подих втоми..
- 12.05.09, 03:00
дилема..як краще :...жити та адаптовуватись до несправидливості та беззаконня...чи щось міняти...почавши з себе...
НЕ хочеться бути листочком, що впав у річку...у якого порятунок - це випадковість...хочу бути хмаринкою, яка ладна затулити сонце...таке сильне та могуче, яка не боїться жарючих променів...намагаюсь нею бути..борюсь щохвилини...особливо останіх 2 дні...і не витримую...коли усе одночасно падає на голоову, а закинути би все-все....зникнути...та не можна...бо прийдеться починати усе з початку...усі сходинки, що подолала...
немає кульок...немає посмішок....немає сліз....немає нічого...порожнеча...
я розумію, що настрій, оточення, музику обираю собі сама..створюю ілюзії, дивлюсь нездійсненні сни...чогось чекаю..боюсь...ось чого я боюсь - змін...боюсь перечеркнути все жирною лінією...і почати жити як усі....закінчити навчаня, одружитись, знайти роботу, народити дитину...і жити собі...спокійно...за стандартним сценарієм з невеликим відхиленням від норми...
та ні...все не так..ще один подих..ще один крок...ще один рух...і йду далі по своїй стежині...чому не влаштовує?...та я й сама не знаю... мабуть, тому що весь позитив, радість, посмішки...швидко розряджаюсь....увечері батарейки сідають...і тут я в полоні...
Коментарі
Гість: Сергій +
112.05.09, 12:39
"....закінчити навчаня, одружитись, знайти роботу, народити дитину...і жити собі...спокійно..."
Люди про це мріють, а ти боїшся.
"я розумію, що настрій, оточення, музику обираю собі сама..створюю ілюзії"
Щодо оточення, то інколи Доля робить нам подарунки, а в іншому так.
Справжнє життя краще будь-якої ілюзії. Втома минає, а життя продовжується.
ilex
212.05.09, 22:51
Сонце... могутня зірка... всередині нього вирує грандіозна енергія... та чи здатне воно відчувати те, що вирує в твоїй душі ; )
_АльонА_
313.05.09, 00:53Відповідь на 1 від Гість: Сергій +
так, продовжується)))....і це чудово!!!!
_АльонА_
413.05.09, 00:54Відповідь на 2 від ilex
ех...))...
ilex
514.05.09, 00:05Відповідь на 4 від _АльонА_
і що то за важке "ех"? : )
знаю як то воно буває непевно іноді...
кілька днів тому якось так зовсім несподівано можна сказати з нічого виникла така ж порожнеча на душі... коли задаєшся питанням чи варто воно так жити? і не знаходиш відповідь... того ж таки дня вертався велосипедом в місто і так вийшло, що позаду хмара така сунула до самого горизонту, а попереду яскраве синє небо і якраз наді мною межа проходить... так і їхав всю дорогу одним колесом там, а іншим тут... так воно мабуть і в житті виходить...
не засмучуйся...
А очі на фото й справді змучені... і дорослі якісь. та все ж дуже гарні ; )
_АльонА_
614.05.09, 01:13Відповідь на 5 від ilex
не буду)...дякую
друже з інтернету..