хочу сюда!
 

Иришка

30 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Рейтинг українських вузів, які дали найбільше топ-менеджерів

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Найкращі керівники в галузі фінансів виходять з КПІ-шних кібернетиків, вважає  колишній фінансовий директор української "дочки" банку UniCredit, а нині - заступник голови Нацбанку. З менеджерськими якостями випускників факультету інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України (НТУУ) КПІ, можуть посперечатися хіба що люди, що відучилися в Київській школі економіки, - навіть колишні студенти престижного Київського інституту міжнародних відносин у своєрідному рейтингу замглави НБУ котируються помітно нижче.
 
Досвід банкіра суб'єктивний, але він вірно відображає національну тенденцію: більшість топ-менеджерів в найбільших українських бізнес-структурах дійсно є випускниками НТУУ КПІ. Такі дані отримала міжнародна дослідницька компанія HayGroup, опитавши представників 226 фірм.
 
До четвірки лідерів увійшли ще три столичні інститути: Національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет (КНЕУ) та Києво-Могилянська академія (НаУКМА).
 
Але на п'яти грандам, за даними опитування, наступають невеличкі молоді університети, які сповідують нову, більш гнучку філософію освіти і приділяють увагу не тільки академічним дисциплінам, а й розвитку практичних навичок та презентації власних ідей. Це відповідає вимогам ринку, і навіть вузи-лідери вже відчули потребу в догоду цьому змінити власні навчальні програми.
 
Кузня кадрів
 
Популярність КПІ пояснюється тим, що це один з кращих вузів країни, який готує фахівців для всіляких галузей економіки, пояснює Олена Меньшикова, керівник напрямку HR-інструментів HayGroup в Україні. Вона зазначає, що оскільки студенти там в основному вивчають точні науки, то, як правило, мають важливий для керівника аналітичний склад розуму і тип мислення. "Гуманітарні вузи тут поступаються", - додає Олексій Комличенко, керуючий партнер компанії з підбору персоналу Talent Advisors.
Юрій Якименко, перший проректор Київського політеху, вважає: причиною, по якій його вуз став кузнею управлінських кадрів, стало те, що вчитися тут складно. "Менше 70% студентів нашого університету, на жаль, доходять до випуску", - говорить він. Ті, хто проходять цю дорогу до кінця, володіють непоганим виживанням і здатністю до напруженої роботи.
 
Вдобавок, як зазначає Комличенко, співробітника з хорошою математичною базою можна навчити гуманітарних навичок, а от навпаки - набагато складніше.
 
Конкурентні умови
 
Столичному політеху варто тримати носа по-вітру. З кожним роком компанії, за словами Меньшикової, в числі шкіл, з яких хотіли б отримати співробітників, все частіше згадують Могилянку та Український католицький університет (УКУ). При цьому популярність КПІ та КНЕУ практично не змінюється, а Київського національного університету ім. Шевченко - навіть падає.
 
Могилянка могла б виявитися і лідером рейтингу HayGroup, якби в ньому враховувалося не просто число топ-менеджерів з дипломом певного вузу провідних українських компаніях, а їх співвідношення із загальною кількістю студентів даного навчального закладу. "Ми в порівнянні з гігантом КПІ - бутік, пропонуємо якісне унікальне утворення: там - порядку 40 тис. студентів, у нас - 3 тис.", - Говорить Валентин Королько, завкафедри зв'язків з громадськістю, психології та педагогіки Могилянки.
 
НТУУ КПІ закінчили 48 топ-менеджерів, що потрапили в опитування HayGroup, а Могилянку - 36.
 
Цифри близькі, що доводить - на ринку стає тісно, і вузи реально почали конкурувати, причому не тільки один з одним. Приміром, у київській компанії GoIT, яка займається навчанням програмістів і тестувальників, вважають, що отримати ці популярні спеціальності можна і без університету. "Ми знаходимо досвідчених менеджерів і програмістів, і вони навчають молодих перспективних хлопців. Так вони можуть стати керівниками проектів ", - пояснює Олександр Кузьменко, директор з продажу компанії.
 
Втім, подібні тенденції навряд чи стануть домінуючими. "Університет важливий. Навіть по розмові видно людину з вищою освітою ", - говорить Андрій Герус, виконавчий директор інвесткомпанії Concorde Capital.
 
Інша справа, що в бізнесі зростає попит не тільки на людей, які добре знають свою справу, але і тих, хто має якості успішного керівника.
 
"Зараз є попит на фахівців, які можуть працювати в невизначених умовах", - говорить Софія Опацька, декан Львівської бізнес-школи при УКУ. За її словами, криза триває вже сім років, і люди розуміють, що "нірвани не буде", грошей немає, а тому потрібні ті, хто в силах знайти нестандартне рішення в будь-якій ситуації.
 
Міністр агрополітики Олексій Павленко, в минулому випускник НаУКМА, що працював на ключових посадах у великих компаніях, каже, що саме цьому його і навчили в університеті. "У Могилянці нас вчили бути універсальними солдатами, які вміють навчатися і брати на себе відповідальність", - згадує чиновник.
 
Попрацювавши в різних бізнес-структурах, він оцінив те, що в рідному вузі не було обов'язкових відвідувань, але був присутній ключовий критерій - складений іспит. Це стимулювало до самостійності. "Списати в університеті було, звичайно, можливо, але навіть запитати про це було соромно", - говорить Павленко.
 
В результаті, коли йому надалі довелося працювати в західній компанії і вчитися на ступінь магістра бізнес-адміністрування (МВА), він не побачив відмінностей від того, до чого звик у Могилянці. І це допомагало будувати кар'єру в умовах, коли у випускників інших вузів були хороші знання за фахом. "Вони добре розбиралися в бухгалтерії і подвійних проводках. Але коли справа доходила до комплексних нестандартних завдань, тут у наших випускників виходило краще ", - запевняє міністр.


7381АК
0

Комментарии