Нажаль не моє.

Сварки впівголосу, щоб не почули сусіди
Секс навшпиньки, щоб не прокинувся син,
Ще один день провалився в минуле без сліду
Ще один день, ще кільканадцять годин.

Завтра прийде по горбатій бруківці мітлою,
Завтра прийде, мов на зупинку трамвай
Голос будильника і бутерброд з ковбасою
І остогидлий заварений звечора чай.

Завтра не має від Тебе ніяких секретів
Завтра і вчора – це рідні брати близнюки,
Дощечки дві у зачовганім сірім паркеті,
Як береги однієї брудної ріки.

Втомлене серце вигукує кардіограму,
Тишу годинник товче на пилюку дрібну,
Знову вирішуєш свою хронічну проблему
Як би спітнілим чолом проломити стіну. 

Андрій Панчишин