Профіль

Ман-го

Ман-го

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Тема алкоголя жива!

  • 27.12.24, 20:20
Бомбардино


Итальянцы как правило, пьют его зимой и то в самом холодном районе Италии. Но альпинисты на него подсели и завели зимнюю моду на бомбардино. На всех лыжных курортах это самый продаваемый согревающий напиток.
Итак готовим (приказано праздновать, хотеть по желанию) . . 100 гр. сливок не ниже 33% 100 гр. яичного ликера 100 гр. бренди . Очень холодные сливки взбиваем в пышную пену, можно без сахара. Яичный ликер нагреваем, но не даем закипеть. Выливаем в бокал 300грамовый, какой у вас есть. Добавляем бренди, размешиваем и сверху выкладываем сливки. Широкая соломинка и вперед. Пьется горячим как быстро согревающее и придающее бодрости средство. Глинтвейн отдыхает.


Сорт бомбардино

Уривочек

  • 25.12.24, 22:22
"Сказать, что она довольно высока ростом, дородна, как положено русской красавице, что у нее золотые волосы, серо-голубые глаза, чуть вздернутый нос и алый цветущий рот, значит, ничего не сказать о ее благодатном облике. Да и вообще невозможно описать женскую красоту. Это знал Лев Толстой, обманувший Тургенева и Дружинина, когда они вздумали состязаться в описании красоты женщины. Простак Дружинин взялся за дело впрямую: рот, нос, лоб, шея, плечи… Тургенев попытался создать образ красоты, не прибегая к подробностям. Толстой ограничился гомеровским: когда Елена вошла, старцы встали — и победил."

Это отрывок из повести Юрия Нагибина "Моя золотая теща" о том как он спал с женой Лихачева, и чем оправдывал предательство собственной нелюбимой жены. Как правило, все комментаторы дружно осуждали Анну Николаевну Лихачеву, естественно заслуженно. Мать предавшая собственную дочь, выбившая почву у нее из под ног и морально уничтожившая свое дитя. Но такова страсть, мало кто может ей управлять. Любое осуждение все таки нужно начинать с себя. Привела в дом молодого мужика, который тебя не любит, который женился на дочери Лихачева, а не на любви всей своей жизни, вот и результат. И хоть сейчас у нас совсем другие проблемы, это уроки жизни и их не стоит забывать. А само произведение очень читабельно, легкость построения фраз, непринужденное повествование, интересные моменты чуть ли не в каждом абзаце. Рекомендую https://librebook.me/moia_zolotaia_techa/vol1/1

Уривок

  • 22.12.24, 18:18
Купи собі той довбаний букет Автор: Тара Шустер
Усе, що опинялося в нас удома, гинуло
Якось ціла сім’я оленів загинула в нашому басейні. Оскільки ми жили в каньйоні, оточені дикою природою (наскільки це можливо в Лос-Анджелесі), не дивно було побачити на задньому дворі оленя, койота чи гримучу змію. Припускали — щодо мертвих оленів — що тато-олень нахилився попити, втратив рівновагу і впав у воду. Мама-олениця, мабуть, намагалася йому допомогти, а малюк-оленя пішов слідом. Вони не могли вибратися з басейну, тож усі втопилися. Мій тато виявив нещастя наступного ранку, коли ступив у воду, намірившись поплавати, як він це робив щодня. Мені, чотирирічній, запам’ятався набряклий олень, розпростертий на синьому брезенті, коли служба порятунку тварин намагалася придумати, як винести тварин із нашого повір’я.
Коко, гімалайська кішка, загинула. Лайт, наша наступна гімалайська кішка, загинула разом із трьома кошенятами. Ігуана Іґґі померла всього через кілька днів після того, як ми принесли її з зоомагазину. Ми й не відразу помітили; просто вважали, що ігуани і справді аж такі малорухливі. Мій хвилястий папужка «зник», наче дисидент у південноамериканській країні. Одного дня він якось заголосно цвірінькав, а наступного батьки сказали, що він «вирушив у краще місце». Мишка з мого наукового експерименту загинула. Усі рослини загинули: смоківниця, бугенвілія, цілий розсадник орхідей, який ми придбали разом із будинком. Над домом не висіло жодного загадкового прокляття — рослини, тварини та діти були однаково ганебно занедбані, недолюблені та недогодовані. Ми з сестрою Діаною якось вижили.
Наш будинок стояв — у буквальному сенсі — на хиткому фундаменті. Він був чутливий до землетрусів і зсувів ґрунту. Увесь час думали про «порятунок дому», про те, щоб установити якусь нову підпірну стінку чи новий пілон. Дах був надто пологий і без відповідного дренажу, тому кожен дощ загрожував провалити стелю. Широка, просочена водою тріщина посеред білого гіпсу над головою щодня нагадувала про те, що наш дім тріщить по швах.
Мама з татом, вічно заклопотані лікарка та юрист, ніколи по-справжньому не помічали, в якому жахливому стані їхній будинок, адже вони рідко бували вдома. А коли поверталися до нашої штаб-квартири, то лише задля того, щоб затягнути нас із сестрою в туман війни, що безперервно точилася в їхньому шлюбі. Війни, дуже схожої на В’єтнамську, бо ніхто до кінця не розумів, чому бере в ній участь і яка має бути перемога, але протягом тринадцяти років батьки були її самовідданими солдатами.
Дозвольте змалювати картину: суботні вечори були зарезервовані для «сімейних» вилазок у кіно. Прийняти рішення щодо фільму — це був виснажливий процес. «Ричарде, «Славні хлопці» —не для дівчаток; у ньому забагато НАСИЛЬСТВА. ЦЕ НІ В ЯКІ ВОРОТА НЕ ЛІЗЕ!», — кричала моя мама. «А «МІЗЕРІ» — вдалий вибір для дівчаток?!», — волав він у відповідь. «ТИ ЗДУРІВ!» П’ятирічна, я сиділа, поклавши руки на коліна, і спостерігала словесну перепалку, сподіваючись, що може, таки є спосіб пришвидшити це все. Коли дорослі нарешті сходилися на триллері «Мізері», фільмі категорії R (забороненому до перегляду особам, молодшим за 17 років), де Кейті Бейтс заманює в пастку та глумиться над пораненим в аварії Джеймсом Кааном, в авто мої батьки й далі злісно атакували одне одного, тепер уже через наше запізнення. «КЕРОЛ, чому ти ніколи нікуди не можеш прийти вчасно?» «ІДИ ДО СРАКИ, РИЧАРДЕ! ЙДИ ДО СРАКИ! Я НІКОЛИ НЕ ЗАПІЗНЮЮСЯ; ТИ ТАКЕ БРЕХЛО!» — відстрілювалася мама.... Дальше еще не читала, нет времени. Кому интересно есть в онлайн читалках бесплатно

Устаревшие нормы

  • 13.12.24, 11:11
Давно не жру по ночам, даже если в ресторане Новый год как то больше танцуется и пьется чем едится). Хотя вокруг народ жует и почти не выхродит из за стола. А шо у вас?
Кстати шуба для меня аццкое месиво, не ем, не готовлю такое. Наверное потому что люблю качественную селедку.

"Чем дешевле шампанское, тем выше его зенитные свойства. Советское полусухое не оставляет люстре шансов. Осколки сыплются в салат, придавая блюду эстетическую и смысловую завершённость. Именно на этот случай во всех новогодних домах салатов больше чем люстр.

Мы договорились обойтись лёгкими закусками. Семья отдельно объяснила мне смысл. Лёгкие закуски это не просто "супа не будет", а именно сельдерей и его друзья. Меня отправили в магазин, а там гуляния. Народ берёт Трою и строит Вавилон. Я тоже заразился психически, проплыл пару кругов. Дома взвесил покупки, оказалось 26 килограммов. Ночное угощение на четверых.

Семья спросила, как же так произошло? Мы же экономим и худеем одновременно! Сложно объяснить. В мясном отделе была пробка. Мне вручили чужой окорок, по ошибке. В молочном кричали, кто-то рожал. Полез узнать пол младенца, схватился рукой за сыр и блинчики. Фиолетовую курицу купил из-за фигуры как у Натальи Водяновой. Видимо, детство у них проходило одинаково. Куры, кстати, дальние друзья сельдерея. Мандарины взял чисто на рефлексе. Остальной объём – компоненты четырёх салатов апокалипсиса. Оливье, шуба, греческий, мимоза. Бросать вызов обществу, пропуская что-то из этого священного списка, я не готов.

Новогодний жор – старинная русская невротическая традиция. Итог веков рискованного земледелия. Глагол "угощать" к нам неприменим. У нас гостей шпигуют, фаршируют, шприцуют под давлением. Если визитёр вдруг лопнет, его лишь спросят, отчего это он перестал есть. И традиционно обидятся.

Ещё одна традиция для мнительных – подарки. В гостях у условной Маши легко получить шампунь с надписью "от Вовы". Не надо обижаться на Машу. Полезных подарков за пять евро нет в природе, а бесполезные уже некуда складывать. Надпись лишь предохраняет шампунь от возвращения к Вове. Маша добрая растяпа, забыла стереть пометку. Маленький Иисус тоже бы не обиделся, найдя на ладане и смирне сигнатуру "от Сани" или "от Марины Сергевны".

Всего традиций сотни. Мешать в шампанском жжёную бумагу. Пить кофе, пока реклама. Ругать телевизор до четырёх утра. Смотреть как кот крадёт гирлянду, душит её, потом на ней же женится как и положено мужчине. Дети кота поддерживают, а Марина Сергеевна краснеет.

Ложась спать, мы верим в наступление чудес. Мы заслужили их в очередях, у плиты, в холодных троллейбусах. Они нам награда за любовь к негодяям, застрелившим нашу люстру."

Автор Слава Сэ ( Вячеслав Солдатенко)©

Катерина Гольцберг

  • 18.11.24, 21:21
Ноябрь придуман чтобы спать
Из окон созерцать туман
И чтобы книги вслух читать,
Убрав на полку чемодан.

Декабрь придуман чтобы ждать
Да, чуда ждать, под звук метели
Под колокольчики мечтать
И старый фильм смотреть в постели.

Январь - чтоб чаем всех поить,
И доедать салат вчерашний,
И бабу из шаров слепить,
Чтоб быть румяным и уставшим.

Февраль - чтоб всех вокруг любить
Дарить друг-другу комплименты
И ждать весны, чтобы подарить
"Любви прекрасные моменты"

А март придуман, чтоб цветы
Не забывали распускаться
И чтоб влюбленные коты
Могли законно размножаться.

Апрель рифмуется с капель,
И он придуман для надежды,
Надеть улыбки на людей
И смыть с земли снегов одежды.

У мая есть предназначенье
Цвести, благоухать сиренью
Томить и вдохновлять поэтов,
И подготовить тело к лету.

Июнь - чтоб пухом "наслаждаться",И матом на него ругаться.
Следить за поплавком игривым
Вдыхая ароматы ивы.

Июль мне дан для дня рождения
Для отдыха и вдохновенья
Для встреч с друзьями, громких песен,
Для ощущенья - мир чудесен!

А август - чтоб смотреть на звезды,
Гитару мучить виртуозно,
Глотая дым костра и гари,
Рассвет встречая на привале.

У сентября предназначенье -
Из яблок наварить варенья
И проводить детишек в школу
Пусть и соседских. По приколу,

Октябрь. Ну здравствуй, Бабье лето!
Последниим лучиком согрето,
Вставляет свечи в канделябр,
Все! Клонит в сон. Опять ноябрь...
12.11.2019

В саду осiннiм айстри бiлi

  • 11.11.24, 19:19
Вони вкрали у нас цей чудовий романс."Вот кто-то з горочки спустился"-плагіат чистої води. "В саду осіннім айстри білі" – це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст.Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику "Українські народні романси" з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики – відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з'явився "автор".Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Одесi та вчився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості "свій" хіт "Вот кто-то с горочки спустился". До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР.———————————————
Гурт Рідна пісня-
"В саду осіннім айстри білі"
Хто не чув, послухайте. https://youtu.be/cy4AgU-OOQc?si=TZqZJOQGKkgWprgh

Стати жiнкою

  • 01.11.24, 22:22
Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.

А вас что бесит?

  • 26.10.24, 22:22
Противно и мерзко, когда человек быдло, хамло, и тварь продажная, оскорбляет всех вокруг, но пишет на украинском и с ним не брезгуют общаться. Думаю не мова определяет общество и нацию. А процентов 50 прокуров с инвалидностью и руководители мсек говорят с рождения на украинском.
Мы искали врага среди русскоговорящих , а они оказались горвздо ближе. Давайте начинать уже думать головой, а не тик током.

Фiлософськi питання, вiдповiдi ШI

  • 25.10.24, 22:22
1. В чем смысл жизни ?
Развитие .
2. Как победить страх ?
Принятие.
3. Что самое лучшее в жизни ?
Любовь.
4. Что самое страшное в жизни ?
Одиночество .
5. Что действительно важно в жизни, но люди не придают значения?
Время.
6. А что не так важно, но люди это переоценивают ?
Статус.
7. Какая самая высшая ценность?
Свобода.
8. Какой принцип главнее всего ?
Честность.
9. Существует ли свобода выбора ?
Да.
10. Как прожить правильно?
Осознанно.
11. Как стать осознанным ?
Практика.
12. Как стать счастливым ?
Благодарность.
13. Бытие определяет сознание, или сознание бытие ?
Сознание.
14. Что существует вне времени и пространства ?
Любовь.
15. Раньше все было лучше или сейчас ?
Сейчас.
16. Существует ли вечная любовь?
Да.
17. Какая самая большая проблема современного человека ?
Изоляция.
18. А человечества ?
Конфликт.
19. Возможно ли жить всему миру без войн?
Возможно.
20. Мы живём в симуляции или это миф?
Миф.
21. Чтобы ты хотел изменить в современном мире ?
Справедливость.
22. Если б люди никогда не лгали, так мир был бы лучше ?
Да.
23. Почему люди завидуют?
Неуверенность.
24. Существует судьба или свобода выбора ?
Свобода.
25. Почему люди несчастны ?
Отсутствия смысла.
26. Все люди хороши от природы или могут быть плохими с рождения ?
Нейтральны.
27. Если все люди придерживались одного мнения и одних взглядов, какой был бы этот мир ?
Однообразным.
28. Почему возникает ненависть?
Страх.
29. Как воспитать хороших детей ?
Пример.
30. Что находится за пределами Вселенной?
Неизвестное.

Пити каву

  • 28.09.24, 08:08
Без кави нема ранку, заварюю у френчпресi, перша чашка мiцний, друга з молоком, третя на роботi. 



 — Класицизм: Пити каву з порцелянової філіжанки у себе в маєтку.
— Романтизм: Пити каву, вдивляючись у бурхливе море зі скелі.
— Декаданс: Пити каву в опіумній курильні.
— Символізм: Пити каву, чорну як Таємниця, солодку як Краса і міцну як Кримяна скала.
— Експресіонізм: Кинути горнятко з кавою в стіну і перекинути стіл.
— Сюрреалізм: Пити каву, стоячи на голові в костюмі водолаза.
— Кубізм: Пити каву з дівчинкою на кулі.
— Соцреалізм: Пити каву з гранчака в заводській їдальні.
— Екзистенціалізм: Пити каву до нудоти, завтра тебе страчують.
— Абсурдизм: Тобі не до кави, ти перетворився на велетенську комаху.
— Театр абсурду: Пити каву в очікуванні Годо.
— Концептуалізм: На столі лежить фото горнятка з намальованою стрілочкою і підписом "кава".
— Поп-арт: Пити кока-колу.
— Ар брют: Пити каву, зварену людиною в інвалідному візку, з горняток, зроблених у психлікарні.
— Постмодернізм: іронічно робити вигляд, що п'єш каву з порцелянової філіжанки.
— Метомодернізм: Ніхто ще толком не знає, як пити каву, але точно не так, як у постмодернізмі.


А як ви п'єте каву?
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна