СП Обувь/сумки
- 25.04.12, 15:02
книжном супермаркете «Empik» состоялась первая публичная встреча читателей и журналистов с новым и уже удивившим книжных знатоков автором Эльга Мира.
Молодая успешная бизнес-леди Ольга (Эльга Мира) представила свое литературное детище – первыйроман «Скорлупа» посетителям книжного маркета ТРЦ «Пирамида» в обстановке искреннего интереса - живые взгляды и неподдельные эмоции случайных прохожих создали сопутствующую атмосферу.
Сессия вопросов-ответов стала своеобразным «мостомпонимания» между читательскими ожиданиями и интересами и авторскими мотивами к высказыванию своих мыслей и идей.
Первый изданный роман «Скорлупа» с момента появления наполках книжных магазинов вызвал ажиотаж мнений и «сомнений» как среди читателей, так и среди критиков.
Волна интереса к роману подогревалась не только благодаря стилю и жанру письма – «на грани», но и интригой происхождения автора – гармонично и глубоко вплетенная французская и японская эстетика мест, в которых происходит действие романа, окончательно запутала дорогу к разгадке происхождения автора.
Эльга (Ольга), как и главная героиня романа Пола –человек современный, космополитичный, и путешествуя по миру, приходит к мысли, на которой и базируется основа романа, что одиночество не имеет границ. Даже если бы героиня романа жила в Киеве и имела бы привычное для нас имя – суть не изменилась бы – как в Киеве, так и в Париже – городе любви также просто быть одиноким.
Наиболее волнующий вопрос читателей во время презентации затронул момент «скандальности» произведения. Ответом на ожидания журналистов стало убеждение автора в том, что человеческие слабости не могут восприниматься как эпатаж – в таком случае, каждый из нас по определению «эпатажная персона». Детство Эльги прошло в читающей атмосфере и, выросшая на классических произведениях, автор заметила, что «эпатажность» (в контексте сказанного) довольно часто присутствует и в классических произведениях, например «Яма» А. Куприна.
Встреча с авторомзакончилась автограф-сессией и личным общением.
Подобныемероприятия не частые в Украине, но могут стать доброй традицией знакомства с обладателями «мифических» инициалов, обозначенных на обложке понравившейся книги.
Первый успех у читателей вдохновил Эльгу (Ольгу) на создание продолжения «наблюдений за человеческой душей, поисками и мотивами» - следующий роман выйдет в скором времени и раскроет тонкости мусульманского мира глазами и словами главного героя.
Интерес к роману «Скорлупа» имеет свое подтверждение в словах как автора, так и уже прочитавших книгу: не оставляя равнодушным никого, она проглатывается за 2 дня, а это наибольшее достижение и ожидание любого писателя.
Приобрести книгу можно всетях книжных супермаркетов : «Empik», «Читай город», «Читайка», «КС» и сети «Euro Star»
Дополнительно о презентацииавтора в книжных сетях и адреса магазинов читайте на странице сайта:
Для Украины и НЕ ТОЛЬКО для журналистов!
Нова зірка на літературному небосхилі – Ельга Міра
9 червня 2011 р. о 19:00 в культурній крамниці empik вперше відбудеться прес-конференція для журналістів, під час якої стане відомо, хто ж насправді криється під псевдонімом Ельга Міра та є автором епатажної книжки «Скорлупа (мовою оригіналу)».
Не дивлячись на те, що книга з’явилась у продажу на початку цього року, вона вже встигла привернути до себе увагу читачів, критиків та преси.
Що ж такого є у цій книзі, що вона викликає шквал емоцій та не залишає байдужим нікого, хто прочитав бодай декілька сторінок роману?! Для деяких – ця книга надто відверта і шокуючи, для інших – дзеркало внутрішнього я. Достеменно одне – своєю відвертістю та реалістичністю роман змушує нас глибоко замислитись над своїми вчинками й відкриває очі на щоденні проблеми, що відбуваються тут і поряд – можливо з нашими друзями, коханими, бодай просто знайомими. Вони прагнуть поради та підтримки, але на марне. Світ стає байдужим до чужих проблем, вбачаючи, передусім, свою власну користь у всьому.
Існувати в шкаралупі, без надії знайти собі подібного, підкоряючись інстинктам натовпу, або продертись крізь мораль тих, на кого ти зовсім не схожий – питання, якими живе головна героїня. Переплітаючі два світи – французьких реалій та японських ритуалів, автор пропонує побачити та відчути, наскільки страх продемонструвати себе «автентичного» робить з людей ізгоїв, приречених на принизливу самотність. Тільки той, хто здатен вирватися з полону цього страху, стане вільним!
«Відразу хочу сказати, що «Скорлупа» - не зовсім типовий жіночий роман із типовими для даного жанру подіями та вчинками: росла, дорослішала, навчалась, вперше закохалась, пройшла крізь терни до красивого життя і заможного чоловіка-бізнесмена. Більш-менш уважний читач з перших розділів зрозуміє, що в цьому внутрішньому монолозі йдеться про дещо глибше буріння власного его, котре місцями сягає справжнього душевного мазохізму, в якому, здається, і знаходить насолоду головна героїня роману». Костянтин Гнатенко.
«Немає ніякого секрету в тому, що кожен письменник, як визнаний, так і дебютант, вірить: його книги – для всіх. Думаю, Ельга Міра – не виняток. В дечому можу розчарувати дебютанта: книга вийшла для того, порівняно невеликого кола людей, які читати не тільки люблять, але й вміють. У даному випадку «любити» і «вміти» настільки ж різні речі, як секс і коханняв. Може бути секс без кохання, так би мовити, для здоров’я і тонусу. Може бути кохання без сексу, але в більшості випадків, воно закінчується психічним розладом. І першого, і другого, і третього в романі вистачає». Андрій Кокотюха
Місце проведення прес-конференції: empik м. Київ, вул. Мішуги, 4, ТЦ «Піраміда» (ст. м. Позняки)
Увага! Попередня акредитація для журналістів обов’язкова. Запис проводиться за телефоном: 067-504-63-60, Ірина Грива. Усі акредитовані журналісти отримають книгу «Скорлупа» з автографом автора.Как это случилось? Да очень просто – долго ли нашему человеку стащить, что плохо лежит? Отлучилась осень на минутку к родничку – руки сполоснуть, оставила ведерко с кистью, приходит – ни ведерка, ни кисти, только сиротливое пятнышко краски на траве осталось.
Растерялась осень – что делать, как деревья красить? Ведь без желтой да красной листвы и осени-то, почитай, нет. «Может мне и вообще, – думает, – лето назад звать – пускай оно дальше царствует».
«Давай я тебе помогу», – предложил осени ветер. «Помоги», – согласилась она. Ветер глубоко вдохнул и подул изо всей силы. Листья на деревьях опали. «Вот, теперь тебе ничего не надо красить», – сказал ветер. Осень поблагодарила. Но она все равно осталась растерянной, печальной, неуверенной в себе. С тех пор осень ходила по лесу и плакала (пока наконец не пришла зима, покрыла все снегом и на земле опять наступил порядок).
А люди внизу прятались под зонтами, кутались в плащи и куртки и сетовали на дождливую осень.
Не печалился только один лесник: он недавно нашел в лесу почти полное ведерко с краской и наконец-то покрасил текущую крышу…(с)