются бездомные коты и хулиганы.
Их спроси о счастье ты...


моему

далекому сальса-прошлому посвящается.




танцуим, народ)



***

  • 31.10.18, 16:06

Ну давай повоюем детка
Тебя это заводит? Скажи.
Ты целуешь меня так едко...
Что коробит на стенке ножи.
Руки вьются по телу
Метко
Попадая в нужные пазы.
Где-то рядом тлеет сигара,
Захлебнувших красным вином
Мне победу сулят не даром
Поседевших окон миражи.

                                             31.10.18 DNK


#no.influence

  • 30.10.18, 10:25
Внушая друг другу чувство вины
Мы шли по тропинке опасной войны.
Шагами шагая навстречу столетними,
Мы были детьми семилетними.
И кровь растекаясь по розе ветров 
Несла всякой клеточке часть тех оков,
Что каждому каждый на шею 
С волчьею радостью бы
Надеть готов

Внушая друг другу чувство вины
мы шли по навязанной тропке войны.
А рядом кружили фигуры с затёртыми лицами
Вселенных разрушенных частицами.
 



\/\\//\\//\\//\/

изживаешь себя и ты
так, конечно же, с каждым бывает
ветер рисует морщинистые мечты
на лице паутиной дней оседая

а ты мчишься вперед и вперед
в слепую дни,
как простыни раздвигая
в спешке страшно быстрей дойти
до своих дней края
(собственно пути не замечая)

                                                        26.10.18

Фоточки 2. Другой берег.

  • 23.10.18, 16:15
А вот и немного правого берега.



и ещё немного барбариса



и ещё



и вот ещё....пыльная работка, что называется



странные вещи творяццо с деревьями...



ну а дальше я пошла пить кофе, гг


Просто фоточки +1

  • 18.10.18, 11:00












вот бы птичкой хоть разок
облететь бы Землю
хоть кружок
а потом вернуться бы домой
ослепительною ласковой зимой
и поверить в чудо
хоть разок
что счастливей станут завтра люди
на чуток
фсьо
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
19
предыдущая
следующая