Натхнення.
- 28.01.11, 15:23
Приходить тоді коли йому заманеться. Частіше це відбцвається посеред ночі, коли я лежу пiд теплою ковдрою і зовсім не хочу виходити зовні. Але вічуваю велику потребу в тому, щоб мої думки були записані на листок аркушу.
Весь час я намагалась написати про соє минуле.
А може створити такий собі роман? Де я буду головною героїнею?
Моє минуле. Я с жалем його згадую. Весь час мені здається, що там були самі помилки. І якщо хочаб на хвильку повернути час назад, щоб усе виправити. Так хочеться усе виправити. З іншого боку, не було б у мене тих помилок, не була б я такою як зараз. Не намагалася би бути сильною. Не мала би мети у своєму жалюгідному життю. Я так багато зробила помилок, через які не збулися мої мрії. Я й досі про це мрію. Іноді.
Можливо я колись напишу книгу, можливо стану фотографом, або дизайнером сайтів в інтернеті. Але я не хочу пов'язувати своє життя не з творчістю. Мене, на відмвну від мого чоловіка, не приваблює думка купити щось за гривню, а продати за дві. Я б дуже хотіла, щоб це було, щось справді величне.
дуже часо я б хотіла повернутися у те життя, яким жила, коли була студенткою. Безтурботне життя, коли я ні про що не думала, крім невдалого кохання, та сесії). На той час це було найбільше страждання у моєму житті, але тільки тепер я розумію, то був тільки початок. І справжнє життя почалося трішки згодом, тоді, коли повністю відірвалася від батьків, зустріла матеріологічні проблеми.
Кожен день мій мозок прогресує, а кожен місяць в ньому відбувається революція після якою я відчуваю себе старшою. Чим більше цих революцій, тим більше, тим сильніше мені хочеться повернутися вминуле, і знову бути невиправною студенткою трієшницею, яка курить і вміє послати всіх під три чорти. Тоді я була якась вільна. А зараз з роками розумію одне, - потрібно дорослішати!!! Потрібно!!! Ненавиджу це слово, але саме воно наданий час примушує моє життя йти і не зупинятися.
Весь час я намагалась написати про соє минуле.
А може створити такий собі роман? Де я буду головною героїнею?
Моє минуле. Я с жалем його згадую. Весь час мені здається, що там були самі помилки. І якщо хочаб на хвильку повернути час назад, щоб усе виправити. Так хочеться усе виправити. З іншого боку, не було б у мене тих помилок, не була б я такою як зараз. Не намагалася би бути сильною. Не мала би мети у своєму жалюгідному життю. Я так багато зробила помилок, через які не збулися мої мрії. Я й досі про це мрію. Іноді.
Можливо я колись напишу книгу, можливо стану фотографом, або дизайнером сайтів в інтернеті. Але я не хочу пов'язувати своє життя не з творчістю. Мене, на відмвну від мого чоловіка, не приваблює думка купити щось за гривню, а продати за дві. Я б дуже хотіла, щоб це було, щось справді величне.
дуже часо я б хотіла повернутися у те життя, яким жила, коли була студенткою. Безтурботне життя, коли я ні про що не думала, крім невдалого кохання, та сесії). На той час це було найбільше страждання у моєму житті, але тільки тепер я розумію, то був тільки початок. І справжнє життя почалося трішки згодом, тоді, коли повністю відірвалася від батьків, зустріла матеріологічні проблеми.
Кожен день мій мозок прогресує, а кожен місяць в ньому відбувається революція після якою я відчуваю себе старшою. Чим більше цих революцій, тим більше, тим сильніше мені хочеться повернутися вминуле, і знову бути невиправною студенткою трієшницею, яка курить і вміє послати всіх під три чорти. Тоді я була якась вільна. А зараз з роками розумію одне, - потрібно дорослішати!!! Потрібно!!! Ненавиджу це слово, але саме воно наданий час примушує моє життя йти і не зупинятися.