Дитина павука...

Я дитина павука.

День і ніч у павутині

Життя минає по хвилині

Як ріка.

Я дитина павука.

Я по ниточках тоненьких

Вибираюсь помаленьку

По світах.

Я дитина павука.

Світ немов маріонетка

Йде до мене метко-метко

По нитках.

Я дитина павука.

Раптом смикнуло за нитку -

Відчуваю раптом хвильку

Здалека.

Я дитина павука.

Прокидаюсь я охоче,

Протираю нишком очі

Я злегка

Я дитина павука.

Простягаю свою нитку –

Іншого ловлю на мить я

Павука.

Я дитина павука –

Вмить кажу, а він спокійно

Промовляє : «Я дитина

Павука!»

Я дитина павука.

Друг прийшов, немов Вергілій,

І веде, де світить вірно

Стежка та.

Я дитина павука.

Я «прощай» сказати хочу,

Ось-ось злину серед ночі

У хмарках.

Я дитина павука.

Все ж тримає в павутині

Віднедавна аж донині

Та рука.

Я дитина павука.

Долю тчу, немов тканину,

У чарівній павутині

Все життя…