Вони вкрали у нас цей чудовий романс."Вот кто-то з горочки спустился"-плагіат чистої води. "В саду осіннім айстри білі" – це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст.Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику "Українські народні романси" з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики – відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з'явився "автор".Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Одесi та вчився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості "свій" хіт "Вот кто-то с горочки спустился". До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР.———————————————
Гурт Рідна пісня-
"В саду осіннім айстри білі"
Хто не чув, послухайте. https://youtu.be/cy4AgU-OOQc?si=TZqZJOQGKkgWprgh

Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.

Противно и мерзко, когда человек быдло, хамло, и тварь продажная, оскорбляет всех вокруг, но пишет на украинском и с ним не брезгуют общаться. Думаю не мова определяет общество и нацию. А процентов 50 прокуров с инвалидностью и руководители мсек говорят с рождения на украинском.
Мы искали врага среди русскоговорящих , а они оказались горвздо ближе. Давайте начинать уже думать головой, а не тик током.

1. В чем смысл жизни ?
Развитие .
2. Как победить страх ?
Принятие.
3. Что самое лучшее в жизни ?
Любовь.
4. Что самое страшное в жизни ?
Одиночество .
5. Что действительно важно в жизни, но люди не придают значения?
Время.
6. А что не так важно, но люди это переоценивают ?
Статус.
7. Какая самая высшая ценность?
Свобода.
8. Какой принцип главнее всего ?
Честность.
9. Существует ли свобода выбора ?
Да.
10. Как прожить правильно?
Осознанно.
11. Как стать осознанным ?
Практика.
12. Как стать счастливым ?
Благодарность.
13. Бытие определяет сознание, или сознание бытие ?
Сознание.
14. Что существует вне времени и пространства ?
Любовь.
15. Раньше все было лучше или сейчас ?
Сейчас.
16. Существует ли вечная любовь?
Да.
17. Какая самая большая проблема современного человека ?
Изоляция.
18. А человечества ?
Конфликт.
19. Возможно ли жить всему миру без войн?
Возможно.
20. Мы живём в симуляции или это миф?
Миф.
21. Чтобы ты хотел изменить в современном мире ?
Справедливость.
22. Если б люди никогда не лгали, так мир был бы лучше ?
Да.
23. Почему люди завидуют?
Неуверенность.
24. Существует судьба или свобода выбора ?
Свобода.
25. Почему люди несчастны ?
Отсутствия смысла.
26. Все люди хороши от природы или могут быть плохими с рождения ?
Нейтральны.
27. Если все люди придерживались одного мнения и одних взглядов, какой был бы этот мир ?
Однообразным.
28. Почему возникает ненависть?
Страх.
29. Как воспитать хороших детей ?
Пример.
30. Что находится за пределами Вселенной?
Неизвестное.

Без кави нема ранку, заварюю у френчпресi, перша чашка мiцний, друга з молоком, третя на роботi. 

Моє покоління говоритиме своїм дітям: ви що, який вигляд з вікна? Беріть тільки на нижньому поверсі. І ще питатиме: а що там поруч є? І додаватиме: тільки ж так щоб ні біля яких аеропортів.
Моє покоління триматиме вдома продукти, що швидко не псуються. Навіть я. Я, людина, яка майже не готує. Крупа. В хаті має бути крупа. А ще - заморожене масло і консервований тунець. Сіль. Цукор. І мед.
Моє покоління нагадуватиме своїм дітям: якщо не буде електрики, то вода у вас буде тільки до 10 поверху. І знову казатиме: беріть квартиру на нижчих поверхах!
І в монолітно-каркасних будинках. Або біля метро.
Моє покоління проситиме своїх дітей тримати завжди заправлені чи заряджені автівки.
Моє покоління не уточнюватиме причин своїх порад. Але всі все мовчки розумітимуть.
А діти? Діти собі тихо шептатимуться. Шептатимуться типу баба потроху дурніє від своїх літ.
А баба?.. баба просто матиме колективну травму. Травму і, я маю надію, мудрість. Мудрість виховати нове покоління так, аби нарешті воно могло сказати бабиним внукам: та робіть ті скляні вікна від підлоги до стелі, якщо хочете. Однаково р...сії більше не існує.
__________
Текст - Kateryna Smachylo.

По перше Макс Фрай це жiнка. По друге чоловiк теж писав пiд цим псевдонiмом. Така ось каша ! Себя надо любить и хвалить. Не поручать же такое ответственное дело чужим людям!
У меня есть прекрасное правило: если происходящее перестает нравиться, надо немедленно уходить.
Мы с тобой молодцы, сделали все, что могли. Осталось еще сделать все, чего мы не можем, и тогда успех гарантирован.
Да здравствует раздвоение личности — кратчайший путь к душевному равновесию!
Если падаешь со скалы в пропасть, почему бы не попробовать полететь? Что ты теряешь?
Все всегда уезжают навсегда. Вернуться невозможно — вместо нас всегда возвращается кто-то другой.
Ждать и надеяться — верный способ скоропостижно рехнуться, а вот носиться по городу и делать глупости — это именно то, что надо!
Порой решительный шаг вперед является результатом хорошего пинка под зад.
Лучшее путешествие — то, которое не имеет завершения.
Любая женщина — сумасшедшая птица. Проблема в том, что большинство не стремится научиться летать. Им лишь бы вить гнезда.
Один важный секрет: нужно идти туда, куда хочется, а не туда, куда якобы надо.
Если текущий пейзаж бытия невыносим, надо немедленно перевернуть все с ног на голову, обрушить небо на землю и посмотреть, что будет.
Если поблизости нет выхода, следует создать его самостоятельно, из подручных материалов.
Всякий человек сам себе колесо фортуны и черт из табакерки, единственная и неповторимая причина собственных бед. Это только сдуру кажется, будто мир полон злых, во всем виноватых людей. Он-то, может, и полон, но это несущественно.
Кстати, ты заметил, что этот мир полон людей, которые совершенно уверены, что прекрасно понимают, что происходит с остальными?
Когда знаешь, о чем поговорить с человеком, — это признак взаимной симпатии. Когда вам есть о чем вместе помолчать, — это начало настоящей дружбы.
Ну и так далее...

— Я и крыс ем ещё.
— Крыс ешь?!
— И крыс ем ещё...
— ???!
— Икры, говорю, съем ещё.

Выражение «ты мне очень нужен» и «очень ты мне нужен», имеют противоположный смысл.

«Иди сюда» — приемлемо.
«Сюда иди» — обидно.

Часы могут идти, когда лежат, и стоять, когда висят.

Забавно, но «чайник долго остывает» и «чайник долго не остывает» — это одно и тоже.

Кто-то пишет «всё, что НИ делается, к лучшему», а кто-то — «все, что НЕ делается, к лучшему». И те и другие правы.

«Бесчеловечно» и «безлюдно» — не синонимы. Слова «порядочная» и «непорядочная» могут быть синонимами, если речь идет о сволочи.

В квартире идут: в спальню, в коридор, в детскую, но — НА кухню и НА балкон. Что не так с кухней и балконом?

Фраза «я тебя никогда не забуду» звучит нежно и ласково. А вот фраза «я тебя запомню» — уже как-то угрожающе.

Фраза «да нет, наверное» одновременно несет в себе и утверждение, и отрицание, и неуверенность, но все же выражает неуверенное отрицание с оттенком возможности положительного решения.

Абсолютно нормальное пунктуационно предложение: «Здравствуйте, Мария, ответьте, пожалуйста, Андрею, там, кажется, вопрос, который, очевидно, не решен».

Предложение может состоять из пяти глаголов: «Решили послать сходить купить поесть».

Кроме исключительного словосочетания «да нет», есть ещё уникальное «бери давай».

А еще, кстати, в русском можно составить вопрос из пяти стоящих подряд букв алфавита: «Где ёж?»

Те кто выросли на стихах Асадова или сбежали из россии или умерли или стали другими гражданами других стран после распада ссср .
....
Когда мне встречается в людях дурное,
То долгое время я верить стараюсь,
Что это скорее всего напускное,
Что это случайность. И я ошибаюсь.

И, мыслям подобным ища подтвержденья,
Стремлюсь я поверить, забыв про укор,
Что лжец, может, просто большой фантазер,
А хам, он, наверно, такой от смущенья.

Что сплетник, шагнувший ко мне на порог,
Возможно, по глупости разболтался,
А друг, что однажды в беде не помог,
Не предал, а просто тогда растерялся.

Я вовсе не прячусь от бед под крыло.
Иными тут мерками следует мерить.
Ужасно не хочется верить во зло,
И в подлость ужасно не хочется верить!

Поэтому, встретив нечестных и злых,
Нередко стараешься волей-неволей
В душе своей словно бы выправить их
И попросту "отредактировать", что ли!

Но факты и время отнюдь не пустяк.
И сколько порой ни насилуешь душу,
А гниль все равно невозможно никак
Ни спрятать, ни скрыть, как ослиные уши.

Ведь злого, признаться, мне в жизни моей
Не так уж и мало встречать доводилось.
И сколько хороших надежд поразбилось,
И сколько вот так потерял я друзей!

И все же, и все же я верить не брошу,
Что надо в начале любого пути
С хорошей, с хорошей и только с хорошей,
С доверчивой меркою к людям идти!

Пусть будут ошибки (такое не просто),
Но как же ты будешь безудержно рад,
Когда эта мерка придется по росту
Тому, с кем ты станешь богаче стократ!

Пусть циники жалко бормочут, как дети,
Что, дескать, непрочная штука - сердца...
Не верю! Живут, существуют на свете
И дружба навек, и любовь до конца!

И сердце твердит мне: ищи же и действуй.
Но только одно не забудь наперед:
Ты сам своей мерке большой соответствуй,
И все остальное, увидишь,- придет!

Эдуард Асадов