Бебі в Законє або Як вибити з голови українців дурь?

Вийшов до магазину, а поруч дитячий магазин "BabyZone". І ось поруч нього рекламний плакат цього ж магазину. Як відомо в рекламі повинен бути переклад на українську, якщо сама реклама іншомовна. І ось великими літерами написана назва магазину, а внизу переклад. Прочитавши я ледь не впав, це перл гідний колекції сатирика Михайла Задорнова. Переклад був: "Бебі Зона". Хоч стій, хоч падай. Шкода тільки, що мобільний з собою не взяв, щоб сфоткати. Вже щось би оригінальніше придумали, скажімо: "Бебі на Зонє" або "Бебі в Законє". Під таку назву вже можна і якесь дешеве мило про кримінальну тусовку придумати. Скажім так: "Малюка Бебі не правдиво звинувачують у вбивстві своїх названих батьків, хоча він знає, що його підставив Кіндер. Проте Бебі потрапляє в Бебі зону і вимушений буде кров'ю довести свою непричатність до вбивства...Дивіться в усіх кінотеатрах України блокбастер "Бебі Зона 2 - Кривава помста Бебі". Якось так. 

Самі клієнти магазину Бебі Зона в мене в уяві асоціюються тільки з такими Бебі:

                                 

Як казав Задорнов: "Коли вже на Русі скінчиться ця дурь?" Як її витравити з голови українців?

33%, 2 голоси

17%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Про свідомість з точки зору Столипіна

От тут розвелося багато недалеких особистостей, котрі насміхаються над людьми чіпляючи їм ярлик "свідомий". З точки зору здорового глузду тут нічого образливого немає, а лише показує власне, що ті хто вважає, що це образливо всього на всього імбіцили.

І власне отут я зацитую слова великого діяча Російської імперії Петра Аркадійовича Столипіна:

"Народ, не имеющий национального самосознания - есть навоз, на котором произрастают другие народы."  

Ось тут і криється відповідь на питання, чому ми так живемо. Тому що в українського народу немає саморозуміння і сомоідентифікації себе як нації. Тому ми "навоз", на котрому паразитують інші народності. Які саме казати не буду, здогадайтеся самі...

                 

Разруха не в клозетах, а в головах

"Разруха. Это - мираж, дым, фикция. Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Когда эти баритоны кричат "бей разруху!" - Я смеюсь. Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займется чисткой сараев - прямым своим делом, - разруха исчезнет сама собой. Двум богам служить нельзя! Невозможно в одно время подметать трамвайные пути и устраивать судьбы каких-то испанских оборванцев! Это никому не удается и тем более - людям, которые, вообще отстав в развитии от европейцев лет на 200, до сих пор еще не совсем уверенно застегивают свои собственные штаны! (профессор Ф.Ф.Преображенский)"

М.Булгаков "Собаче серце"

Може тому ми так і живемо, що патріоти замість того щоб працювати співають хором про втрачені надії? Може тому, що ми викидаємо сміття мимо урн та мочимось мимо унітазів, а потім запитуємо: "чому ми не живемо як у Європі?". Може досить винуватити когось (москалів, євреїв, піндосів, президента, уряд, шефа, сусіда...). а подивитися на себе? 

У великого російського поета Євгена Євтушенка є чудовий вираз: "Те що риба гніє з голови є виправданням хвоста".

Почніть з себе і ви побачите як зміняться наші міста та наша країна.

Він курив цигарки «Житан», вона пила вино «Шато Латур»...

  • 21.05.11, 23:12

Вони сиділи на веранді літнього кафе. Він курив французькі цигарки «Житан», вона пила французьке вино «Шато Латур». Тиша давила на плечі, але ніхто не хотів починати розмови.

      -  Що з нами сталося? – нарешті розірвала вона тишу.

       -  Не знаю. Напевно час. Він великий руйнівник. Він руйнує навіть тисячолітні моноліти, а нас зім’яв і поготів – сказав він.

Він не хотів на неї дивитися, тому супроводжував очима сірий дим, що плив у напрямку берега Середземного моря. Вона хотіла побачити його погляд.

      -  Я вважала, що наші с тобою почуття це моноліт. Ти так не вважав?

      - Здавалося.

      - А що сталося потім?

      -Якось все змінилося. Не в мить, а поступово. Спочатку я звик до тебе. Звичка то найбільший ворог.

Він нарешті повернувся до неї, але вона не наважилася подивитись йому в очі і вперла погляд у червону рідину в своєму бокалі.

      -  Спочатку я боявся тебе втратити, потім вже був впевнений, що ніколи тебе не втрачу. А на сам кінець мені стало байдуже чи будеш ти поряд, чи ні.

      -   Я забула коли тримала твою руку.

      -    Хочеш взяти мою долоню?

      -   Ні.

      -   Напевно мені пора.

Він підвівся. Вона не підняла очей. Він розвернувся і пішов. Пройшовши декілька кроків по тротуару він відчув, як йому стало легше. Навіть стало дуже легко. В цей же час вона допила свій бокал і відчула те саме.

Колись були Вони, а зараз є Він та Вона. Він курив французькі цигарки «Житан», Вона пила французьке вино «Шато Латур»…
           

Richard Wagner - Die Hochzeit. Насолоджуйтесь музикою

Ще один шедевр великого майстра

              

Ріхард Вагнер

Музика Вагнера божественна!