Футбольний клуб «Мілан» (іт. L’Associazione Calcio Milan), більше відомий як просто «Мілан» — італійський футбольний клуб із міста Мілан на півночі Італії. Виступає у вищій італійській лізі («Серія A») разом із іншим міланським клубом «Інтером», своїм довічним принциповим суперником у чемпіонаті Італії. Футболісти «Мілану» грають у смугастій червоно-чорній формі, від якої походить їхнє італійське прізвисько «росонері» (іт. rossoneri від rosso — «червоний» і nero — «чорний»).

Клуб 16 грудня 1899 року заснував британець Альфред Едвардс, який тоді був британським віце-консулом у Мілані. У пам'ять про засновника клуб зберігає англійське написання назви міста: англ. Milan замість іт. Milano, хоча за часів Муссоліні назва клубу на деякий час змінювалася за вимогою фашистського керівництва країни. Втім, у написанні і вимові назви міста місцевим діалектом італійської мови кінцевого «o» також немає.

«Мілан» — один із найвідоміших у світі італійських клубів і один з найтитулованіших за всю історію світового футболу. За кількістю здобутих міжнародних титулів (16) «Мілан» разом з аргентинським «Бока Хуніорс» посідає перше місце, випереджаючи мадридський «Реал» і аргентинський «Індепендьєнте» (по 15); «Мілан» 7 разів вигравав Лігу чемпіонів і 4 рази (більше, ніж будь-який інший клуб) — Суперкубок Європи. За кількістю виграшів Ліги чемпіонів «Мілан» далеко випереджає інші італійські клуби: «Ювентус» та «Інтер» виборювали цей трофей по два рази. Також «Мілан» двічі вигравав європейський Кубок Кубків.

Окрім того, «Мілан» — перша італійська команда за кількістю перемог у Міжконтинентальному кубку (три рази, «Ювентус» і «Інтер» — лише по два); також він двічі вигравав Латинський кубок, тричі — Королівську медаль, один раз — чемпіонат світу серед клубів, і один — Кубок Центральної Європи. Єдиний європейський трофей, який «Мілану» не пощастило виграти жодного разу — це Кубок УЄФА.

Хоча за перемогами на міжнародному рівні «Мілан» випереджає всі інші італійські клуби, за кількістю титулів на національному рівні він посідає лише друге місце, поступаючись «Ювентусу» і випереджаючи «Інтер»: за свою історію «Мілан» 17 разів був чемпіоном Італії, 5 разів вигравав Кубок Італії, і 5 — Суперкубок Італії (це національний рекорд).

Історично «Мілан» завжди вважався клубом міського робітничого класу і членів профспілок, серед яких було багато трудових мігрантів з півдня Італії, тоді як за «Інтер», другий великий клуб міста, традиційно вболівали представники більш заможного середнього класу, переважно корінні міланці. В останні десятиріччя візерунок підтримки зазнав певних змін після того, як власником «Мілана» став консервативний медіа-магнат і колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, а «Інтер» придбав нафтопромисловець Массімо Моратті, відомий своїми лівими поглядами. Однак і досі серед уболівальників «Мілану» переважають представники лівої частини політичного спектру, тоді як серед фанатів «Інтеру» більше консерваторів і прихильників правих поглядів.

За результатами дослідження, проведеного в 2002 році газетою «L’Espresso», «Мілан» — третя команда в Італії за кількістю вболівальників. За результатами дослідження італійського Національного статистичного інституту, опублікованого в квітні 2005 року, «Мілан» виявився другою командою країни, за яку вболівають близько 7,5 млн. тифозі.

У 2006 році «Мілан» був втягнутий до футбольного скандалу, під час якого п'ять команд вищої італійської ліги («Серії А») були звинувачені у влаштуванні договірних матчів і підкупі арбітрів. «Мілан» було покарано зняттям 15 очок у наступному розіграші ліги; після апеляції штраф було зменшено до 8 очок. Це був не перший в історії клубу гучний скандал: у 1980 році «Мілан» опинився в центрі «скандалу Тотонері», коли букмекерський синдикат сплачував гроші гравцям і футбольним функціонерам за сприятливі для нього результати матчів. Тоді «Мілан» зазнав суворішого покарання і був висланий до нижчої ліги.

Лионель Андрес Месси (исп. Lionel Andrs Messi; 24 июня 1987, Росарио) — аргентинский футболист, выступающий за испанскую «Барселону» и сборную Аргентины. СМИ часто называют его «новым Марадоной»[2].

Месси — Олимпийский чемпион 2008 года, чемпион мира среди молодёжи 2005 года (лучший игрок и лучший бомбардир турнира). В «Барселоне» четырежды становился чемпионом Испании (2004/05, 2005/06 и 2008/09 и 2009/10). В сезонах 2007, 2009 и 2010 годах был признан лучшим игроком чемпионата Испании. В 2005, 2007 и 2009 году был признан лучшим игроком года в Аргентине. Также двукратный победитель Лиги чемпионов (2005/06, 2008/09) и лучший бомбардир Ла Лиги в 2009, лучший бомбардир Лиги Чемпионов 08/09 и 09/10. В сезоне 2007/08 дошёл с «Барселоной» до полуфинала Лиги чемпионов, а в следующем сезоне выиграл в финале у «Манчестер Юнайтед» 2:0.

В 2009 году Лионель Месси был признан лучшим футболистом года в клубном европейском футболе по версии УЕФА и лучшим нападающим Лиги чемпионов.

Месси обладатель «Золотого мяча» 2009 года как лучший футболист Европы. 19 декабря 2009 года в Абу-Даби Месси стал чемпионом мира среди клубов, забив победный гол в финальном матче.

21 декабря Лионель Месси получил ещё одну награду, «Бриллиантовый мяч», став лучшим футболистом 2009 года по версии ФИФА.

10 января 2011 года Лионель Месси был признан лучшим футболистом Мира 2010 года. Месси стал первым обладателем «Золотого мяча ФИФА», объединенного приза от France Football и ФИФА. Месси опередил своих одноклубников по «Барселоне», Хави и Андреса Иньесту, и второй год подряд стал обладателем главного индивидуального приза в мировом футболе.