віршик...

Цей біль пекучий крає ніжне серце.
І, як легкий травневий вітерець,
Про тебе думка пряна одізветься
І десь по краю вийде навпростець.

Що робиш зараз? З ким вуста палають?
Кому очей даруєш ніжний взор?
Ті перешкоди...все ти подолаєш!
А я чекатиму на долі приговор.

А я чекатиму...на бісер поцілунків
І голос стомлений, знайомий та м'який,
Що у душі чепляє кожну струнку...
Чи то вже манія, чи справді він такий...

А, може, годі вени колупати
Жорсткою пилкою незграбних аритмій?
Навчитись, врешті-решт, спокійно спати...
Не можу! Ні... Ще стільки є надій...

Популярні приколи

відео

le_siell

віршик...

Останні статті

Коментарі