Чому коли ми падаємо, так важко піднятись?

Ну і нехай буде важко, ну і нехай боляче, нехай наодинці.......але ж ми усі такі сильні........а піднятись так важко, а коли ще здається, що весь світ проти тебе, але це ж не так. Йому всеодно, тому світу до тебе. Просто слабкість бере у свій полон.................і якщо все добре, ми сильні з легкістю справляємось з усіма негараздами. А якщо от сьогодні немає настрою, одне випробування долі ми не пройшли, наштовхнулись на інше, боротись не хочеться..........а тут ще одне і ще........от так і з*явилась чорна лінія у житті......і вже так важко піднятись, але ж ми сильні...........

Особисто я вважаю, що обов*язково потрібні, вони роблять нас сильнішим, витривалішими, терпеливішими, мужнішими, мудрішими,....

Та й , якби їх не було, то життя наше було б сіре й одноманітне, сумне.......

А так у нас є можливість падати та підніматись.......і коли ми піднімаємось, то біль нашого падіння стає невідчутним, адже ми піднялись, ми на горі, досягли чогось.......бажанного!

Коли мені добре, не хочеться, щоб щось тому доброму зашкодило, а ще дуже переживаєш за людей, які тобі дорогі.........., і як тільки подумаєш, що можеш ти їх вже більше не побачити...........то так щось стисне серце........

А от коли щось погано..то хочеться тихенько.....померти........і все...

Що це слабкість чи сила?

Але ж тоді думаєш, як можливо, хоч комусь одному, але буде зле від того, що тебе не буде....і він подумає, яка ж смерть все ж таки - жорстока штука...........

Коли перед нами закриваються двері, відкриваються інші.........................двері, де на нас чекає щастя, та ми того не помічаємо......."вилупившись" на зачинені...

Ніхто нікого не може втратити, адже ніхто нікому не належить..........печально, виходить ми одні у цьому жорстокому світі........

Можна розправити крила і полетіти...........від усьго, назустріч вітру. Та у нас немає крил, тому що ми їх не заслуговуємо...........

Не знаю хто написав, але подобається

Привіт мама! Ось пройшов перший мій семестр в універі. У мене все добре, кімната гарна, навчатись подобається, знайшла подругу...але є одна проблемка: я позичила 40 грн і пішла кататись на мопеді, на повороті не втримала керування і побила мопед та пошкодила ногу, допомогти мені піднятись підійшов гарний хлопець. Ми з ним познайомились і через декілька днів почали зустрічатись. Його батьки мене дуже полюбили і ми вирішили одружитись, плануємо це зробити ще до народження дитини. Хоча можливо будуть невеликі проблемки, так як мій хлопець іностранець, він мігрував сюди з батьками. .................А якщо чесно, це був жарт, я просто отримала двійку по математиці та одиницю по фізиці. Все це я написала, щоб ти подивилась з правильної перспективи. Життя Прекрасне!

Боги зазадрять нам! Нам, простим смертним! І заздрять саме тому, що ми -  смертні. Любий момент нашого життя може стати останім! Адже життя яскравіше і прекрасніше, якщо воно кінечне.......

із фільму "Троя"

Моя улюблена фраза!