Із 12-ти закладених мініблоків з різними технологіями 4 дали урожай. В п'ятницю дозріла пара шитаке, які я сам і ризикнув спробувати.

Грибочки я щоправда вкінці зашкварив начисто... Тому вони смакували як обвуглене сало. Проте в повітрі ще довго було чути, що спалив я саме гриби.

Наступну порцію я організую в суп, або підливу. Власне так їх і застосовують. Шиїтаке в кулінарії більше цінують за аромат, якщо не помиляюсь.

Ну, а на разі експеримент закінчився, урожай більш ніж їстівний:)

Якщо не залишу це діло, то в березні можна буде закладати дрібносерійну партію.

Програмери як слоненята — якщо ти протримався рік-два й набрав масу, то в дикій природі в тебе не так багато варіантів здохнути.

Особливо це стосується фрілансу. Достатньо бодай рік інтенсивно пропрацювати і якщо ти не тлумок, то матимеш і замовників і гроші. Також, матимеш і вільний час для всіляких дурниць — правда, в мене з часом якраз туго...

Щоправда, є одна темна сторона фрілансу: ти прокачуєшся удвічі повільніше + прибуток на 30-40 процентів нижчий — це плата за вільні хліба. Власне, тому починаю задумуватись над офісом — пора прокачуватись по-серйозному.

Ок, а що робити з грибами, електронікою та хробаками? Адже по кожному проекті є ніштяки, яким позаздрить будь-яка корпоративна братія, кожен з варіантів зрушений з мертвої точки і може легко масштабуватись в бізнес...  Ну, ок — принаймні це той варіант, коли ненапряжне хоббі свою оплачує оренду і комуналку. Ну, а для хлопчиків до 40-ка це щось та й вартує )))

Я відволікся — маємо в пріорітеті кар'єрне зростання і кілька заморочок молодості. На все часу не вистачить, факт... Хоронити всі ці милі аттавізми і валити з головою в програмування теж не варіант — є небезпека, що через півроку спечусь...

Залишається варіант залишити якесь із звірят, приділяти йому годинку-другу опісля роботи і мати чим випендрюватись перед співробітниками. Це в принципі не найгірший вибір для довготривалої дистанції.

Залишається тільки вибрати, які два напрями поховати і пристрілятись з роботою :)

Трошки занудства вам в стрічку.

Основний аспект філософії — "без фанатизму". Аби ікеївські сервери не блокували сканер, апетити останнього обмежуються 5-10 товарами за "прогулянку". Погуляти скрипт випускається кожні дві хвилини.

Після того як вся текстова інфа, разом із даними осідає в нашій базі, настає черга для фото — скрипт який стягує ілюстрації запускається раз в 5 хвилин, він завжди закінчує роботу останнім.

Паралельно зі збереженням фото працює скрипт перекладу — до речі, чи Ви знали, що яндекс транслейт перекладає адекватніше, ніж гугл? — сам офігів, але замовник в якийсь момент попросив нагружати окупантський ресурс... Оскільки він в нас блокується, то скрипт перекладу підключається через проксі сервер.

До речі, з перекладом ще одна проблема, з кодуванням польських символів — їхні ієрогліфи для того, щоб адекватно зберігатись просять куди більше ресурсу, ніж англомовний текст або українська кирилиця. На Ікеї приблизно 7740 товарів, кожен з яких має стопку записів — це м'яко кажучи тормозить процес при скануванні та перекладі.

На разі працюю над інтеграцією всіх даних в магазин клієнта — він працює на системі Opencart. Та ще морока...

Загалом вийшло як з ремонтом в старому будинку — якщо на початку планувалось просто змінити обої та замінити змішувач в ванній, то зараз там "зірвана підлога" і робимо невеличку мансарду над балконом...

 :)

Щоправда, в залежності від деталей, множник може варіюватись від 4 до 1/2. 

Динамічний варіант:

- ти придбав станок;

- орендував та обставив приміщення;

- найняв співробітника для виробництва;

- вкладаєш кошти в те, щоб зайняти своє місце під сонцем.

В залежності від тривалості останнього пункту, множник стартового капіталу може не обмежитись 4-ма...

Еволюційний варіант. Тут, стартувати можна трохи з меншого. Якщо не заперечуєте, наведу в приклад свою мініферму:

- затарюєшся мінімальним пакетом. Вбиваєш півроку на відладку процесу розведення — або передохнуть, або за півроку буде вже вісім сімей;

- на 3-4 місяці починаєш шукати місце під сонцем, халявні оголошення форева;

- через 6-10 місяців починає промальовуватись картинка ринку. Тоді сам кайф докладатись в інфраструктуру.

На початку я виклав за сімейку 300 гривень — якоюсь мірою це можна назвати стартовим капіталом. Потім пішов приріст популяції, бокси для зручнішого розведення, мікроконтролери, плівки для обігріву, візитки, сайт.... Більшість 

Зараз загальна сума вкладень: 8-9 тис грн. Я планую довести її до символічних 500 баксів і заспокоїтись.

UPD мало не забув, тут самі хробаки до речі, якщо тут знайдуться маньяки-любителі

UPD2 варіант зі станком апрідільонна адекватніший для маленького гаражика. Цього року сподіваюсь, що таки запущусь зі своїм 3d друком — не все життя ж сміття місити :)

Інсектарій — це як будинок або ремонт...

Ти можеш мріяти про особнячок на березі Середземного чи в горах. Планувати там зручну тераску для щоденних ритуалів кави і все таке. Проте, коли приспічить, то будуєш щось бюджетне на землі від бабулі, квадратів на 70. І при цьому дуже тішишся, якщо відразу вдається зробити людський туалет.

Так само з інсектарієм — це мав бути грандіозний проект, з регуляцією температури та ультразвуковим зволоженням. Зверху мав стояти протипожежний датчик та вебкамера, а всі дані транслювались би в нет, із можливістю віддаленого управління.

Поки я так мріяв, мої малята почали вилуплюватись по-одному. Кому щастило — літав по кімнаті та лякав дружину. Проте місцевої температури було явно замало і всі помирали вільними та незайманими. Нагадаю, суть інсектарію в тому, щоб створити ідеальні умови для розмноження...

Власне, коли вільних мух набралось з десяток, відтягувати стало нікуди. Ваш покірний слуга взяв найпростіший акваріум, терморегулятор для інкубатора і звичайнісіньку діодну лампу. Локацію вибрали в квартирі, де зараз відбувається ремонт.

Сподіваюсь, що найближчим ччасом я всеж проведу там кілька апдейтів, але на разі якось так :)

Як починаються гриби на каві: до повноцінного старту сезону в квітні варто починати готуватись вже зараз.

Спочатку це всього лиш кілька ємностей із міцелієм, який "привчають" до субстрату.

Приблизно на третій день після інокуляції гриб починає випускати павутинки — якщо вони обплітають каву, отже склад субстрату влаштовує гриб і залишається лише підтримувати необхідний клімат та стерильність.

З 10-ти ємностей повноцінно розростається 5-6. Вже вони в подальшому і будуть використовуватись для інокуляції більших пакетів.