сон з реальності..

Що відчуває людина коли знає..що у неї немає майбутнього...час, де душа і тіло разом, вже відраховується...і вона його знає...кожну хвилину, кожну секунду...страшно???....та ні...моторошно...просто здавалось, що все життя попереду, що можна перевернути світ...зробити його кращим...і як кажуть їй обламали крила...і стало просто важко дихати,  розгубленість охопила...одразу згадує усіх близьких...рідних...бабусю, яка любить її більше за весь всесвіт...що робити..далі...жити, наче нічого не знає...тікати у безодню...приблизити той час...де погасне ще одна зірочка на небі..її  зірочка...чи надолужувати все..все що не встигла, не зробила..пригнути нарешті з парашутом..пройтись..по краю даху під дощем...переплисти річку...спробувати суші.....і все- все..що не встигла...а може подарувати цей час близьким..зустрітись з усіма, навіть з братиком, якого уже не бачила більше року. зрозуміти, яка ж чудова любляча родина у неї!..вони нічого не знають..а так навіть краще...ніхто не буде жаліти..і десь мимоволі вона забуде...що її час обмежено...буде посміхатись, радіти...проводити час з друзями, робити добро, віддавати все, що у неї залишилось..................................ні, вона обрала інший шлях...не бачити нікого, а якщо хтось опиниться поруч, зробити все можливе, аби йому захотілось піти...і не бачити її...бо вона стала відлюдкуватою....скаженою....з сарказмом...звідки він в неї?.....вона робить усе можливе, аби близькі її серцю люди, самі відмовлялись з нею спілкуватись....бо то є неможливим...їм важко..її зрозуміти..і ніхто, навіть підозрювати не зможе що сталось...а їй важко, після кожного свого слова її щось душить...всередині все палає...плаче..кричить...вибачте..та так буде краще Вам...так Вам буде легше прощатись зі мною...ні, це не я .....мені довелось такою стати....бо лише так...у Вас буде менше болі...я її заберу з собою..я заберу Вашу біль!!!...вона усім набридне...і тихенько піде....адже так легше....легше людям....та не таке у неї оточення, щоб так легко піддатись...брехні...чорного ангела...вони ж бачать, що щось не так....та вона одна......сидить і думає...що ж далі...є шанс боротись за життя..а чи Варто..потрібні кошти...а якщо не допоможе..лише заведе родину в глухий кут..в грошову прірву....час минає...нічого на світі не вічне...і вона це розуміє..можливо, вже виконала, якусь свою місію...адже далі жити вона не готова....ніч...день...ніч...день............ніч........ранок...це був сон....а погляди на життя змінились...і відчуває що щось не так....та час мине...завтра знову буде ранок....а через тиждень...все забудеться....або стане реальністю....життя та смерть ідуть поруч...вони як виявляється друзі...