пісня життя

я так чекала..!...ТРИМАЙ осінь...ось вона...вже відчутно подих вітру...Я ніколи, ніколи....так довго не чекала...ТАК ось ..бери , посміхнись....літо навчило...не вірити...відчувати біль у грудях..., відчувати втрату....відчувати розпіч..дорослу...навчило бачити людей, підготувало до нової сходинки життя...ХМ.., можливо й так...а коли я відчую осінь?.... ЕМ....коли відкладеш літо у коробочку....коли подаруєш біль вітру...а радість пам"яті...досвід розуму...А я не вміію...ввечері , коли тиша захоплює...кімнату...вона приводить з собою сум....не можу ж я від неї втікати...ТО не потрібно...залишся...а тиша....вона...найрозумніша...найхитріша...не піддавайся..........ДОБРЕ..спробую...

мммм....зустрічаю тебе осінь з посмішкою..щирою, справжньою!