Великі міста з'їдають себе самі
- 08.07.15, 12:21
Великими містами правлять гроші. Все, що робить міста привабливими: центри торгівлі, ресторани, хмарочоси, спільноти - все це в кінцевому рахунку зводиться до матеріального статусу та вартості майна. В результаті фінансова складова з'їдає соціальну.
Великі міста приваблюють інвесторів, вони з'їжджаються з усього світу, і це позначається на вартості нерухомості. Місто перестає бути місцем проживання людей, тут поселяється бізнес.
«Економіка невблаганно висмоктує ресурси, людей і енергію. Ніхто точно не знає, як це контролювати. », Тоні Треверс, Лондонська школа економіки.
Великі міста - це завжди нескінченна гонка, шум і стрес. Навіть у розпал кризи вся нерухомість у великих містах, як правило, переоцінена приблизно на 20%.
І неважливо, про яку країну йде мова, всюди ситуація ідентична. Дрібний локальний бізнес рано чи пізно зобов'язаний поступитися своїм місцем в зростаючому місті великим мережам або самому стати такою мережею. З міських пейзажів видавлюються невеликі рітейлери і ресторанчики, і, ми отримуємо корпоративну монокультуру.
«Багато років тому, ми знали, як впоратися з цією проблемою нерівності та поділу; наші уряди обкладали податком багатих і будували соціальне житло. Але зараз уряди стали заручниками сталого економічного зростання і це стало основною відмовкою від їхньої боротьби з нерівністю. », Генрі Уолліч, губернатор Федеральної резервної системи США.
Зростання замінило рівність доходів. І це зростання породжує терпимість. Воно схоже на заспокійливе, яке всіх стримує від протесту, дозволяючи урядам уникнути конфронтації з багатими, тим самим запобігаючи будівництву справедливої і стійкої економіки.
Ми часто запитуємо себе, що змушує молоді сім'ї так радикально йти з престижної роботи, кидати кар'єру і їхати в покинуті села, створювати там екопоселення, йти від цивілізації.
Адже це і є та форма протесту, показові кроки до більш відповідальної і свідомої життєвої моделі, яку поки складно застосувати в масштабах великих міст, але можна застосувати в окремо взятій родині.
Прикладами протесту можна також назвати велосипедні марші та різні форми тактичного урбанізму. Адже так не може тривати вічно, ресурси на Планеті все одно колись скінчаться.
0
Коментарі